Як вино пов’язане з інтелектуальною власністю? Чому реєстрація географічного зазначення здатна не лише підтримати окремого виробника, а й стимулювати розвиток цілого регіону? Про ці та інші аспекти йшлося під час освітнього лекторію “Особливе незнайоме вино” в межах 23-го Kyiv Food and Wine Festival, що відбувся 18–19 жовтня 2025 року на ВДНГ.
Від Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) у межах лекторію виступили:
Андрій Суховій наголосив, що виробництво вина складається з низки технологічних етапів – від збору та переробки винограду до фільтрації, стабілізації, витримки й розливу у пляшки, – і на кожному з них можуть застосовуватись патенти. Водночас сфера виноробства постійно розвивається: виробники впроваджують нові технології, вдосконалюють обладнання й процеси, що дає змогу підвищити якість вина та його смакові характеристики.
Він також розповів про існуючі на сьогодні технології виробництва ігристого вина. Однією із класичних технологій вважається метод Pet Nat (méthode ancestrale), за якою вино розливають у пляшки до завершення первинного бродіння. Такий напій має природні бульбашки й часто залишається нефільтрованим. Окрему увагу спікер звернув й на інші способи виробництва ігристих вин – зокрема, резервуарний (акратофорний) метод або метод Шарма-Мартінотті, що передбачає вторинне бродіння у резервуарі з нержавіючої сталі. Тривалість такого процесу може становити від 21 дня до трьох місяців.
Розповідаючи про технологію вторинного бродіння у пляшці та її зв’язок з інтелектуальною власністю, Андрій Суховій окремо зупинився на техніці ремюаж. За цим методом пляшки з вином розміщують у спеціальних стійках під нахилом горлечком донизу, регулярно повертаючи й легко струшуючи. Це дозволяє дріжджовому осаду, що утворюється під час вторинного бродіння, поступово накопичуватися у шийці пляшки, після чого його видаляють.
“Існують дані, що цю технологію винайшла Барб-Ніколь Кліко-Понсарден, засновниця бренду “Вдова Кліко”. З її ім’ям пов’язують і винайдення іншого важливого елементу виробництва шампанського – мюзле – металевого дроту, який утримує корок під тиском. Утім, патент на цей винахід у 1844 році отримала не вона, а підприємець Адольф Жаксон, який ще у 1835 році очолив винний дім Jacquesson і розпочав модернізацію технологій виробництва вина”, – зазначив спікер.
Детальніше з презентацією Андрія Суховія можна ознайомитись за посиланням.
Микола Потоцький зосередив увагу на географічних зазначеннях. Шампанське, Franciacorta, Cava, Asti – це приклади напоїв, що можуть вироблятися лише у визначених географічних регіонах. Географічне зазначення – це найменування, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію або характеристики, зумовлені саме цим походженням. Щонайменше один етап виробництва має здійснюватися на відповідній території.
Він зазначив про те, що наразі зареєстровано 13 ГЗ для вин, які походять із території України: Шабаг, Аша-абаг, Придунайська Бессарабія, Ялпуг, Долина Фрумушика, Таврія, Закарпаття/Закарпатське вино, Сонячна Долина, Новий Світ, Золота Балка, Меганом, Балаклава, Магарач.
Які переваги дає реєстрація ГЗ? Як пояснив Микола Потоцький, для держави це – інструмент ідентифікації та популяризації країни, розвитку регіонів, підтримки місцевих виробників і збереження культурної спадщини та традицій. ГЗ сприяє формуванню позитивного іміджу території, активізує туризм і культурний обмін.
Для споживачів ГЗ гарантує походження продукції, її стабільну якість, репутацію та автентичні смакові характеристики.
“Для виробників географічне зазначення – це, передусім, правовий інструмент захисту продукту, який створюється саме в їхньому регіоні. Лише ті, хто виробляє продукцію відповідно до встановлених специфікацій і у визначеній місцевості, мають право використовувати зареєстроване маркування. Це підвищує конкурентоспроможність, додає додану вартість і сприяє розвитку бізнесу. За даними досліджень, після реєстрації ГЗ вартість продукції може зрости в два, а той і в п’ять разів ”, – зауважив спікер.
Крім того, власники ГЗ отримують право забороняти використання назви тим виробникам, чия продукція не відповідає встановленим специфікаціям, – тобто забезпечувати ефективний захист свого бренду та ринку.
Детальніше з презентацією Миколи Потоцького можна ознайомитись за посиланням.
Також з презентаціями в межах освітнього лекторію виступили:
Модерувала захід Оксана Огієнко (адвокатське об’єднання “ЮРС Партнерс”).
Читайте також:
В Україні зареєстрували нове географічне зазначення – Мед степовий Фрумушика
Географія Незалежності: звідки родом українські географічні зазначення
Коментарів немає