Україні, як зрештою Європі та світу, потрібно напрацювати ефективні механізми управління конфіскованими нематеріальними активами рф. На цьому наголосила очільниця українського ІР офісу (УКРНОІВІ) Олена Орлюк під час виступу на ІV Юридичному форумі ЄС-Східне партнерство (Legal Forum) у Варшаві. 

 

За словами Олени Орлюк, проблема управління постала після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну і санкційного тиску на агресора:

 

“Нематеріальні активи, як правило, дуже рідко визначаються як обʼєкт управління. І коли ми говоримо про роботу агентств, найменше з чим працюють — саме з нематеріальними активами. При тому, що їх вартість, рівно як і вкладені інвестиції, постійно зростають, і це загальносвітова тенденція. Що знайшло відображення в останніх звітах WIPO, EUIPO та ЕРО, в аналітичних документах, підготовлених у США чи на запит Європейської Комісії.

 

Це не тільки проблема України, а й світова – неналежна увага питанням управління конфіскованими нематеріальними активами. Ми для себе змогли її чітко ідентифікувати саме внаслідок здійснення росією повномасштабного вторгнення в Україну, що стало черговим етапом триваючої понад десятиліття війни. Коли почали ефективно працювати санкційні режими. 

 

Нами наразі блоковано будь-які операції, повʼязані з діями субʼєктів з росії стосовно інтелектуальної власності в Україні. Відповідні санкційні обмеження введено також як на рівні ЄС, так і на рівні ВОІВ. 

 

Водночас саме по собі блокування не вирішує питання ефективного управління конфіскованими нематеріальними активами. В першу чергу, внаслідок відсутності чи недосконалості відповідного правового інструментарію. На сьогоднішній день ми активно проговорюємо ці питання як в Україні з відповідними уповноваженими органами, у перше чергу з АРМА, так і з європейськими партнерами, на міжнародних майданчиках”.

 

 

Виступ Олени Орлюк був частиною дискусії щодо викликів та стратегії управління активами, арештованими через корупційні та інші злочини, в сучасних умовах. В Україні ІР офіс бере участь в здійснені санкційної політики. Конкретні кроки та статистична інформація були озвучені під час форуму.

 

Водночас в частині конфіскованих активів УКРНОІВІ не має права здійснювати юридично значущі дії з об’єктами права інтелектуальної власності, зокрема внесеними до відповідних державних реєстрів, поза судовими рішеннями.

 

Також під час дискусії обговорювалося питання належної оцінки конфіскованого майна. З цього приводу очільниця українського ІР офісу інформувала про наявну можливість проводити оцінку нематеріальних активів в УКРНОІВІ, який має відповідні компетентності.

 

“Говорячи про нематеріальні активи, маємо виходити з розуміння їх природи та особливостей, в контексті управління конфіскованим майном. Зокрема, враховувати наявність технологій, захищених патентами, при виробництві продукції на виробничих потужностях, переданих в управління. Або наявність торговельних марок в складі арештованих активів. Й мати на увазі їх чинність, вартість, володільців, репутацію бренду тощо. Окреме питання по українських географічних зазначеннях, приналежність яких грубо порушується росією. 

 

Ми звикли, коли працюємо з правоохоронними чи митними органами, в тому числі європейськими, що нематеріальні активи розглядаються переважно як обʼєкти правопорушень — контрафакту, піратства. Зазвичай в таких ситуаціях мова йде про знищення товару чи продукту, що відповідає європейським практикам та національному законодавству. 

 

Водночас, наразі все ще не напрацьовано достатньо практики, коли нематеріальний актив використовується як елемент ефективного управління в складі конфіскованого майнового комплексу”, — констатує очільниця ІР офісу.

 

Олена Орлюк припускає, що саме Україна може стати країною, яка напрацює такі ефективні механізми управління. Відповідні ідеї вже є:

 

“Є розуміння, що Україна зможе запропонувати не просто механізм конфіскації нематеріальних активів, але й те, як ефективно ними управляти. В допомозі нам має бути, зокрема, європейська судова практика, в тому числі – в частині застосування Першого протоколу до Всесвітньої декларації прав людини до прав інтелектуальної власності. 

 

У нас попередньо розроблено ряд пропозицій до національного законодавства, наразі спільно з партнерами будемо їх відпрацьовувати”.

 

 

 

Панельну дискусію “Виклики і стратегії управління та реалізації активів, арештованих від корупційних та інших злочинів, у сучасних умовах” модерувала Джіл Томас – Голова Наглядової ради BAMIN (Німеччина), а участь в ній разом з Оленою Орлюк взяли:

 

• Рісена Хаджа (Risena Xhaja), Генеральна адміністраторка Агентства з управління арештованими та конфіскованими активами (AASCA), Республіка Албанія;

 

• Олена Дума, Голова Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), Україна;

 

• Емір Башич (Emir Bašić), Директор Агентства з управління арештованим майном, Федерація Боснії і Герцеговини;

 

• Людмила Харея (Liudmila Harea), головна інспекторка Директорату з оцінки, управління та розпорядження кримінальними активами Агентства з повернення кримінальних активів при Національному антикорупційному центрі, Молдова;

 

• Ванесса Перре (Vanessa Perrée), Генеральна директорка Агентства з управління та повернення арештованих і конфіскованих активів, Франція.

 

Довідково:

 

ІV Юридичний форум ЄС-Східне партнерство об’єднує професійну юридичну спільноту країн Європи, Східного партнерства, Центральної Азії та Кавказу, а також США.

 

Мета заходу — сприяти розвитку міжнародної правової співпраці між країнами ЄС та Східного партнерства шляхом обміну досвідом, обговорення сучасних викликів юридичної професії та встановлення нових професійних зв’язків задля спільної реалізації стратегічних ініціатив в правовій та бізнесовій сферах.

 

Читайте також:

 

Боротьба з IP злочинністю на глобальному рівні: IP офіс у складі української делегації взяв участь у EIPPN

 

Жінки в інноваціях та стартапах: запрошуємо взяти участь у тренінговому курсі від української IP Академії