На форумі відбулась дискусія, присвячена тому, як українські підприємці створюють, захищають і масштабують IP активи.
Третя сесія ІV Національного форуму з інтелектуальної власності та інновацій “Intellectual Property: Law, Economy, Technology” (IP LET Forum 2025), що об’єднав міжнародних експертів, представників держави, бізнесу, науки, інноваційних та креативних індустрій, мала назву “Бізнес, IP та інновації”.
Вона висвітлювала такі важливі темі:
Модерувала панель начальниця департаменту розвитку інновацій Українського національного офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) Ольга Кронда, яка підкреслила стратегічне значення інтелектуальної власності для бізнесу та інноваційної економіки України:
“Інтелектуальна власність базується на талантах, технологіях та сміливості створювати нове. Сьогодні, коли Україна інтегрується в європейський простір та відбудовує сучасну інноваційну економіку, питання захисту прав, доступу до фінансування, комерціалізації розробок та міжнародного масштабування виходять на абсолютно новий рівень.
Я дуже радію, що інтелектуальна власність перестала бути суто техніко-юридичним аспектом. Це вже про економіку, про гроші, про формування стратегічних активів, які дозволяють бізнесам виходити на глобальні ринки. Саме тому сьогодні ми говоримо комплексно – про IP та інновації через державні програми, європейську підтримку, досвід великих компаній та реальні історії підприємців, які на практиці проходять шлях від створення ідеї до її захисту, охорони та комерціалізації”.
Ольга Кронда і Антон Полікарпов
Далі слово мали учасники сесії, серед яких IP Expert/Activity Coordinator EU4IP Project in Ukraine Антон Полікарпов. Спікер детально пояснив можливості програм SME Fund та EU4IP – їхній вплив на український бізнес та процеси євроінтеграції у сфері інтелектуальної власності:
“SME Fund – інструмент, який дозволяє малому та середньому бізнесу компенсувати значну частину витрат на реєстрацію торговельних марок, патентів та інших IP об’єктів. Для України доступ до цієї програми відкрили у 2023 році, і вона реально працює: підприємства можуть повертати близько 70% офіційних зборів. Фактично ми – єдина країна поза ЄС, яка бере участь у цьому механізмі на рівні з державами-членами.
На жаль, українські бізнеси поки що недостатньо користуються цим інструментом: торік було профінансовано лише близько 100 заявок, тоді як у Польщі або країнах Балтії – у десятки разів більше. Це питання і обізнаності, і ставлення до IP, яке нам потрібно формувати.
Другий інструмент – проєкт EU4IP, який я координую в Україні. Його мета – допомогти країнам, що рухаються до членства в ЄС, гармонізувати законодавство й інституції у сфері інтелектуальної власності відповідно до європейських стандартів. EU4IP забезпечує експертну підтримку для адаптації законодавства: над кожним проєктом працюють профільні спеціалісти IP офісів держав ЄС. Ми не просто переносимо нормативні акти – ми узгоджуємо їх із українськими реаліями та практикою.
Крім того, проєкт організовує навчання та обмін досвідом для митниці, суддів, патентних експертів, підтримує професійну підготовку та допомагає розвивати інституційну спроможність системи. У 2026 році на нас чекає активна фаза – ухвалення низки законодавчих змін і подальша практична інтеграція України в європейський IP простір.
Ми працюємо над тим, щоб Україна не просто формально наблизилася до європейських стандартів, а повноцінно інтегрувалася у європейську інноваційну екосистему. Це база для ефективного захисту прав і для посилення конкурентоспроможності українського бізнесу”.
Денис Дорошенко
Наступним до обговорення долучився начальник відділу інтелектуальної власності групи компаній NOVA Денис Дорошенко, який поділився практичним досвідом побудови IP стратегії у великому мультинаправленому бізнесі:
“У такій великій бізнес-екосистемі, як група NOVA, побудувати єдину IP стратегію можливо, але для цього нам довелося змінити сам підхід до створення та захисту об’єктів інтелектуальної власності. Раніше IP активи створювалися хаотично, у різних напрямах і без централізованого контролю. Нині ж ми сформували окремий підрозділ, який консолідує всі процеси: від генерації ідей до реєстрації та подальшого захисту.
Ми також створили внутрішній реєстр нематеріальних активів, вибудували єдиний маршрут для кожного IP об’єкта й забезпечили централізований моніторинг – від доменів і торговельних марок до блокування шахрайських сайтів. Це значно зменшило ризики та дисциплінувало процес створення нових рішень.
Перед виходом на нові міжнародні ринки ми завжди проводимо IP аудит. Так було, наприклад, зі США: ми перевірили можливість охорони позначення NOVA, отримали реєстрацію торговельних марок і провели доменний моніторинг, що дозволило безпечно запустити операційну діяльність. Так само перевіряємо ризики в інших країнах – від патентного середовища до freedom to operate.
Наш досвід показує: інтелектуальна власність – це вже не лише реєстрації. Це про управління, стратегічне планування і здатність захищати бізнес у будь-якій точці світу”.
