У Києві відбувся захід з нагоди завершення проєкту “Роль інтелектуальної власності у збереженні коду нації” від української IP Академії, що функціонує на базі IP офісу (УКРНОІВІ).
IP діалог з майстрами народних художніх промислів став майданчиком для фахового обговорення того, як інтелектуальна власність може стати реальним інструментом збереження й розвитку народних промислів.
Цей захід – завершальний етап масштабного проєкту “Роль інтелектуальної власності у збереженні коду нації”, який стартував у 2024 році за підтримки Академії ВОІВ. Він спрямований на збереження народних художніх промислів як коду нації за допомогою знань про IP.
До учасників з вітальним словом звернулась Віраг Халганд, керівниця відділу країн Центральної Європи, Балтії та Середземномор’я ВОІВ. Вона відзначила важливість проєкту для розвитку народних художніх промислів і збереження культурної спадщини:
“Цей потужний проєкт, який забезпечує зв’язок поколінь – минулого, теперішнього та майбутнього – став можливим завдяки підтримки ВОІВ та Академії ВОІВ, а також активної ролі українського IP офісу та його IP Академії. Він сприяє збереженню культурної спадщини, її передачі та вкоріненню, що є надзвичайно важливим, особливо для молоді. Зазначу, що Україна дуже піклується про культурну спадщину. І саме такі проєкти та публічний діалог щодо них сприяють передачі традицій”.
До учасників з вітальним словом звернулись: Віраг Халганд і Марія Даніела Лізарзабуру Агілар (онлайн), а також Олена Орлюк.
Учасників також привітала Марія Даніела Лізарзабуру Агілар, радниця Академії ВОІВ, яка зазначила, що цей проєкт – частина великого шляху і майбутньої співпраці в цьому напрямі:
“Цей проєкт об’єднав 30 жінок-майстринь художніх промислів з усієї України. Дуже дякую Юлії Проході, яка виступила ментором учасниць і допомагала їм на кожному кроці опанувати основні аспекти інтелектуальної власності. А також – спікерам ВОІВ, які були залучені на етапі тренінгового курсу: це Ніна Мехрез, Амані Каддумі та Омер Хізіроглу.
Окрема подяка директорці українського IP офісу Олені Орлюк та очільниці IP Академії Ользі Кулініч за чітке керівництво та всіляке сприяння розвитку таких унікальних ініціатив. Ми сподіваємось, що це лише початок нашої співпраці у цій сфері, початок дивовижної подорожі під назвою народні художні промисли”.
Слово також мала Олена Орлюк, директорка українського IP офісу, яка акцентувала на важливості використання IP інструментів для розвитку та промоції української культурної спадщини на міжнародній арені:
“Я глибоко вдячна всім, хто долучився до проєкту “Роль інтелектуальної власності у збереженні коду нації”, адже він дійсно надважливий: йдеться про те, яким чином ми за допомогою інструментів інтелектуальної власності можемо допомогти просуванню наших майстрів, зокрема й тих, що опікуються генерацією культурної спадщини, в Україні та за кордоном.
Нині кожен із нас вдячний Збройним силам України, нашим захисникам за те, що ми можемо сьогодні працювати і творити. За те, що ми маємо майбутнє. Бо ворог намагається стерти нашу ідентичність, самобутність, нашу історію та культуру. Тож держава, у співпраці відповідних інституцій, має допомагати в їх захисті різноманітними інструментами.
Перебуваючи в поточних історичних реаліях, ми маємо використовувати будь-які можливості для того, аби Україну знали і сприймали в світі не лише як героїчну націю та незалежну державу, але і як країну з величезним історичним та культурним спадком. Країну, що має та цінує код нації.
Говорячи про цей проєкт, можемо констатувати, що він виник, по суті, з прохання Держмистецтва у 2023 році допомогти з консультаціями представникам народних художніх промислів. ІР офіс та ІР Academy, що діє в його складі, проаналізували запит та прийшли до висновку, що цей напрям заслуговує значно більшої підтримки, ніж просто консультація. Саме з цього й виникла ідея, яка отримала підтримку ВОІВ та Академії ВОІВ, щодо запуску повноцінного проєкту. І врешті цей проєкт набув сьогоднішнього вигляду. Він реалізовувася восени 2024 року та у 2025 році.
Проте це не значить, що сьогоднішній захід – це фіналізація дій УКРНОІВІ в частині підтримки промислів. Це лише один із поточних кроків. Ми однозначно рухаємося вперед – і надалі будемо говорити не лише про отримані результати, але й про практичні кроки та рекомендації.
