В межах IV Національного форуму інтелектуальної власності та інновацій “Intellectual Property: Law, Economy, Technology” (IP LET Forum 2025) відбувся воркшоп для видавців “Протидія книжковому піратству”, проведений УКРНОІВІ спільно з Українським інститутом книги (УІК). 

 

У форматі практичної дискусії учасники розбирали реальні кейси книжкового піратства, труднощі блокування незаконного контенту та дієві інструменти захисту. Захід став майданчиком для відвертої розмови про одну з найгостріших проблем українського книговидання.

 

Модераторами воркшопу виступили:

 

• Юрій Марченко, начальник відділу стратегічної роботи та аналітики Українського інституту книги;

 

• Наталія Деніс, заступниця начальника Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності (IPR) УКРНОІВІ.

 

Відкриваючи захід, Наталія Деніс окреслила загальний контекст проблеми, наголосивши, що книжкове піратство в Україні стрімко набирає обертів. За її словами, громадяни часто не усвідомлюють, що купуючи піратські примірники, вони шкодять не лише авторам та видавцям, а й цілій культурній екосистемі країни. Саме тому сьогодні особливо важливо формувати культуру поваги до прав інтелектуальної власності та підтримувати легальне споживання контенту.

 

 

Заступниця начальника Центру спостереження IPR підкреслила, що системна боротьба з піратством починається з просвіти – пояснення суспільству, чому права автора мають цінність і які наслідки спричиняє їхнє порушення для економіки та іміджу держави. Вона також нагадала, що українські видавці працюють у надзвичайно складних умовах, особливо від початку повномасштабної війни, але продовжують забезпечувати країну якісною книжковою продукцією, демонструючи стійкість і професійність. На цьому тлі особливого значення набуває Національна інформаційна кампанія ANTI-PIRACY: BOOKS, спрямована на підвищення обізнаності громадян та популяризацію легального доступу до контенту.

 

У межах кампанії команда Центру спостереження IPR не лише створювала освітні матеріали та залучала експертів, але й розвивала нові інструменти для підтримки правовласників і користувачів. Зокрема, на воркшопі було презентовано ініціативу зі створення української онлайн-платформи легального цифрового контенту за зразком європейського порталу Agorateka.

 

“На основі європейського досвіду, реалізованого через Agorateka, ми зараз працюємо над формуванням українського каталогу легальних онлайн-ресурсів, зокрема в частині книжкових творів. Цю роботу проводимо у співпраці з Українським інститутом книги та з можливістю подальшого долучення інших зацікавлених сторін”, – відзначила пані Наталія.

 

Наталія Деніс та Володимир Коноваленко

 

“Перший мільйон гривень від полювання на піратів в інтернеті” – про свій досвід боротьби з книжковими піратами розповів Володимир Коноваленко, директор ГО “Товариство популяризації знань про інтелектуальну власність”.

 

Спікер поділився відпрацьованим алгоритмом протидії піратським сайтам, що передбачає наступний порядок:

 

1. Моніторинг мережі з метою виявлення вебсайтів, що розповсюджують піратський контент.

 

2. Встановлення реєстратора доменного імені шляхом аналізу відкритих реєстраційних баз (WHOIS та ін.).

 

3. Фіксація факту порушення шляхом створення відеозапису або іншого доказу використання твору.

 

4. Надсилання адвокатського запиту реєстратору домену щодо надання даних про власника доменного імені.

 

5. У разі відмови – подання заяви до господарського суду про забезпечення доказів до подання позову.

 

6. Отримання ухвали суду, що зобов’язує реєстратора надати інформацію про власника домену.

 

7. Отримання офіційної відповіді від реєстратора доменного імені.

 

8. Початок переговорів із встановленим власником ресурсу.

 

9. Укладення угоди – ліцензійного (субліцензійного) договору або мирової угоди.

 

Також Володимир Коноваленко навів узагальнену статистику фінансових результатів, отриманих у межах боротьби з онлайн-піратством. Із загальної суми 1 247 765 грн., отриманої внаслідок припинення порушень авторських прав в інтернеті, 250 000,00 грн. були стягнуті в судовому порядку, тоді як усі інші кошти – результат позасудового врегулювання, зокрема шляхом укладення мирових угод, ліцензійних та субліцензійних договорів.

 

За словами спікера, такий підхід дозволяє оперативніше досягати правомірного вилучення піратського контенту та компенсувати завдані збитки правовласникам.

 

Найбільші надходження зафіксовано у 2024 році – понад 551 тис. грн (ліцензійні та субліцензійні договори і низка мирових угод). Значні суми надходили також у 2019 році – близько 260 тис. грн.

