До Всесвітнього дня інтелектуальної власності (26 квітня), який цього року присвячений музиці, розповідаємо саме про “музичну IP”, де є місце не тільки авторському праву (на пісні, аранжування), а й унікальним винаходам, корисним моделям, промисловим зразкам і торговельним маркам.
Музика – невід’ємна частина нашого життя. Вона всюди: від фонових мелодій у кав’ярнях до саундтреків у фільмах та іграх, від спогадів до великих концертів. Завдяки технологіям, індустрія постійно зростає. Згідно з дослідженням MIDiA Research, до 2031 року глобальні доходи музичної галузі сягнуть $100 млрд.
Права інтелектуальної власності допомагають захищати галузь, дають музикантам та іншим учасникам ринку справедливу компенсацію. А також сприяють взаємодії з іншими індустріями – кіно, модою, рекламою тощо.
Присвятивши World IP Day 2025 музиці, ВОІВ прагне посприяти розвитку музики в культурному та економічному контекстах. Україна долучилась до цієї ініціативи – і наразі у нас триває Тиждень інтелектуальної власності (IP Week 2025), запроваджений Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс).
Про те, який внесок у розвиток музики роблять українські творці, розповідаємо у новому випуску рубрики Винахідливі.UA.
Короткий огляд – у картках (гортайте слайдер):
Більше українських розробок, які стосуються музики, з посиланнями на Спеціальну інформаційну систему (СІС) – у статті нижче.
За даними Global Market Insights, у 2024 році світовий ринок музичних інструментів оцінювався в $47,5 млрд. А за 10 років, прогнозується, зросте до $92,3 млрд.
Оговтавшись від пандемії, світ знову поринув у вир живих подій, виступів, фестивалів та концертів. Сценічні музиканти потребують безлічі інструментів – гітар, барабанів, клавішних тощо.
В Україні музичні інструменти завжди були частиною культурного коду: бандура, трембіта, кобза, сопілка, цимбали… Наші винахідники знають, як поєднувати історію та сучасність, наповнюючи інструменти сенсами.
Маємо, наприклад, зареєстровану як винахід сопілку Кондрашевського та спосіб її виготовлення. Звукові отвори цієї сопілки розсвердлені за законами музичної акустики. Вона також має звуковий отвір “соль-дієз” із клапаном, що дає можливість для підвищення виконавської техніки, особливо в третій та четвертій октавах.
Автор винаходу – відомий мультиінструменталіст Анатолій Кондрашевський, який, за згадками друзів, віртуозно грав не лише на сопілці, цимбалах, трембіті тощо, а й умів видобути музику із звичайних побутових речей, “граючи” на кухонних приборах чи слюсарних інструментах.
Ще один винахід – струнного смичкового інструменту Флоріан належить Флоріану Юр’єву – музиканту та мистецтвознавцю, який присвятив життя вивченню класичної італійської традиції виготовлення скрипок і відродженню цієї традиції в Україні. Він володів енциклопедичними знаннями в галузі скрипкового дизайну і сам створив понад два десятки музичних інструментів: скрипки, альти, віолончелі, контрабас та ін.
Запатентований ним інструмент (по суті, Флоріан – це модернізована скрипка) характеризується сильним звуком і гарним тембром звучання, що може використовуватися в будь-яких концертних залах.
Чи знаєте ви, який музичний інструмент є найпопулярнішим у світі? Серед постійних світових лідерів – губна гармоніка, фортепіано та, звісно, гітара.
Якщо ж запитати в українських винахідників та раціоналізаторів, то переможе однозначно гітара. Маємо “гітарні” об’єкти авторського права на будь-який смак.
Наприклад, зареєстрований винахід гітари з футляром-трансформером. У ній роз’ємно з’єднані гриф і кузов у вигляді порожніх стулок, який одночасно служить футляром.
А ось корисна модель цільнокорпусної електрогітари із системою формування звучання акустичної гітари. Її корпус містить порожнину, розташовану під струнами поблизу грифа, у яку встановлений рупор зі звукоуловлювачем. Над ним є перемикач, що дозволяє ввімкнути та вимкнути ефект акустики.
До речі, одним з найвідоміших в Україні виробником та продавцем музичних інструментів є фабрика “Трембіта”, яка має зареєстровану торговельну марку “Trembita Guitars”. Виробництво було засновано у Львові в 1946-му, спеціалізується на гітарах, а також виробляє народні інструменти, серед яких бандури.
Але є ще й інша “Трембіта” – музичний магазин, що також має зареєстровану ТМ – “Трембіта Орфей”. Цей музмаркет внесений до Національного реєстру рекордів України як найстаріша крамниця музичних інструментів в Україні – йому вже 114 років! Але до 1960-х років він мав назву “Мелодія”.
За даними Global Market Insights, сегмент запчастин і аксесуарів у 2024-му заробив $22,77 млрд. А до 2034-го, очікується, зросте до $45,57 млрд.
