Як коректно документувати навколишні події і не порушити при цьому права третіх осіб? Якими є межі використання архівами об’єктів авторського права, що зберігаються у фондах? Кому належать авторські права на хроніку подій, яку працівник архіву склав за власною ініціативою?

 

Ці та інші питання обговорювали під час семінару “Авторське право в архівній справі” із серії  “34 полюси творчості”. Захід спільно провели ІР офіс і Державна архівна служба України.

 

В режимі онлайн двогодинний семінар прослухали більше ста працівників архівних установ з усієї України.

 

Документувати найважливіші події історії країни важливо, але це слід робити з дотриманням законів. На цьому наголосив голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов:

 

“Тривалий час ми сповідуємо політику доступу до архівної інформації. Проте, як архівісти, ми маємо забезпечити дотримання певних законів при наданні доступу до документів. Це, зокрема, стосується персональних даних і дотримання авторського права, яке є одним із дискусійних і навіть проблемних питань в архівній справі.

Для нас це надзвичайно актуальне завдання – зібрати все різноманіття не тільки управлінської документації, а й візуальної складової, творчої складової про те, як український народ боронить державу. Але не менш важливо зробити це у спосіб і в межах, визначених законом”.

 

Анатолій Хромов

 

Заступниця директора ІР офісу Любов Майданик у своїй доповіді щодо небезпек, з якими зіштовхуються архіви при роботі з об’єктами авторського права, зазначила:

 

“Працівники архівів розуміють, які ризики існують для них в контексті авторського права – зокрема блокування доступу до матеріалів, розміщених на сайті державного архіву. 

В той час, як Закон передбачає, що архів має право використати об’єкт авторського права лише шляхом відтворення, про розміщення такого об’єкта, що міститься в документі, на сайті установи вже не йдеться. Проте законодавство визначає один з винятків, який називається фреймінг*, що дозволить вам надати доступ до зображення та інформації на сайті установи, проте водночас і не порушити права автора”.

 

Любов Майданик

 

Начальник відділу розвитку креативних секторів економіки IP офісу Дмитро Дорошенко розповів про ініціативне документування:

 

“На сьогодні ініціативне документування є нагальною потребою, але з точки зору закону – справа це досить ризикована, оскільки дотримання прав третіх осіб залишається обов’язком архіву.

На сьогодні запропоновано чотири способи здійснення ініціативного документування:

1. складання хроніки подій,

2. відбір цитат,

3. відбір скріншотів,

4. інтерв’ювання.

В усіх чотирьох випадках ви маєте справу з об’єктами авторського права. І архівна установа має попіклуватися не тільки про те, щоб не порушити чужі права, але й про те, щоб права на такі об’єкти, як інтерв’ю та хроніки, залишалися за самим архівом і він не був обмежений у способах використання щодо цих документів”.

 

Проблемні питання функціонування інституту сирітських творів в Україні описав для архівної спільноти начальник відділу авторського права і суміжних прав ІР офісу Олексій Арданов:

 

“На сьогодні ми бачимо невідповідність між нормами Директиви ЄС 2012/28, яка визначає правові норми використання сирітських творів в ЄС, і Законом України “Про авторське право і суміжні права”. Зокрема в частині використання – в ЄС відповідній установі надано право відтворення і надання доступу до сирітського твору без комерційної мети. В той час як в Україні мова йде лише про архівування такого твору.

Подекуди здається, що на сьогодні віднесення твору до розряду сирітських є недоцільним, відтак в інтересах архівних установ і правовласників система має бути вдосконалена в нових редакціях закону”.

 

Модераторкою заходу виступила перша заступниця голови Державної архівної служби України Тетяна Шевченко.

 

Зазначимо, що в межах співпраці ІР офісу і Державної архівної служби заплановані наступні просвітницькі заходи. Вони стосуватимуться не загальних, а вже конкретніших і ще критичніших питань.

 

Довідково:

 

*Фреймінг – розміщення на одному веб-сайті цифрового контенту з іншого веб-сайту без його відтворення таким чином, щоб представники публіки мали змогу отримати доступ до відповідного об’єкта з місця та у час, обрані ними індивідуально.

 

Визначення із Закону України “Про авторське право і суміжні права” (розділ 1. ст. 25).

 

Читайте також:

 

“34 полюси творчості”: оцифрування музейних колекцій і авторське право (відео)

 

“34 полюси творчості”: інтелектуальна власність у світі моди (відео)