 

Детальніше – у презентації Володимира Коноваленка:

 

 

“16 сайтів у blacklist: що далі у боротьбі з онлайн-піратством?” – про базу даних WIPO ALERT та український досвід розповів Богдан Малій, провідний професіонал з інтелектуальної власності сектору сприяння реалізації авторського права і суміжних прав УКРНОІВІ.

 

WIPO ALERT Database – це адміністрована Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) захищена онлайн-платформа, на яку уповноважені учасники від держав-членів ВОІВ завантажують списки вебсайтів та додатків, щодо яких встановлено факти порушення авторського права відповідно до національного законодавства.

 

“WIPO ALERT – інструмент покликаний допомогти рекламодавцям та рекламним агенціям уникати розміщення реклами поряд із нелегальним контентом та запобігати ненавмисній підтримці піратських платформ”, – зазначив спікер.

 

Хто може використовувати WIPO ALERT?

 

Рекламодавці, рекламні агенції та постачальники технічних рекламних сервісів можуть стати авторизованими користувачами WIPO ALERT, подавши відповідну заяву до ВОІВ. Після отримання доступу вони інтегрують дані платформи у власні рекламні системи, що дозволяє автоматично уникати розміщення реклами на сайтах-порушниках.

 

Такий механізм допомагає брендам запобігати небажаній асоціації з незаконним контентом і зменшує ризики ненавмисного сприяння піратським ресурсам.

 

Порядок внесення вебсайту до національного переліку

 

У ході воркшопу учасникам було детально роз’яснено механізм подання сайтів до системи WIPO ALERT, а також порядок формування Національного переліку вебсайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності.

 

Правовласник має право подати звернення до УКРНОІВІ у разі неодноразового або систематичного порушення авторського права та/або суміжних прав.

 

Звернення подається стосовно одного вебсайту, від імені заявника його представником – адвокатом або патентним повіреним.

 

До звернення обов’язково додаються:

 

• клопотання про включення вебсайту до національного переліку;

 

• відомості про вид, назву, рік оприлюднення (якщо відомий) об’єктів авторського права (суміжних прав), яких стосується звернення;

 

• документи та відомостей, які засвідчують належність заявнику майнових прав інтелектуальної власності;

 

• відомості та матеріалів, які засвідчують наявність підстав для подання звернення – надання доказів того, що власник веб-сайту протягом останніх 365 днів вчинив 3 і більше порушень авторського права та/або суміжних прав, які не було усунуто на дату звернення або 2 і більше порушень авторського права та/або суміжних прав, які заявник зафіксував до дати такого звернення, і при цьому присутнє невиконання вимог частини одинадцятої статті 56 Закону України “Про авторське право і суміжні права”;

 

• документи, що підтверджують повноваження представника заявника.

 

Вимоги до клопотання

 

Клопотання повинно містити відомості про:

 

• повні дані заявника та його представника (ПІБ або найменування, адресу проживання/місцезнаходження, поштову та електронну адреси);

 

• доменне ім’я, URL або IP адресу вебсайту, щодо якого подається звернення;

 

• назви та інші відомості про об’єкти авторського або суміжного права, використання яких порушено;

 

• наявні актуальні дані про власника вебсайту, а також іншу інформацію, яка може допомогти в його ідентифікації.

 

На сьогодні в українському переліку вже міститься 16 піратських вебсайтів, інформація про які внесена відповідно до встановленої процедури.

 

Разом із тим, під час дискусії було виокремлено низку проблемних аспектів, що потребують подальшого доопрацювання. Серед них:

 

• поява “дзеркальних” піратських вебсайтів та неможливість подати одне звернення для внесення до системи WIPO ALERT одразу кількох пов’язаних ресурсів;

 

• відсутність у Порядку формування та ведення національного переліку вебсайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності, положення про право ліцензіатів подавати звернення щодо включення вебсайту до цього переліку.

 

Про маркетплейси та їхню відповідальність

 

“Від кількості оголошень залежить прибуток платформи, але ми зробили вибір на користь протидії піратським копіям та контрафакту”, – зазначив Андрій Бічук, керівник юридичного департаменту OLX Україна. Він пояснив, коли маркетплейси не несуть відповідальності за контент користувачів, та поділився актуальними цифрами.

 

Зліва направо: Богдан Малій, Андрій Бічук і Юрій Марченко

 

Під час виступу Андрій Бічук розкрив, як працює принцип “безпечної гавані” – механізм, який визначає, у яких випадках онлайн-платформи звільняються від відповідальності за контент, що розміщують їхні користувачі.