Без струн, педалей, медіаторів, ременів, тримачів, підставок, ладів, паличок, пюпітрів, мікрофонів й адаптерів музики не буде, а вони потребують регулярного оновлення та заміни. І українським креаторам є, що сказати з цього приводу.
Наприклад, винахід пристосування для струнних музичних інструментів – притискач, що допомагає тимчасово зменшувати робочу довжину всіх струн на гітарі. При використанні винаходу полегшується переміщення підставки із притискним пристроєм уздовж грифа музичного інструмента в процесі гри.
Тим часом корисна модель пристрою для зміни тембру звучання струнного музичного інструменту дозволяє створювати коротке глухе звучання (стаккато), не змінюючи висоти звуку. Він впливає на струни через спеціальну пружну пластину з вирізами.
Винахід акустичного щита для мікрофона допомагає ізолювати мікрофон від сторонніх звуків, щоб точно записати лише потрібний звук (наприклад, конкретний інструмент або голос), зменшити вплив шумів з інших джерел, а також швидко монтувати та налаштовувати положення мікрофона і щита.
А корисна модель штучного шаруватого матеріалу для резонансних дек музичних інструментів дозволяє отримати звук, який важко відрізнити від класичних інструментів, виготовлених з натуральної деревини. Інноваційний матеріал складається з чергування м’яких і твердих шарів, що імітують природну текстуру дерева, забезпечуючи чудову акустику, зберігаючи водночас міцність і стабільність.
Важливий навіть спосіб обробки дроту для музичних струн (патент на корисну модель). Завдяки швидкісному нагріву зовнішнього шару дроту та контрольованому охолодженню, на поверхні формуються спеціальні структури, які покращують його акустичні властивості. Це дозволяє досягти більш високої міцності струн і зберегти їх тональний баланс, що важливо для професійних музичних інструментів.
Статистика показує, що все більше людей у світі прагнуть навчитись музиці. Наприклад, у США кількість людей, які коли-небудь вчились грати на одному з музичних інструментів становить 66%, а серед молоді цей показник взагалі сягає 71%. І тут, звісно, теж не обійтись без винаходів, які допомагають легше опанувати це мистецтво.
В Україні, маємо, наприклад, патент на корисну модель музичного компаса. Це пристрій, що складається з двох частин: диска з нотами та обертової зірки з сімома променями. Він допомагає новачкам краще зрозуміти, як утворюються мажорні та мінорні гами, і миттєво визначати знаки альтерації.
До цієї ж царини належить корисна модель учбової наклейки для музичного інструменту. Вона кріпиться на гриф і допомагає учням швидко та наочно освоїти лади таких інструментів як гітара, банджо чи віолончель. Завдяки розміщенню під струнами наклейка менше стирається й зберігає інформацію довше.
Але, звісно, ніщо не зрівняється з кількістю різноманітних креативних винаходів, які працюють на те, аби ми всі вдало розслабились та відпочили під музику.
Скажімо, зараз дуже складно знайти людину, яка би не мала навушників. Індустрія подбала про те, аби вони задовольняли будь-які забаганки:
А якщо ваш настрій навпаки спонукає продемонструвати свої музичні смаки оточуючим, є запатентована корисна модель музичний автомат, що містить комп’ютер, дисплей, блок зберігання інформації, приймач грошей, пульт керування, акустичну систему тощо. Український музичний автомат відрізняється тим, що він забезпечений електронним блоком керування і спеціальним інтерфейсом. Кидаєте монетку – замовляєте трек, почуваючись головним героєм власного фільму. Функція караоке дозволяє співати разом з музикою, змішуючи голос з відтворюваним треком.
Звісно ж, не варто забувати про те, що музика, яку ми слухаємо щодня, теж захищена авторським правом.
Тож зазирніть у СІС, щоб з’ясувати, кому належать авторські права на ваші улюблені:
І, до речі, сценічні імена виконавців (псевдоніми), як і назви гуртів, які ми щодня шукаємо на музичних стрімінгах, – це не що інше як зареєстровані торговельні марки. Наприклад:
ТНМК та ін.
І на завершення, певно, для багатьох найбільш неочікувана інформація: сценічні образи та концертні вбрання – теж охороняються як об’єкти інтелектуальної власності. Яскравий (в усіх сенсах) приклад – “зірка Вєрки Сердючки”, а точніше – головний убір, зареєстрований як промисловий зразок.
Довідково:
#Винахідливі.UA – проєкт українського IP офісу, який допомагає спільноті переконатися, що інтелектуальна власність криється чи не в усьому, що нас оточує і чим ми користуємося щодня.
Ми розповідаємо про зареєстровані в Спеціальній інформаційній системі УКРНОІВІ (СІС) об’єкти, аби ви могли отримати суперздібність – бачити IP у кожній речі та дізнатися про важливість реєстрації інтелектуальної власності.
Читайте також:
IP in LOVE: солодкі серця, пісні про любов та місця для побачень (картки серії Винахідливі.UA)
Вишиванка в інтелектуальній власності: що подають на реєстрацію в Україні
Коментарів немає