Який рівень відповідності національного законодавства у сфері промислової власності праву Європейського Союзу? Які інституційні спроможності України в патентуванні, реєстрації торговельних марок, промислових зразків, географічних зазначень, а також які спроможності у сфері правозастосування, судових та правоохоронних органів? Якими є подальші плани України щодо гармонізації практик охорони та захисту об’єктів інтелектуальної власності?
Ці та інші питання обговорювалися 11 грудня 2024 року під час двосторонньої зустрічі України та Європейської Комісії в межах скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за переговорним розділом 7 “Право інтелектуальної власності”. Скринінг є невід’ємною частиною переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Двостороння зустріч тривала два дні (10–11 грудня 2024 року) у змішаному форматі.
Представники української делегації в Брюсселі
На початку засідання представники Європейського Союзу відзначили ефективність та продуктивність попереднього дня переговорів, у центрі уваги якого було авторське право та суміжні права. Також вони акцентували на тому, що Україна зробила значні кроки в імплементації міжнародних стандартів у національний IP ландшафт. Оскільки процес інтеграції в ЄС (особливо в такій складній та комплексній сфері як інтелектуальна власність) супроводжуватиметься викликами, європейські колеги спонукали українську сторону продовжувати консультуватися з представниками міжвідомчих служб, проєктів і колегами з представництва ЄС, Відомства з інтелектуальної власності ЄС (EUIPO), Європейського патентного відомства (EPO) та інших європейських інституцій.
Також було наголошено, що Україна залишається, на жаль, одним із транзитних пунктів для поставок контрафактної продукції до ЄС, і це викликає велике занепокоєння. Розробка ефективних механізмів для боротьби з цим негативним явищем – це частина довготривалого діалогу. У цьому контексті представники Єврокомісії наголосили на необхідності створення в Україні Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Представники ЄС закликали зняти всі обмеження та відновити всю можливу діяльність у сфері інтелектуальної власності, яка була призупинена як наслідок впровадження обмежень правового режиму воєнного стану.
Представники Єврокомісії зазначили й про те, що інтеграція з ЄС – це не лише зобов’язання, а й великі можливості для України. Крім того, вони поінформували українських колег про основні положення Пакету реформ законодавства ЄС щодо промислових зразків, які мають бути адаптовані в національне законодавство країн-членів до грудня 2027 року.
Також Генеральний директорат відповідальний за внутрішні ринки, промисловість, підприємництво та МСП (DG GROW) подякував Україні за спільну роботу, зокрема в рамках Всесвітньої організації інтелектуальної власності, наголошуючи, що на міжнародній арені Україна вже діє в Team Europe.
Глава української делегації, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністр юстиції України Ольга Стефанішина висловила сподівання, що за результатами дводенних дискусій сторони переговорів якомога швидше знайдуть шлях до дорожньої карти подальшої імплементації та узгодження з правом ЄС. Також вона підтвердила позицію, яку оголосила днем напередодні, щодо можливості прискореної інтеграції та потреби детальної підготовки до приєднання до Європейської Патентної Конвенції.
Особисто до складу української делегації у Брюсселі приєднались представники Офісу Президента України, Міністерства економіки України, Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс), Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Верховного Суду, Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.
Участь у скринінгу також взяли Віталій Кіндратів, заступник Міністра економіки України, заступник глави делегації та Дмитро Гузій, виконувач обов’язків начальника управління інтелектуальної власності та інновацій Мінекономіки.
УКРНОІВІ у Брюсселі представили:
В онлайн-форматі разом з очільницею українського IP офісу Оленою Орлюк до зустрічі долучилися також представники:
Під час другого дня скринінгу обговорювалися питання щодо торговельних марок, промислових зразків, географічних зазначень для ремісничої та промислової продукції, патентів (включно з унітарними патентами), а також сертифікатів додаткової охорони. Крім того, обговорювалося питання відповідності національного законодавства таким актам ЄС:
Ці питання презентували:
З відповідями на питання Європейської Комісії щодо практичних питань судового захисту прав на комерційні таємниці та попередження їх розголошення виступив Ігор Бенедисюк, секретар судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
У частині правозастосування обговорювалися питання захисту прав інтелектуальної власності, адміністративної та правоохоронної спроможності та боротьби з корупцією у сфері авторського права і суміжних прав, права промислової власності та захисту прав інтелектуальної власності. З презентацією цих питань виступили Владислав Білоцький та Олександра Косенко.
Окрема увага представників Європейської Комісії була зосереджена на необхідності запуску роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) Роман Сабодаш поінформував, що ВККС повернеться до цього питання одразу після завершення конкурсу для кандидатів на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Також детально було обговорено засади антикорупційної діяльності УКРНОІВІ, інституційний та кадровий потенціал відомства з урахуванням євроінтеграційних викликів.
Зокрема, очільниця IP офісу Олена Орлюк зазначила про те, що для дотримання антикорупційного законодавства було імплементовано чимало заходів: від Кодексу корпоративної етики та антикорупційної програми – до антикорупційного застереження в проєктах договорів, поглиблення співпраці з антикорупційними органами України.
“Адміністрація IP офісу й керівники наших структурних підрозділів подають декларації, ми перевіряємо кандидатів в IP офіс та ділових партнерів. Крім того, IP офіс отримав сертифікати відповідності на систему управління щодо протидії корупції. Зараз на стадії публічного обговорення перебуває проєкт Антикорупційної програми УКРНОІВІ на 2025–2027 роки”, – поінформувала представників Єврокомісії директорка IP офісу.
Вона зазначила, що в IP офісі здійснюються прозорі закупівлі з багатоступеневим рівнем контролю та аудиту.
“Також ми ретельно дотримуємося фінансової дисципліни, провели обов’язковий зовнішній річний аудит фінзвітності, який не виявив порушень. Регулярно звітуємо як контролюючим органам, так і Мінекономіки, згідно чинного законодавства, адже оперуємо публічними ресурсами”, – додала Олена Орлюк.
Довідково:
Скринінг – це офіційна процедура, під час якої Європейська Комісія спільно з країною-кандидатом на членство в ЄС аналізують відповідність національного законодавства країни-кандидата відповідному EU acquis (праву ЄС). Скринінг відбувається за 33 переговорними главами, які згруповані за 6-ма кластерами (тематичними блоками) відповідно до переглянутої у 2020 році методології розширення ЄС. Розділ 7 “Право інтелектуальної власності” розглядається в рамках Кластеру 2 “Внутрішній ринок”.
Для підготовки матеріалів для скринінгу Урядом України залучено понад 30 державних інституцій, наукових установ, асоціацій, які опікуються питаннями інтелектуальної власності.
Крім того, залучалися проєкти, які фінансуються Європейським Союзом та його країнами-членами, зокрема проєкт EU4IP, проєкти підтримки GiZ та CPVA. Велику роль у посиленні євроінтеграційних зусиль України відіграли EUIPO і Європейське патентне відомство (EPO).
Читайте також:
Коментарів немає