Артем Чигиринський
У дискусії також взяв участь СЕО технологічної компанії ADVIN GLOBAL,
Сo-Founder medtech-компанії VRNOW Lab Артем Чигиринський, який акцентував на тому, що для технологічних компаній інтелектуальна власність є основою капіталізації й масштабування:
“Наші компанії працюють у сфері VR/AR, і багато рішень, які ми створюємо – від програмного коду до реабілітаційних симуляторів – стають активами лише тоді, коли оформлені як інтелектуальна власність. Авторське право на програмний код і патенти на технології – це те, що перетворює розробку на реальний бізнес-актив.
Українські техкомпанії часто залишаються лише постачальниками робочих годин, але справжня цінність виникає там, де створюються власні продукти. І тут інтелектуальна власність відіграє ключову роль: вона формує актив, підвищує капіталізацію продукту та відкриває можливості для інвестицій.
У нашому випадку патент на VR-технологію для реабілітації після втрати кінцівки – приклад того, як інновація стає захищеним активом, що можна масштабувати та комерціалізувати”.
Маргарита Побілець
Наступною виступила керівниця напряму залучення інвестицій і капіталу фінтех-компанії Activitis Маргарита Побілець, яка наголосила, що інтелектуальна власність є одним із ключових факторів прийняття інвестиційних рішень:
“Для інвестора наявність зареєстрованих патентів, авторських прав, торговельних марок – це критичний індикатор захищеності бізнесу. По-перше, IP мінімізує ризики копіювання продукту конкурентами й зберігає капітал інвестора. По-друге, він напряму підсилює капіталізацію компанії, адже саме нематеріальні активи часто формують значну частину її реальної вартості. Ми маємо безліч глобальних прикладів, коли бренд оцінюється дорожче за всі матеріальні активи – від Coca-Cola до McDonald’s чи Nike.
Інвестори також дивляться на потенціал монетизації інтелектуальної власності. Ліцензування, спільні розробки, моделі white label – це додаткові джерела доходу, які роблять бізнес привабливішим. Для технологічних компаній це особливо характерно.
Окремий аспект – можливість залучення боргового фінансування. У низці юрисдикцій IP може виступати заставою для кредитування – і компанії, які мають оформлені права, отримують доступ до дешевшого капіталу.
Нарешті, юридична чистота – зареєстровані права, правильно оформлена передача авторських прав у договорах, чіткі процедури роботи з кодом – усе це знижує ризики й підвищує довіру інвесторів.
Тому інтелектуальна власність давно перестала бути формальною вимогою – це економічний актив, який безпосередньо впливає на рішення інвестувати”.
Наталя Рибнікова
Завершила обговорення майстриня Наталя Рибнікова, учасниця проєкту “Дружина ветерана”, яка поділилася власним практичним досвідом роботи з інтелектуальною власністю:
“Мій шлях у творчості почався ще в 13 років – відтоді я створюю прикраси з бісеру. У 2023 році я офіційно зареєструвала ФОП і зараз працюю на семи платформах, зокрема на міжнародній Etsy, паралельно розробляю власний сайт.
З часом з’явилося багато авторських схем і орнаментів, а також індивідуальних замовлень, створених спеціально під конкретні образи. Це стало моментом, коли я усвідомила: мої роботи потребують системного захисту інструментами інтелектуальної власності.
Мій розвиток значною мірою підтримали грантові програми. Після навчання я офіційно зареєструвала бізнес і почала подаватися на гранти. Не завжди все виходило з першого разу, але за два роки я вже отримала чотири гранти – на обладнання, на розробку візуальних матеріалів і нещодавно на навчання від Мінекономіки. Завдяки цьому я змогла створити власне лого, офлайн-стенд на Андріївському узвозі та масштабувати свою справу.
Для невеликого бізнесу інтелектуальна власність – це не про формальності. Це про збереження унікальності, про захист своєї праці і про впевненість у тому, що твоя творчість належать саме тобі”.
Подивитись трансляцію IP LET Forum 2025 можна на YouTube-каналі IP офісу:
Довідково:
IP LET Forum 2025 – це простір, де інтелектуальна власність розглядається як ресурс економічного відновлення, інновацій і культурної стійкості України. Захід демонструє, що Україна – активний гравець на глобальній IP мапі та носій унікальних практик у галузі інновацій, культури й технологій.
Форум проводить УКРНОІВІ під егідою Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України у співпраці з Відомством з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) та проєктом EU4IP “Зміцнення прав інтелектуальної власності в Молдові та Україні”, який фінансується ЄС. Захід відбувається за підтримки Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO) та Європейського патентного відомства (EPO).
Читайте інші новини IP LET Forum 2025:
Україна на IP мапі світу: підсумки першої сесії IP LET Forum 2025 – ключові ідеї (відео)
IP LET Forum 2025: презентація щодо нових можливостей бізнесу в ІР сфері
IP LET Forum 2025: Технології майбутнього та IP (підсумки сесії, відео)
Коментарів немає