Щиро радію, що сьогодні ми ведемо проєкт в колаборації не лише з ВОІВ, але й з Міністерством культури і стратегічних комунікацій України та Українським культурним фондом. Це дуже важлива співпраця в частині подальшого розвитку цього напряму і просування його у світі.
Я дуже хочу, аби в Європейському Союзі та світі охоронялися десятки та сотні наших географічних зазначень. І не лише в частині продуктів харчування, вин тощо. Але й значною мірою в частині крафтів та промислів. ЄС із грудня 2025 року почне їх реєстрацію через EUIP0, з яким ми активно співпрацюємо. Україні є чим пишатися у цьому напрямі й визнавати на європейському рівні. Ми маємо багатотисячну історичну й культурну спадщину, сучасних майстрів, які готові себе розвивати, популяризуючи бренд країни.
В Україні нині охороняються понад три тисячі європейських ГЗ, що стосуються переважно продуктів харчування, тощо. Маємо працювати спільно над тим, аби в ЄС охоронялися не лише наші аналогічні продукти, але й щоб вагоме місце посіли українські народні промисли. Тому УКРНОІВІ продовжить активно співпрацювати з Мінкультом та УКФ, іншими нашими партнерами над просуванням українського творця та виробника як на місцевих, так і європейському й міжнародних ринках”.
Таку назву мала перша секторальна панель заходу.
До обговорення долучилась Анастасія Бондар, заступниця міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Міністерства культури та стратегічних комунікацій України. Вона відзначила прогрес країни у питанні розвитку та збереження народних художніх промислів:
“Україна не є аутсайдером у сфері збереження та розвитку народних художніх промислів – навпаки, ми активно впроваджуємо сучасні інструменти, зокрема й у сфері інтелектуальної власності. Попри виклики, спричинені війною, маємо достатньо знань, експертизи та рішучості, щоб іти в ногу з Європою і формувати власну експертну позицію.”
Анастасія Бондар
Окремо учасники дискусії зупинились на обговоренні законопроєкту Міністерства культури, який схвалив Кабінет Міністрів України “Про народні художні промисли” (тепер його має розглянути Верховна Рада України). Він передбачає нову процедуру набуття статусу майстра народних художніх промислів.
Зокрема, йдеться про запровадження механізму обліку, збереження та використання даних про майстрів народних художніх промислів шляхом створення та ведення відповідного Реєстру.
“І закон, і реєстр – це не лише про збереження спадщини, а про створення сучасної системи управління культурною політикою в сфері народних художніх пррмислів.
Вони закладають основу для прозорого обліку, аналітики та підтримки сфери, відкриваючи шлях до ухвалення обґрунтованих рішень на основі даних. Це крок до перетворення держави з реактивної на стратегічну – таку, що діє не інтуїтивно, а на основі фактів, потреб і заради розвитку потенціалу” – зазначила Анастасія Бондар.
Анастасія Образцова
Очільниця Українського культурного фонду (УКФ) Анастасія Образцова підкреслила, що підтримка майстрів народних художніх промислів має базуватись на взаємодії, а не лише на формальній регуляції:
“Підтримка майстрів — це не про контроль, а про довіру й співпрацю. Успішна реалізація програм можлива лише тоді, коли між державою, бізнесом і творчими спільнотами існує конструктивний діалог. Саме держава здатна створити такі умови, в яких майстри зможуть не лише зберігати традиції, а й об’єднуватися, розвиватися й презентувати себе на нових платформах. Це питання не лише культури, а й сталої економіки креативного сектору.”
Олена Орлюк
Очільниця українського IP офісу Олена Орлюк підкреслила, що при формуванні Реєстру важливо орієнтуватись на результати інтелектуальної, творчої діяльності:
“Реєстр не має бути атестацією, адже неможливо застосовувати оцінювання, коли йдеться про інтелектуальну працю”.
В процесі обговорення також було висвітлено основні виклики та можливості, що надають інструменти інтелектуальної власності для просування творчих результатів майстрів художніх промислів. Йшлося й про міжнародний досвід щодо реєстрації ГЗ та вектору руху України в частині імплементації європейських стандартів у національне законодавство та правозастосування. Також учасники обговорили співпрацю в рамках розробки специфікації, що є складовою процесу реєстрації народних промислів як географічних зазначень.
Деталі другої панелі за участі майстрів народних художніх промислів, а також відповідні практичні матеріали (гайд, чекліст, презентації) від української IP Academy будуть опубліковані найближчим часом на нашому сайті.
Читайте також:
IP в народних промислах: підсумки тренінгового курсу для українських майстрів від Академії ВОІВ
Коментарів немає