Про конфлікти між ТМ, захист пародії та інші важливі резолюції, прийняті Всесвітнім конгресом Міжнародної асоціації з охорони інтелектуальної власності (АІРРІ).
Щорічно AIPPI проводить Всесвітній конгрес, який об’єднує представників різних країн світу для обговорення актуальних питань у сфері інтелектуальної власності.
AIPPI World Congress 2024 відбувся в жовтні у м. Ханчжоу (Китайська Народна Республіка). Під час нього було прийнято чотири резолюції, короткий огляд яких надаємо нижче.
1. Гармонізація вимог до розкриття інформації та наслідків їх недотримання (Q289 Harmonisation of disclosure requirements and consequences of non-compliance)
Резолюція, що стосується гармонізації вимог до розкриття інформації та наслідків їх недотримання, визначає, чи слід вимагати розкриття інформації під час розгляду патентної заявки та після видачі патенту, і якщо так, то в якому обсязі, а також які санкції повинні застосовуватися за невиконання таких зобов’язань.
AIPPI вирішує цю проблему та визначає, що термін “Вимога розкриття”, як він використовується в резолюції, означає “вимогу розкриття попереднього рівня техніки в Патентному відомстві”. Термін “Рівень техніки” означає “всю інформацію, яка стала загальнодоступною в будь-якій країні світу в будь-якій формі до дати подання заявки або, де це застосовано, до дати пріоритету”.
Водночас наголошується, що від заявника або будь-якої іншої особи, яка бере участь у підготовці або розгляді патентної заявки, не повинно вимагатися розкриття будь-якого рівня техніки в патентному відомстві, від заявника не вимагається здійснювати пошук попереднього рівня техніки.
Однак, якщо національне законодавство передбачає вказану вище вимогу, вона повинна обмежуватися рівнем техніки, на який посилаються патентні відомства, для того ж самого винаходу і застосовуватися тільки на вимогу патентного відомства.
2. Конфлікти між торговельними марками, що включають нерозрізняльні елементи (Q290 Conflicts between composite trade marks, including non-distinctive elements)
Ця резолюція стосується того, які фактори повинні враховуватися судами, трибуналами або відомствами інтелектуальної власності при оцінці схожості та ймовірності сплутування між торговельними марками, коли одна з них або обидві є торговельними марками, що включають нерозрізнювальні елементи, та яку роль ці нерозрізнювальні елементи повинні відігравати в оцінці.
AIPPI зазначає, що визначення схожості та ймовірності сплутування між торговельними марками, що нібито конфліктують між собою, є ключовим питанням у справах про захист прав на торговельні марки.
Також наголошується, що оцінка схожості та ймовірності сплутування між торговельними марками повинна проводитися в кожному конкретному випадку окремо. Так само слід враховувати загальне враження від торговельної марки (правило “протиставлення”), беручи до уваги домінуючий елемент кожної з них (правило “домінуючого елемента”), а також розрізняльну здатність елемента(ів) та будь-які інші фактори або обставини, що мають відношення до конкретної справи.
3. Захист пародії в авторському праві (Q291 Defence of parody in copyright)
Резолюція піднімає питання чи можуть треті особи без дозволу автора або правовласника твору використовувати такий твір для створення “пародії”, не несучи при цьому відповідальності за порушення, і за яких умов. Основна мета цієї резолюції – знайти гармонізовані принципи захисту пародії.
В документі фіксується, що пародія є однією з форм свободи вираження поглядів, а також розкриваються основні ознаки та вимоги, зокрема:
4. Необґрунтовані звинувачення у порушенні прав інтелектуальної власності (Q292 Unjustified allegations of infringement of IP rights)
Резолюція стосується необґрунтованих звинувачень у порушенні прав інтелектуальної власності, зокрема видів діяльності, які є необґрунтованими звинуваченнями у порушенні прав інтелектуальної власності, та наслідків таких необґрунтованих звинувачень у порушенні прав інтелектуальної власності.
Слід наголосити, що законодавство щодо необґрунтованих звинувачень у порушенні прав інтелектуальної власності має бути гармонізоване, щоб забезпечити чіткі та послідовні рамки в різних юрисдикціях для відповідних сторін.
AIPPI наголошує, що визначення того, чи є твердження про порушення прав інтелектуальної власності необґрунтованим, має відбуватися на основі підходу, що враховує факти та оцінює комбінацію об’єктивних і суб’єктивних критеріїв.
Фактори, які слід брати до уваги, включають:
Слід наголосити, що тягар доведення у випадках необґрунтованих звинувачень у порушенні прав інтелектуальної власності лежить на стороні, яка стверджує, що звинувачення є необґрунтованим.
З повним текстом цих резолюцій англійською мовою можна ознайомитись за посиланням.
Читайте також:
Нова версія Міжнародної патентної класифікації українською мовою ‒ в інформаційно-довідковій системі
Коментарів немає