1 січня 2026 року завершується 10-річний перехідний період, передбачений Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, і Україна припиняє використання окремих географічних зазначень ЄС для позначення подібних алкогольних напоїв українського походження.
Йдеться про географічні зазначення вин ЄС:
та спиртних напоїв ЄС:
Назви українських вин та спиртних напоїв мають бути змінені на ті, які передбачені законами України “Про географічні зазначення спиртних напоїв” та “Про виноград, вино та продукти виноградарства”. Наприклад, “шампанське”, зроблене в Україні, правильніше називати “вином ігристим”, а “коньяк” – “бренді”. Бо вони не мають відношення до французьких регіонів Шампань та Коньяк.
Угодою про асоціацію встановлено стандарти правової охорони географічних зазначень та визначено зобов’язання сторін щодо їх взаємної охорони (підрозділ 3 “Географічні зазначення” глави 9 “Інтелектуальна власність” Розділу IV “Торгівля та пов’язані з торгівлею питання”). Відповідно до пункту 3 статті 202 Угоди Україна зобов’язалася забезпечити охорону географічних зазначень для сільськогосподарських і харчових продуктів ЄС, а також для вин, ароматизованих вин і спиртних напоїв ЄС, перелічених у Додатку XXII-С та Додатку XXII-D до Угоди.
Для низки найменувань, що збігаються з географічними зазначеннями ЄС, але використовувалися для позначення товарів, які походять з території України, Угодою був передбачений перехідний період тривалістю 10 років. Він обчислювався з 1 січня 2016 року ‒ дати початку тимчасового застосування Розділу IV Угоди. Протягом 10-річного перехідного періоду використання географічних зазначень ЄС для позначення та презентації визначених подібних продуктів, що походять з України, не припинялося.
Отже, з 1 січня 2026 року Україна повинна припинити використання зазначених географічних зазначень ЄС для позначення подібних продуктів, що походять з України.
Водночас, з метою забезпечення виконання Угоди про асоціацію в частині правової охорони географічних зазначень спиртних напоїв, вин, продуктів винних ароматизованих та імплементації в національне законодавство відповідних Регламентів ЄС були прийняті закони України:
(№ 2800-IX від 1 грудня 2022 року, введено в дію 29 грудня 2024 року);
(№ 3928-IX від 22 серпня 2024 року, набирає чинності 1 січня 2026 року).
Цими законами закріплено обов’язок України припинити з 1 січня 2026 року використання географічних зазначень спиртних напоїв ЄС Cognac (Коньяк), Armagnac (Арманьяк), Calvados (Кальвадос), Grappa (Граппа), Anis Portuges (Аніс Португеж) та географічних зазначень вин Champagne (Шампанське), Madera (Мадера), Porto (Порто), Jerez/Xeres/Sherry (Херес), Marsala (Марсала), Malaga (Малага), Tokaj (Токай).
Це не стосується спиртних напоїв, що вироблені та марковані згідно із законодавством, що діяло до 1 січня 2026 року, які можуть реалізовуватися в Україні до їх закінчення на складах. Офіційні назви подібних спиртних напоїв, що походять з України, мають бути приведені у відповідність з вимогами Закону №2800-IX.
Використання назв, похідних від географічних зазначень спиртних напоїв ЄС, зазначених вище, для спиртів, спиртових дистилятів, технологій, що застосовуються для виробництва спиртних напоїв, з 1 січня 2026 року забороняється.
Офіційні назви вин, в яких використовуються зареєстровані географічні зазначення вин ЄС, повинні бути змінені і приведені у відповідність з вимогами Закону №3928-IX.
Використання похідних слів від зареєстрованих ГЗ вин ЄС (“шампанізація”, “токайський” тощо) забороняється.
Зазначені зміни є важливим кроком у гармонізації українського законодавства з правом Європейського Союзу та посиленні системи охорони географічних зазначень.
“Завершення перехідного періоду та відмова від використання окремих географічних зазначень вин та спиртних напоїв Європейського Союзу для української продукції слід розглядати як черговий стимул для розвитку України. Для утвердження унікальної ідентичності українських продуктів, зростання їхньої цінності та довіри до них як в Європейському Союзі, так у світі в цілому. Захист географічних зазначень ‒ важлива складова культури інтелектуальної власності й стратегічного розвитку бізнесу”, ‒ наголосила Олена Орлюк.
Читайте також:
Географія Незалежності: звідки родом українські географічні зазначення
Коментарів немає