Preloader Image
office@nipo.gov.ua
  • Українська
  • English
  • Завдяки позиції України російську організацію не допустили до роботи Комітету IGC WIPO – підсумки сесії
    06 Червня 2025 Коментарів немає Irena

    Завдяки позиції України російську організацію не допустили до роботи Комітету IGC WIPO – підсумки сесії

     

    З 30 травня по 5 червня 2025 року в штаб-квартирі Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) у Женеві тривала 51-ша сесія Міжурядового комітету з інтелектуальної власності, генетичних ресурсів, традиційних знань і фольклору (IGC).

     

    Україну на засіданні представляв перший заступник директора Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) Богдан Падучак.

     

    Новий міжнародний договір

     

    Цьогорічна сесія має особливу вагу на фоні ухвалення у травні 2024 року в Женеві Договору ВОІВ про інтелектуальну власність, генетичні ресурси та пов’язані з ними традиційні знання. Це – перший міжнародний договір ВОІВ, який встановлює зв’язок між інтелектуальною власністю, генетичними ресурсами та традиційними знаннями і включає положення, що стосуються корінних народів, а також місцевих громад. Його положення безпосередньо стосуються і виконання УКРНОІВІ функцій Міжнародного пошукового органу та Органу міжнародної попередньої експертизи за Договором про патентну кооперацію (PCT), враховуючи майбутні зміни до Адміністративної інструкції PCT.

     

     

    Питання майбутнього традиційних знань та традиційних виражень культури

     

    Комітет розглядав низку важливих питань, зокрема:

     

    • шляхи запобігання незаконному привласненню традиційних знань і традиційних виражень культури;

     

    • функціонування Фонду добровільних внесків для представників корінних народів і місцевих громад;

     

    • організацію тематичної панелі за участі таких громад;

     

    • оновлення термінологічного глосарію, що стосується інтелектуальної власності, генетичних ресурсів, традиційних знань та традиційних виражень культури;

     

    • технічний огляд інструментів ВОІВ у контексті прав корінних народів;

     

    • подальше опрацювання правових моделей охорони традиційних знань і традиційних виражень культури.

     

    Комітет продовжив роботу над узгодженням проєктів міжнародних інструментів на основі документів WIPO/GRTKF/IC/49/4 та WIPO/GRTKF/IC/49/5, оскільки попередня сесія не завершилася консенсусом щодо остаточного тексту.

     

    Комітет підбив підсумки ходу прогресу, досягнутого протягом дворічного періоду (2024–2025), та підтвердив, що підготовлені під час цієї сесії тексти – “Охорона традиційних знань: проєкти статей” (документ WIPO/GRTKF/IC/51/4) і “Охорона традиційних виражень культури: проєкти статей” (документ WIPO/GRTKF/IC/51/5) – будуть передані на розгляд Генеральної Асамблеї ВОІВ, засідання якої відбудеться в липні 2025 року.

     

    Важливо, що Комітет також ухвалив рішення (WIPO/GRTKF/IC/51/DECISIONS) рекомендувати Генеральній Асамблеї ВОІВ продовжити його мандат на наступний дворічний період (2026–2027) з метою остаточного узгодження проєкту міжнародно-правового документа.

     

    Ключові елементи мандату на 2026–2027 роки:

     

    • Комітет продовжить роботу для остаточного узгодження міжнародно-правового документа (документів), який забезпечить збалансовану та ефективну правову охорону традиційних знань і традиційних виражень культури;

     

    • Робота щодо традиційних знань і традиційних виражень культури ґрунтуватиметься на напрацьованих результатах, зокрема переговорах на основі підготовлених текстів, із головним акцентом на усуненні прогалин і досягненні спільного розуміння з ключових питань;

     

    • Комітет продовжить обговорення питань інтелектуальної власності, пов’язаних із генетичними ресурсами, а також їх взаємозв’язку з традиційними знаннями та традиційними вираженнями культури, проте без ведення нормотворчої роботи щодо правової охорони генетичних ресурсів;

     

    • У 2027 році Генеральна Асамблея ВОІВ візьме до відома результати обговорень щодо генетичних ресурсів, підсумує прогрес у сфері традиційних знань і традиційних виражень культури та, залежно від готовності тексту (текстів), включно з рівнем узгодженості цілей, сфери застосування й характеру інструменту (інструментів), ухвалить рішення щодо скликання дипломатичної конференції та/або продовження переговорів.

