Війна та інтелектуальна власність, особливості реєстрації та ліцензування “військових об’єктів”, реєстрація торговельних марок і патентування в Україні та світі, останні тенденції досудового врегулювання ІР спорів та судовий захист прав інтелектуальної власності, найвідоміші справи щодо захисту ІР прав.
Про ці та інші питання йшлося під час заходу “ІР-практика: форум, якого ще не було”, участь в якому взяли представники ІР офісу (УКРНОІВІ).
До обговорення питань, які стосуються охорони прав інтелектуальної власності під час війни, долучився радник директора ІР офісу Микола Потоцький. Зокрема, спікер звернув увагу на певні особливості чинних підстав та можливостей обмеження доступу до інформації щодо об’єктів інтелектуальної власності.
Крім того, за словами Миколи Потоцького, на час війни це питання планується врегулювати на законодавчому рівні. Так, у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону України “Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів” (від 29 серпня 2024 року № 11533).
Законопроєктом передбачено, зокрема, обмеження можливості отримання вільного, безперешкодного доступу до відомостей щодо об’єктів інтелектуальної власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків тощо), пов’язаних зі сферами національної безпеки і оборони. Пропонується обмежити доступ фізичних та юридичних осіб до відомостей держреєстрів прав інтелектуальної власності на час воєнного стану та передбачити можливість за запитом суду або правоохоронного органу надавати відомості, доступ до яких обмежено.
Дмитро Кондик, провідний експерт відділу міжнародних реєстрацій торговельних марок ІР офісу, акцентував на важливості електронного подання заявок на міжнародну реєстрацію ТМ та постійній комунікації цього процесу, що покращує якість надання послуг та скорочує час для отримання результатів.
Спікер нагадав, що у 2021 році Україна приєдналася до безпаперового онлайн-сервісу електронного подання заявок Мадридської системи Madrid e-Filing. І станом на сьогодні 65-70 % заявок подається через Madrid e-Filing. Завдяки цифровізації процес подання заявок став простішим та зручнішим. Зокрема, при поданні онлайн-заявки підсвічуються допущені помилки та надаються певні рекомендації. Електронна процедура має низку переваг: зменшує кількість невідповідностей, пришвидшуючи процес реєстрації, вбудовані онлайн-інструменти дозволяють швидше та точніше заповнювати документи тощо.
У контексті підвищення якості послуг Дмитро Кондик також наголосив на важливості комунікації ІР офісу з патентними повіреними для надання допомоги у питаннях міжнародної реєстрації ТМ.
Дмитро Кондик та Ольга Теньова
Чи беруться до уваги добре відомі в Україні торговельні марки при проведенні кваліфікаційної експертизи заявок на ТМ і чи враховуються вони щодо споріднених та неспоріднених товарів і послуг ‒ про це розповіла Ольга Теньова, провідний експерт відділу кваліфікаційної експертизи заявок на торговельні марки та географічні зазначення №1 ІР офісу.
Доповідачка зазначила, що відповідно до чинного законодавства під час експертизи звертається увага на добре відомі в Україні ТМ, визнані такими як Апеляційною палатою УКРНОІВІ, так і судом.
Ольга Теньова окреслила питання щодо встановлення схожості торговельних марок з добре відомими в Україні ТМ шляхом проведення порівняльного аналізу, який складається з визначення набуття розрізняльної здатності, виникнення ризиків змішування торговельних марок, встановлення спорідненості товарів і послуг тощо. Доповідачка зауважила, що доказування ймовірності завдання шкоди інтересам власнику добре відомої торговельної марки для неспоріднених товарів і послуг покладається виключно на самого власника.
Крім того, для забезпечення доступу користувачів до інформації про об’єкти інтелектуальної власності, що охороняються в Україні, ІР офіс додав можливість самостійного отримання відомостей про торговельні марки, визнані добре відомими в Україні, у Спеціальній інформаційній системі УКРНОІВІ (СІС).
