Триває серія дискусій, організованих Мінекономіки та IP офісом, щодо проєкту Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності до 2030 року. 

 

Чергове секторальне обговорення серії “Україна – Інтелектуальна власність – Європейський Союз” в частині промислової власності було присвячено темі “Комерційна таємниця” (КТ).

 

Наживо участь у дискусії взяли:

 

• Микола Потоцький, радник директора ІР офісу;
• Анатолій Кодинець, представник Центру розвитку права інтелектуальної власності ІР офісу, завідувач кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права ННІП КНУ імені Тараса Шевченка, професор, д.ю.н.;
• Пилип Білицький, адвокат, патентний повірений, член правління Національної асоціації патентних повірених України (НАПА);
• Василь Красніков, очільник Всеукраїнської асоціації патентних повірених (ВАПП).

 

Зліва направо: Василь Красніков, Анатолій Кодинець, Микола Потоцький і Пилип Білицький.

 

Також онлайн до дискусії долучилися понад 60 учасників, серед яких: Юрій Капіца, д.ю.н., директор Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України, представники НДІ інтелектуальної власності НАПрН України – Генадій Андрощук, к.е.н., та Олена Тверезенко, к.ю.н., патентна повірена.

 

Микола Потоцький наголосив на тому, що робота над удосконаленням правової охорони комерційної таємниці входить до пулу стратегічних завдань IP офісу в контексті забезпечення розвитку сфери промислової власності.

 

“Це завдання перед нами поставлено також і в межах виконання рекомендацій Єврокомісії, згідно з якими Україна має підготувати відповідне аналітичне дослідження”, – зазначив Микола Потоцький.

 

З презентацією під час обговорення виступив Анатолій Кодинець. Він акцентував увагу на важливості визначення прогалин та суперечностей, які Україна має на даний момент у питаннях охорони КТ, та окресленні подальшого розвитку законодавчого регулювання у цій сфері:

 

“Традиційно комерційна таємниця розглядається у сфері інтелектуальної власності після сфери авторського права, патентного права, торговельних марок і промислових зразків. Це не випадково, адже в Україні, як і в багатьох країнах світу, система реєстрації КТ не здійснюється. Тобто комерційна таємниця охороняється з моменту забезпечення визначення її ознак, безстроково.

 

Водночас в Європейському Союзі та світі розвинута система охорони КТ і використання механізмів КТ для забезпечення безпатентної охорони відповідних технічних рішень. Як ми знаємо, існує два основні способи охорони: шляхом патентування відповідної технології чи через призму КТ. І, як показує практика провідних компаній, в окремих державах саме охорона КТ є ефективним механізмом правової охорони. Традиційний приклад – це відомі безалкогольні напої, які вже понад сто років охороняються через призму КТ”.

 

Під час дискусії щодо КТ у фокусі були такі ключові питання:

 

• законодавче забезпечення правової охорони КТ у національному законодавстві;
• охорона прав на КТ на міжнародному рівні;
• нормативне регулювання відносин щодо охорони прав на КТ у законодавстві ЄС та у країнах-членах ЄС;
• правові підходи ВОІВ щодо охорони прав на КТ;
• судова практика вирішення спорів у сфері захисту прав на КТ;
• проєкти законів у сфері захисту прав на КТ;
• недоліки регулювання відносин щодо охорони прав ІВ на КТ в Україні;
• правове поле України щодо охорони КТ з потребою подальшого врахування EU acquis.

 

Детальніше із презентацією IP офісу щодо блоку “Комерційна таємниця” можна ознайомитись за посиланням:

 

 

У процесі обговорення Пилип Білицький наголосив на необхідності прийняття закону про захист КТ або ноу-хау:

 

“Комерційна таємниця – абсолютно самодостатній об’єкт права ІВ. Але, на жаль, за відсутності чітких правил гри, тобто відповідного закону, він ефективно не використовується. А це важливо, оскільки КТ може бути дуже ефективно використана для розвитку стартапів. Адже нині виникає багато питань навколо винаходів чи розробок певної інформації з метою подальшої комерціалізації. Чіткої процедури її захисту не існує, а комерціалізація передбачає обов’язкове розкриття інформації майбутньому інвестору. Тому такий порядок дій необхідно обов’язково передбачити в законі. Тоді КТ посяде достойне місце поряд з іншими об’єктами права інтелектуальної власності і буде допомагати українським підприємцям розвивати свій бізнес”, – підкреслив Пилип Білицький.

 

Підсумовуючи дискусію, Микола Потоцький зазначив, що всі необхідні кроки стосовно урегулювання цієї сфери – в горизонті планування діяльності IP офісу з урахуванням думки усіх стейкхолдерів:

 

“Ми проводимо консультації з Мінекономіки, науковими установами, депутатським корпусом щодо доречної законодавчої форми – чи то кодифікований закон щодо охорони промислової власності, чи окремий спеціальний закон, чи закон про внесення змін до інших законодавчих актів, якими будуть підвищені стандарти охорони і захисту КТ. Незабаром також запустимо опитувальник щодо охорони КТ, який буде сфокусовано на підприємницькі асоціації та наукові установи. Він необхідний для визначення складової наукових проблем правового регулювання цієї сфери і глибшого з’ясування актуальної проблематики використання КТ бізнесом ”.

 

Свої пропозиції до цього блоку можна надсилати на електронну скриньку: office@nipo.gov.ua.

 

Важливо! У темі листа вказуйте назву блоку обговорення: “Комерційна таємниця”.

 

Читайте також:

 

Проєкт Національної IP стратегії: відбулося секторальне обговорення блоку “Торговельні марки і географічні зазначення”

 

Відбулось секторальне обговорення блоку “Винаходи і корисні моделі” проєкту Національної ІР стратегії

 

Відбулось секторальне обговорення блоку “Колективне управління майновими правами у сфері авторського права і суміжних прав” проєкту Національної ІР стратегії