 

Маркетплейс не несе відповідальності, якщо:

 

• у нього відсутні відомості про незаконну діяльність (поширення піратських/контрафактних товарів);
• оперативно реагує на скарги та видаляє контент.

 

Практика OLX: технічні фільтри та реальні цифри

 

OLX впровадила низку технічних рішень для боротьби з книжковим піратством. Один із них – фільтр, який блокує оголошення про продаж електронних копій книг.

 

“Цей інструмент працює ефективно: від початку року система автоматично зупинила 5 808 спроб продажу електронних версій книг”, – підкреслив Андрій Бічук.

 

Також OLX автоматично блокує оголошення, у яких сам продавець позначає товар як “копію”, “репліку” чи інше очевидне порушення.

 

Воркшоп вирізнявся високим рівнем практичної цінності: учасники активно долучалися до дискусій і ставили низку фахових запитань спікерам щодо особливостей захисту авторських прав та ефективних механізмів протидії піратству в мережі.

 

Практичний досвід видавництв у взаємодії з інтернет-майданчиками

 

Представник видавництва Vivat поділився результатами роботи: лише в період з квітня до дати проведення воркшопу видавництво направило близько 700 претензій щодо порушення авторських прав. Із них приблизно 500 звернень були спрямовані на такі платформи, як OLX, Prom і Rozetka, ще 200 – на інші інтернет-ресурси.

 

За його словами, у 90% випадків ці звернення є результативними: контент, що порушує права, оперативно видаляється, а майданчики демонструють готовність до конструктивної співпраці.

 

Окремо було висловлено подяку платформі OLX, яка, за словами представника видавництва, забезпечує швидку реакцію на виявлені порушення та підтримує ефективну комунікацію у процесі їх усунення.

 

Учасники також звернулися із запитанням до представника OLX щодо можливості впровадження на українському ринку аналогів міжнародних інструментів захисту інтелектуальної власності.

 

Зокрема, йшлося про створення механізму, подібного до Brand Registry на платформі Amazon, який дозволяє правовласникам, маючи офіційну реєстрацію торговельної марки, включити її до спеціального реєстру для пришвидшення реагування на потенційні порушення.

 

Представник OLX підтвердив, що розробка подібної системи – це актуальне питання. Водночас він наголосив на важливості врахування специфіки платформи, адже OLX – це переважно C2C-майданчик, тобто торгівля між приватними особами. Тому, навіть із впровадженням реєстру торговельних марок, його функціонування матиме певні відмінності від моделей, застосовуваних на Amazon. Такий інструмент, безумовно, сприятиме швидшій та ефективнішій взаємодії з правовласниками, однак при цьому важливо пам’ятати про принцип вичерпання прав, який також впливатиме на порядок реагування на звернення.

 

Олена Орлюк

 

Наприкінці воркшопу з мотивувальним зверненням до видавців, читачів та всіх учасників книжкової спільноти виступила директорка УКРНОІВІ Олена Орлюк:

 

“Я добре знаю проблеми галузі. Й те, що ви робите, – це справжній героїзм. Бо саме ваша праця формує майбутнє нашого суспільства – від дитячих книжок до кожного видання, яке виходить друком. IP офіс завжди виступатиме партнером для розбудови IP культури в Україні та сприятиме усіма можливими засобами підвищенню захисту прав інтелектуальної власності”.

 

Підсумки заходу

 

Воркшоп завершився спільним розумінням того, що ефективна протидія книжковому піратству можлива лише за умови консолідації зусиль видавців, державних інституцій, онлайн-платформ, правовласників і навіть читачів. Учасники підкреслили важливість просвіти, розвитку інструментів на кшталт WIPO ALERT, створення української платформи легального контенту за моделлю Agorateka та посилення співпраці з маркетплейсами.

 

Практичні кейси, статистика та досвід експертів засвідчили: системна, скоординована робота дає реальні результати, дозволяє оперативно реагувати на порушення й поступово формує культуру легального споживання в Україні.

 

Повний відеозапис воркшопу “Протидія книжковому піратству” доступний для перегляду на YouTube-каналі IP офісу:

 

 

Довідково:

 

Корисні ресурси:

 

• ANTI-PIRACY: BOOKS: інформаційна кампанія проти книжкового піратства

 

• TRUST THE ORIGINAL: інформаційна кампанія з онлайн-платформою OLX.UA

 

Читайте також:

 

“Йдеться про мільйони гривень”, – Олена Орлюк про збитки книговидавців через піратство і те, як йому протидіяти

 

Інтелектуальний фешн: воркшоп для індустрії моди спільно з Ukrainian Fashion Education Group (відео)