Під час сесії, присвяченої патентуванню, йшлося про те, що 18 вересня 2024 року наказ Міністерства економіки України “Про затвердження Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на винахід і заявки на корисну модель” зареєстровано Міністерством юстиції України за № 1411/42756. Наказ набуде чинності з дня його офіційного опублікування.
Начальниця департаменту експертизи заявок на об’єкти промислової власності Наталія Петрова запевнила, що ІР офіс працюватиме над тим, щоб методичні рекомендації були адаптовані до нових Правил та прийняті якомога швидше після набуття цим документом чинності. Вона переконана, що методичні рекомендації пришвидшать процес розгляду заявок, адже будуть корисними не лише для експертів, а й для заявників та їхніх представників.
Окреслюючи умови патентоздатності, начальник управління експертизи заявок на винаходи, корисні моделі та компонування напівпровідникових виробів ІР офісу Андрій Суховій звернув увагу учасників заходу на те, що в проєкті Правил з’явилася норма, у якій йдеться про те, що для винаходу, об’єктом якого є речовина або композиція, що застосовуються в діагностиці або лікуванні, як суттєва ознака враховується конкретне терапевтичне (лікувальне або діагностичне) призначення цього об’єкта, зумовлене його хімічними властивостями та проявом біологічної активності. “Ця норма визначає призначення як суттєву ознаку в формулі винаходу. Таке нове застосування впливатиме на патентноздатність”, – пояснив спікер.
Андрій Суховій і Катерина Котик
Начальниця відділу хімічних технологій ІР офісу Катерина Котик також озвучила підходи експертизи щодо так званого другого застосування відомої речовини, зокрема щодо визначення винахідницького рівня таких об’єктів:
“Експерти аналізують та порівнюють технічні результати, що заявлені винахідником та відомі з рівня техніки, визначаючи чи є вирішення об’єктивної технічної проблеми очевидним для фахівця, чи має відомий рівень техніки настанови, що можуть спонукати фахівця адаптувати найближчий рівень техніки з урахуванням цих відомостей для досягнення заявленого винаходу. Це ґрунтовна і детальна робота”.
УКРНОІВІ бере участь у розгляді більшості судових справ у сфері захисту прав інтелектуальної власності, які розглядаються на території України в судах всіх юрисдикцій. При цьому ІР офіс обов’язково залучається стороною у всіх спорах про визнання недійсними/достроковому припиненні охоронних документів на об’єкти інтелектуальної власності, визнання недійсними рішень щодо таких об’єктів.
Про це зазначила Людмила Запорожець, начальниця відділу забезпечення судового захисту прав інтелектуальної власності ІР офісу. За її словами, відповідно до статистичних даних, у 2023 році подано 87 позовних заяв у справах, де учасником є ІР офіс. Це на 38 % менше, ніж у 2021 році, коли налічувався 141 такий позов (дані за 2022 рік не беруться до уваги, оскільки вони не є релевантними для порівняння через початок повномасштабного вторгнення). Станом на початок жовтня надійшли 52 позовні заяви. Наразі в роботі відділу перебуває більше 180 активних судових справ.
Крім того, Людмила Запорожець припустила, що у зв’язку з відновленням роботи колегіальних органів УКРНОІВІ (Апеляційної палати, Атестаційної комісії) кількість справ за участі ІР офісу може збільшитися. За її словами, у квітні 2023 року УКРНОІВІ зареєстровано свою офіційну електронну адресу в системі ЄСІТС “Електронний суд”, що дало технічну можливість брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, особливо в судах, які знаходяться поза межами міста Київ.
Також спікерка навела приклади деяких цікавих судових кейсів, зокрема у справах, які стосувались торговельних марок StarLink (№910/10906/22), “Цитрамон” (№910/13988/20), “Рожевий колір” (№910/13105/21).
