З 1 грудня 2025 року набрали чинності Регламент (ЄС) 2023/2411 Європейського Парламенту та Ради від 18 жовтня 2023 року про охорону географічних зазначень для ремісничої та промислової продукції та про внесення змін до Регламентів (ЄС) 2017/1001 та (ЄС) 2019/1753, а також Імплементаційний регламент Європейської комісії 2025/1956 від 29 жовтня 2025 року, що встановлює правила застосування Регламенту (ЄС) 2023/2411 про охорону географічних зазначень для ремісничої та промислової продукції. 

Цими актами запроваджено реєстрацію назв ремісничих та промислових виробів за новою схемою захисту географічних зазначень. Анонсуючи подію, Єврокомісія наголосила, що оновлена система захищатиме такі культові товари, як Богемське скло, Лімозька порцеляна, ножі із Золінгена та Донегольський твід, репутація та якість яких кореняться у місці їхнього походження.

Охорона географічних зазначень для ремісничої та промислової продукції має зміцнити регіональні економіки, зберегти культурну ідентичність Європи та протидіяти підробкам, що продаються як онлайн, так і офлайн, у межах ЄС і в усьому світі.

Виробники з-поза меж ЄС також можуть подавати заявки на реєстрацію географічних зазначень за умови, що такі назви відповідають вимогам ЄС.

Правовласники можуть подати заявку на реєстрацію географічного зазначення або через визнану асоціацію, або індивідуально – у разі, якщо вони є єдиним виробником певного продукту. Заявки повинні містити специфікацію з описом продукту, етапів та технології його виробництва, а також географічного регіону походження.

Процес реєстрації складається з двох етапів:

1. Національний рівень: компетентний орган держави-члена ЄС розглядає заявку та проводить національну процедуру заперечення.

2. Рівень ЄС: після успішного завершення першого етапу компетентний орган держави-члена ЄС надсилає заявку до Відомства з інтелектуальної власності ЄС (EUIPO), яке здійснює публікацію заявки для подання заперечень на рівні ЄС та ухвалює рішення про реєстрацію географічного зазначення для ремісничої та промислової продукції або відхиляє заявку.

Поряд із загальною процедурою, Єврокомісія зберігає за собою право втручатися в окремих випадках, коли захист та реєстрація можуть вплинути на державну політику або торговельні чи зовнішні відносини ЄС.

Виробники з Данії, Фінляндії, Литви, Люксембургу, Мальти, Нідерландів та Швеції подають свої заявки безпосередньо до EUIPO, що керує всім процесом для цих держав-членів ЄС (відповідно до окремого рішення Єврокомісії від 6 червня 2025 року).

Виробники з-поза меж ЄС також можуть подавати заявки безпосередньо до EUIPO. Відповідний ресурс Офісу доступний за посиланням.

До 2 грудня 2026 року зацікавлені держави-члени ЄС можуть повідомити Єврокомісію та EUIPO, які саме із своїх зареєстрованих географічних зазначень для ремісничої та промислової продукції вони бажають охороняти на рівні ЄС відповідно до цього Регламенту.

Національна охорона географічних зазначень для ремісничої та промислової продукції припиняється з 2 грудня 2026 року, якщо вищезгаданий запит від держави-члена ЄС про забезпечення охорони на рівні ЄС не буде поданий.

Читайте також:

Географія Незалежності: звідки родом українські географічні зазначення

Українські географічні зазначення: підтримуємо регіони – розвиваємо унікальне