3 жовтня 2025 року в Чернівецькому академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської під патронатом UNESCO та Europa Nostra відбулася світова прем’єра театральної постановки опери Дмитра Бортнянського “Креонт”, рукопис якої вважався втраченим протягом майже 250 років.
Повернення “Креонту” є знаменною подією не лише для України, але й для світової музичної культури, адже засвідчує внесок українського композитора, який творив у часи Моцарта та Гайдна, в європейську музичну класику.
Опера “Креонт” стала першим серйозним музичним твором Дмитра Бортнянського, написаним ним у Венеції у 1776 році у 25-річному віці. Поставлена у театрі Сан-Бенедетто у Венеції, ця постановка зразу отримала численні схвальні відгуки, її чекали в європейських столицях. Але опера, фіналом якої було повалення народом тиранії, не могла бути поставлена на театральних сценах абсолютних монархій Габсбургів чи Бурбонів або “самодєржавної” російської імперії. Вольтер, Дідро, Руссо у цей час формували маніфест свободи і демократії, попереду була Велика Французька революція. І “Креонт” Бортнянського можна вважати музичною складовою такого маніфесту.
У 2023 році партитуру “Креонта” у Бібліотеці Ажуда в Лісабоні випадково знайшла Ольга Шуміліна – професорка Львівської національної музичної академії, докторка мистецтвознавства. Після цього почалася кропітка робота команди фахівців із дослідження та діджиталізації нотного матеріалу шедевру.
“Опера як світовий шедевр, що перебуває у суспільному надбанні, отримала нове звучання завдяки написаному аранжуванню для сучасного виконання, на яке восени 2024 року УКРНОІВІ зареєстрував авторське право, – зазначає очільниця Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офісу) Олена Орлюк. – І сьогоднішнє неперевершене її виконання на театральній сцені лише підтвердило феномен Бортнянського та вчергове дало право стверджувати про українську культурну спадщину як невід’ємну складову багатогранної європейської культури”.
Нагадаємо, що 11 листопада 2024 року у Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС України в Києві відбулося повернення “Креонту” як культурного надбання України. Концертне виконання шедевру зібрало широке коло українських та іноземних діячів культури, політиків, дипломатів тощо.
Однак виконання театральної постановки в Чернівцях стало не лише національною, але й світовою культурною подією. Адже опера була виконана на сцені єдиного українського барокового театру. Внутрішня архітектура Чернівецького театру за своїми акустичними та естетичними параметрами відповідає автентичному виконанню в Сан-Бенедетто, де відбулася прем’єра, та оптимально підійшла для постановки опери XVIII сторіччя.
Реалізація проєкту за підтримки МЗС України, Чернівецької обласної ради, Чернівецької ОВА та Чернівецької міської ради, завдяки меценатам та спонсорам Чернівців та Києва, а також при безпосередній допомозі громад Буковини та міста Чернівці стала також безпрецедентним явищем для України в умовах триваючої повномасштабної війни.
Унікальним стало й те, що Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) надала офіційний патронат світовій прем’єрі театральної постановки в Чернівцях як проєкту “Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського “Креонт”. Його автором, як і диригентом-постановником світової прем’єри в концертному виконанні у Києві у 2024 році, та світової прем’єри театральної постановки у Чернівцях у жовтні 2025 року, став Герман Макаренко – багаторічний Артист ЮНЕСКО в ім’я миру та завідувач кафедри ЮНЕСКО, диригент Національної опери України, народний артист України.
“Музика Дмитра Бортнянського є справжнім музичним скарбом, яким Україна готова поділитися з іншими народами та державами. Саме тому ми започаткували та завершуємо видання цілого комплекту нот опери “Креонт”, – говорить Герман Макаренко. – Відтворення у сучасному форматі партитури цього шедевру важливе не тільки для України. Нам довірено відповідальну та почесну місію – передати світові дар Дмитра Бортнянського, втілений у партитурі”.
Нині студійний запис опери українця Дмитра Бортнянського “Креонт” розміщений на онлайн стримінгових платформах Spotify, Apple Music, YouTube Music, Deezer.
Читайте також:
IP офіс зареєстрував авторське право на аранжування опери “Креонт” Дмитра Бортнянського
Коментарів немає