Як майстрам народних промислів захисти свою інтелектуальну власність, створити та розвивати власний бренд, а також просувати свої витвори на міжнародних ринках.

Практичні поради зібрала команда української ІР Академії за підсумками проєкту “Роль інтелектуальної власності у збереженні коду нації” та розповіла про них під час ІР діалогу з майстрами народних художніх промислів, який відбувся у Києві 21 травня 2025 року.

Учасникам заходу було презентовано чекліст “9 кроків до масштабізації бізнесу”, що містить практичні поради для майстрів народних художніх промислів, які хочуть розвивати власну справу, зберігати та популяризувати вироби українського традиційного ремесла.

У чеклісті зібрані поради, що допомагають розуміти, як діяти, аби привернути увагу покупців до власних виробів, урізноманітнити канали збуту виробів завдяки побудові партнерських відносин та посилити туристичний інтерес до регіону та народного промислу, стимулюючи при цьому зв’язок з культурним корінням.

Переглянути чекліст можна за посиланням:

Також було презентовано гайд “Інтелектуальна власність для народних художніх промислів”, що складається з 5 розділів і містить інформацію про способи правової охорони, практичні поради щодо айдентики, маркетингової стратегії, використання цифрових інструментів та партнерських колаборацій. А також опитування щодо поточного стану бізнесу і розробки подальшої стратегії розвитку.

Гайд доступний за посиланням:

Гайд і чекліст – практичні інструменти для представників сфери народних художніх промислів, що створені під час реалізації проєкту “Роль інтелектуальної власності у збереженні коду нації”, який стартував у 2024 році за підтримки Академії Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Про них розповіла Марія Бичковська, координаторка проєктів WIPO Academy:

“В часи війни попит на збереження коду нації, на збереження наших народних промислів різко зростав. Тому ми намагались створити проєкт для того, щоб надати відповіді для представників народних промислів, як вони можуть зберігати, просувати своє надбання на міжнародні ринки. Ми зібрали думки представників цієї сфери, їх запитання і потреби та намагались дати на все відповіді”.

Також Марія Бичковська представила презентацію за результатами реалізації проєкту “Роль інтелектуальної власності у збереженні коду нації” та подякувала команді ІР офісу за організацію заходу.

Про ключові відкриття для учасниць проєкту і організаторів розповіла Ольга Кулініч, начальниця департаменту “Академія інтелектуальної власності” ІР офісу:

“Найціннішим результатом стало те, що наші майстрині після завершення проєкту подали заявки на реєстрацію торговельних марок. Це означає, що вони усвідомили важливість інтелектуальної власності, створення власного бренду та можливості просування своєї продукції не лише в Україні, а й за кордоном. Сподіваюся, наступні випуски проєкту будуть не менш успішними”.

Про підсумки проєкту “Роль інтелектуальної власності у збереженні коду нації” детальніше можна дізнатись з презентації:

Також своїми враженнями поділилась Юлія Прохода, патентна повірена України, адвокатка, національна експертка проєкту ЄС IPRSA, юридична консультантка ФАО ООН і менторка проєкту:

“Для мене цей курс був задоволенням. Хоча я багато читаю різних тренінгів з інтелектуальної власності, я ніколи ще не мала такої вдячної аудиторії, як тут. Люди не просто були зацікавлені, а й пояснювали, чому вони шукають захисту інтелектуальної власності, чому їхні твори оригінальні і мають захищатись. Майстри розуміють цінність інтелектуальної власності, але їм потрібні інструменти, щоб просто і легко цього досягти”.

Про творчий шлях та власні історії розповіли учасниці проєкту – майстрині Ірина Галущак, власниця бренду Irina Haluschak, та Анна Кривошей, власниця творчої майстерні Telatama.

Зокрема, Ірина Галущак зазначила, яких знань їй бракувало для захисту своєї творчості. Детальніше про шлях бренду Irina Haluschak можна ознайомитись у презентації.

Код традицій у візерунках: історія Кролевецького рушника

Крім того, під час спеціальної панелі заходу про код традицій у візерунках та історію Кролевецького рушника розповіли:

• Ігор Гуменюк, начальник відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Кролевецької міської ради;

• Вікторія Шприндель, директорка Музею Кролевецького ткацтва;

• Ірина Пурига, зберігач фондів Музею Кролевецького ткацтва;

• Оксана Бакуновець, директорка комунального підприємства “Кролевецькі рушники”.

Також майстрині продемонстрували справжні кролевецькі скарби ‒ рушники та провели майстер-клас. Фоторепортаж ‒ у слайдері: