Чому важливо оцифровувати музейні експонати? Це дозволяє не лише поширити знання про українську традицію, культуру та історію далеко за межами країни, а й зберегти ці унікальні знання – особливо в умовах безпекових загроз, зумовлених повномасштабним вторгненням росії.
ІР офіс вивчає як іноземну, так і національну практики цифровізації культурної спадщини, а також працює над об’єднанням навколо теми оцифрування представників державних органів, державних та громадських організацій, музеїв та правників – усіх, хто опікується питаннями оцифрування та дбає про дотримання прав інтелектуальної власності, зокрема – авторського права.
У межах спільного проєкту ІР офісу і Міністерства культури та інформаційної політики України щодо активізації процесу оцифрування музейних колекцій України, відбулися взаємні консультації з одними з найбільш помітних і успішних втілювачів віртуалізації культурної спадщини – КП ГІОЦ, який створив застосунок Київ Цифровий та туристично-культурний хаб і загалом інтерпретує філософію Києва цифрового у всіх сферах.
Як зазначила кураторка проєкту цифровізації напрямків туризму та культури, докторка філософії Олена Чернега, у співпраці зі столичними музеями фахівці проєкту не просто переводять у віртуальний формат окремі музейні предмети, але й приміщення музеїв, ба більше – відтворюють у первинному вигляді ті їхні частини, які не збереглися до наших днів.
Так, наприклад, на вебсайті «Туристично-культурний хаб» можна здійснити віртуальну екскурсію кабінетом Михайла Грушевського, достеменно відтвореного за архівними фотографіями приміщення, в якому працював голова Центральної ради УНР. При цьому можна отримати ще й детальну інформацію про найцікавіші предмети в цьому кабінеті, роздивитись їх з усіх ракурсів у високій роздільній здатності.
“Цей продукт є одним із дієвих прикладів поєднанням технологій, культурних і креативних індустрій”, – зазначила Олена Чернега.
Цифровий туристично-культурний продукт у вигляді віртуальної екскурсії реалізовано і для Музею видатних діячів української культури.
“На сьогодні оцифрування музейних фондів є одним з найважливіших завдань в контексті збереження матеріальної культурної спадщини. А створення віртуальних турів, окрім фіксації вигляду експозиційних приміщень, можуть виконувати й рекламну функцію та сприяти збільшенню зацікавленості до музеїв”, – підкреслила директорка Музею видатних діячів української культури Ольга Гураль.
Також “Туристично-культурний хаб” надає доступ до оцифрованих музейних колекцій Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, Національного музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків тощо. Крім того, триває робота з іншими музеями столиці.
“Незважаючи на великі обсяги роботи зі збереження культурної спадщини, фахівці ГІОЦ не забули і про правові аспекти оцифрування. Вони подбали як про оформлення авторських свідоцтв на результати своєї роботи, так і про коректну передачу авторських прав зацікавленим сторонам”, – відзначила заступниця директора ІР офісу Любов Майданик.
На її думку, це свідчить про те, що попри всі виклики, у процесі збереження культурної спадщини в Україні вже задані найкращі тренди, як з інноваційності і якості продукту, так і з дотримання прав автора.
“ІР офіс зі свого боку долучається до цієї стратегічно важливої ініціативи”, – запевнила Любов Майданик.
Читайте також:
Правові аспекти оцифрування музейних колекцій: новий мануал від IP офісу
Коментарів немає