У свою чергу, Юлія Горбик, начальниця департаменту забезпечення роботи Апеляційної палати УКРНОІВІ, заступник Голови Апеляційної палати, розповіла про роботу Апеляційної палати та розгляд заперечень проти рішень щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності, заяв про визнання прав на об’єкти інтелектуальної власності недійсними повністю або частково, заяв про визнання торговельної марки добре відомою в Україні за новою редакцією Регламенту.
Юлія Горбик поінформувала учасників форуму, що наразі на розгляді Апеляційної палати перебуває майже 200 справ. Вже є на розгляді апеляційні заяви про визнання прав на промислові зразки та про визнання прав на винаходи (корисні моделі) недійсними.
За її словами, Регламентом Апеляційної палати передбачено застосування норм міжнародного права, зокрема щодо можливості застосування медіації на будь-якій стадії розгляду заперечення чи апеляційної заяви.
Поки що кейсів щодо проведення медіації немає, водночас апелянти активно цікавляться, як можна скористатися такою процедурою. До речі, як нагадала спікерка, для сприяння організації процесів медіації у розв’язанні спорів у сфері інтелектуальної власності ІР офіс запустив Центр медіації та посередництва.
Крім того, відповідно до Регламенту: скорочено строки прийняття та затвердження рішень, передбачена можливість подання документів в електронному кабінеті, спрощено окремі процедури. Усе це сприятиме швидкому та ефективному розгляду заперечень, апеляційних заяв та заяв про визнання торговельних марок добре відомими в Україні.
Під часу форуму відбулася презентація проєкту Кодексу етики патентного повіреного. Ігор Паренчук, заступник директора ІР офісу, голова Атестаційної комісії УКРНОІВІ, позитивно оцінив розробку зазначеного проєкту і наголосив на необхідності його прийняття. Крім того, спікер розповів про становлення та розвиток ринку патентних послуг.
Ігор Паренчук
Заступник директора ІР офісу також нагадав, що 11 жовтня 2024 року відбудеться перше засідання Атестаційної комісії. Доповідач акцентував, що, відповідно до Положення про Атестаційну комісію, її рішення можуть бути оскаржені до Апеляційної комісії УКРНОІВІ протягом двох місяців з дати їх отримання кандидатом у патентні повірені, патентним повіреним або до суду в порядку, встановленому законом.
Ігор Паренчук окремо наголосив на важливості створення інновацій, які сприяють ефективному розвитку економіки України.
Ольга Кулініч, начальниця департаменту “Академія інтелектуальної власності”, розповіла про те, що курс для підготовки кандидатів у патентні повірені містить тему, яка стосується питань етики. Адже етика – важливий компонент такого курсу підготовки.
Також спікерка зазначила, що питання етики охоплює й правила комунікації між самими патентними повіреним, забезпечення ефективної та комфортної комунікації, вибудовування структури нетоксичного спілкування.
Чи може село Надеждівка Болградського району Одеської області в межах декомунізації бути перейменовано на “Шампань Україна”? У представників професійного французького об’єднання виробників Шампанського є застереження щодо такого перейменування, оскільки воно може дозволити називати виноробні продукти з села Надеждівка – Шампань України і порушить права на географічне зазначення “Шампань”.
Таку ситуацію розбирали на змодельованому “судовому засіданні” професійні судді, юристи, науковці, які виступили як журі присяжних. Своїми думками щодо перейменування поділився радник директора ІР офісу Микола Потоцький. Він виступив проти такого перейменування:
“Чи можна вважати пропоновану назву надбанням України? Україна набуває членство в Європейському Союзі і має продовжувати збагачувати європейську культуру своєю національною ідентичністю”, – переконаний спікер.
На його думку, назва населеного пункту має відображати самобутність місцевості. Це позитивніше вплине на охороноздатність об’єктів інтелектуальної власності, якщо такі будуть створені.
Микола Потоцький (праворуч)
Захід організовано Національною асоціацією патентних повірених України (НАПА).
Читайте також:
Відбудеться перше засідання Атестаційної комісії УКРНОІВІ
Коментарів немає