     

    Заперечення щодо акредитації проросійської організації

     

    Під час засідання сесії Комітету IGC ВОІВ, українська делегація заявила про незгоду з наданням статусу спостерігача ad hoc російській організації «Союз корінних малочисельних народів “SOYUZ”».

     

    Богдан Падучак висловив сумніви щодо відповідності цієї організації критеріям набуття статусу спостерігача та її здатності здійснювати об’єктивний внесок у роботу Комітету. Окремо він наголосив, що участь спостерігачів має базуватись на принципах ВОІВ та цінностях системи ООН – прозорості, доброчесності та повазі до прав корінних народів.

     

    Водночас Україна підтвердила готовність до конструктивного діалогу з усіма зацікавленими сторонами, які щиро підтримують захист традиційних знань і традиційних виражень культури.

     

    У підсумку рішення про акредитацію деяких організацій корінних народів було ухвалено за виключенням організації від росіі.

     

    Позиція України: відданість захисту корінних народів

     

    На відкритті 51-ї сесії Комітету ВОІВ делегація України закликала міжнародну спільноту не залишати поза увагою системні злочини російської федерації проти культурної спадщини та корінних народів України.

     

    У своїй вступній промові делегація України звернула увагу на руйнівні наслідки триваючої російської агресії, яка знищує культурні надбання, підриває систему інтелектуальної власності та порушує права корінних народів на окупованих територіях.

     

    Богдан Падучак, який виступив із цією заявою, нагадав, що з 2015 року понад 50 тисяч кримських татар були примусово мобілізовані до лав російської армії, а сам корінний народ зазнає системних переслідувань, зокрема незаконних арештів і залякувань. Також він акцентував на одному із найбільш масованих повітряних ударів по території України, який відбувся з 24 по 26 травня 2025 року, із застосуванням понад 900 одиниць зброї, включаючи ракети та дрони. Унаслідок атак загинули десятки цивільних осіб, знищено житлову та соціальну інфраструктуру.

     

    У заяві делегації наголошено, що ці дії суперечать цілям і цінностям ВОІВ та Статуту ООН. Україна переконана: російська федерація не повинна мати жодних привілеїв чи статусу в межах ВОІВ, та повинна бути притягнута до міжнародної відповідальності.

     

    “Ми вдячні усім державам-членам ВОІВ і Секретаріату за підтримку України та солідарність з нашим народом. Лише спільними зусиллями ми зможемо забезпечити реальний і недискримінаційний захист прав корінних народів у світі”, – підсумував Богдан Падучак.

     

    Підтримка України з боку Групи CEBS та країн-однодумців

     

    Члени регіональної Групи Центральної Європи та Балтії (CEBS) виступили зі спільною заявою на підтримку України. Від імені Групи заяву виголосила делегація Естонії.

     

     

    Представники Групи рішуче засудили агресивну війну рф, яка завдає непоправної шкоди культурній, освітній, науковій і дослідницькій інфраструктурі України.

     

    “Вже четвертий рік поспіль ця жорстока повномасштабна війна посилює негативні наслідки, викладені у Звіті ВОІВ про допомогу інноваційному та креативному сектору України”, – йдеться у заяві.

     

    CEBS підтвердила повну підтримку Резолюцій Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 та ES-11/4, які засуджують агресію рф і спроби анексії українських територій.

     

    Окремо зі спільною заявою виступила також група країн-однодумців, до якої увійшли Австрія, Австралія, Бельгія, Болгарія, Канада, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ісландія, Ірландія, Італія, Японія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Монако, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство.

     

     

    У своїй заяві країни-однодумці засудили неспровоковану агресію росії, яка спричинила людські страждання та серйозні руйнування цивільної інфраструктури, а також істотно виснажила інтелектуальний потенціал нації, що матиме довготривалі соціальні, академічні та економічні наслідки.

     

    Країни підтримали рішення ВОІВ про допомогу українському інноваційному та креативному сектору, наголосивши на важливості його повноцінної реалізації. Вони підтвердили непохитну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, закликали росію припинити війну та зауважили, що повернення до звичного багатостороннього співробітництва неможливе без притягнення агресора до відповідальності.

     

    Copyright: WIPO. Photo: Emmanuel Berrod

     

    Читайте також:

     

    Комітет ВОІВ з програми та бюджету обговорив фінансування на 2026–2027 роки: Україна закликала закрити офіс ВОІВ у росії

     

    Комітет IGC WIPO: росія має відповісти за переслідування корінних народів і місцевих громад – заява української делегації

    Irena
    Irena
    administrator

    Коментарів немає