Фахівці Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності (IPR), що функціонує на базі УКРНОІВІ, проаналізували нове дослідження, проведене Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСD) та Відомством з інтелектуальної власності ЄС (EUIPO) – “Від підробок до примусової праці. Докази кореляції між незаконною торгівлею підробками та експлуатацією праці”.
Торгівля контрафактом тісно повʼязана з порушенням трудових прав, використанням примусової та дитячої праці, а також із небезпечними умовами виробництва. Про це свідчить новий звіт ОЕСР та EUIPO – “From Fakes to Forced Labour. Evidence of Correlation Between Illicit Trade in Counterfeits and Labour Exploitation”.
Зокрема, за оцінками експертів, вартість міжнародної торгівлі підробленими та піратськими товарами сягає до 467 млрд доларів США щорічно, що становить близько 2,3% світової торгівлі. Такий обсяг демонструє не лише високий рівень організованості діяльності щодо виробництва й продажу підробок, а й її глибоке вкорінення у світовій економіці.
Також нове спільне дослідження ОЕСР та EUIPO демонструє, що незаконне створення та збут контрафакту формують середовище, у якому системно порушуються базові соціальні стандарти.
У дослідженні аналізуються наявні дані та взаємозв’язок між контрафактною торгівлею та порушенням трудових прав, а також розглядаються:
Крім того, звіт пропонує рекомендації для урядів, органів влади та бізнесу щодо підвищення ефективності контролю, покращення захисту працівників та зменшення стимулів для організованої незаконної діяльності.
Нижче – детальний аналіз дослідження, зроблений фахівцями українського Центру спостереження IPR.
У звіті виявлено зв’язки між різними показниками стану ринку праці та ознаками незаконної торгівлі й показано, де існують структурні взаємозалежності, які можуть підсилювати один одного в контексті нелегальної економічної діяльності.
Пунктом 1 статті 2 Конвенції Міжнародної організації праці №29 1930 р. «Про примусову чи обов’язкову працю» передбачено, що термін “примусова чи обов’язкова праця” означає будь-яку роботу чи службу, що її вимагають від якої-небудь особи під загрозою якогось покарання і для якої ця особа не запропонувала добровільно своїх послуг.
Дослідження демонструє чітку позитивну кореляцію між оцінюваною вартістю контрафактних товарів, що експортуються з країни, та кількістю жертв примусової праці, зареєстрованих у цій країні. Іншими словами, країни з більш високим обсягом підробок частіше стикаються з високим рівнем примусової праці. Так, кореляційний коефіцієнт між логарифмом вартості контрафактних товарів і логарифмом числа жертв примусової праці становить 0,42 за шкалою від –1 до 1, що вказує на суттєвий позитивний зв’язок.
Аналіз даних правоохоронних органів підтверджує цю тенденцію: кількість вилучень контрафактної продукції позитивно корелює з поширеністю примусової праці (кореляційний коефіцієнт = 0,38), що вказує на прямий зв’язок між активністю контрафактної торгівлі та експлуатацією працівників.
Спостерігається помірна, проте помітна позитивна кореляція між імовірністю країни бути джерелом незаконної торгівлі та рівнем дитячої праці. Країни з високим ступенем залучення до контрафактної діяльності частіше повідомляють про більшу частку дітей, зайнятих у трудовій діяльності, включно з небезпечними формами праці (кореляційний коефіцієнт = 0,11). Це свідчить, що базові соціально-економічні фактори та слабкість регуляторного середовища можуть одночасно стимулювати як нелегальну торгівлю, так і експлуатацію дитячої праці.
Дані свідчать про позитивну кореляцію між кількістю вилучень контрафактних товарів, пов’язаних із країною як джерелом незаконної торгівлі, та рівнем смертельних травм на виробництві на 100 000 працівників (кореляційний коефіцієнт = 0,34). Це означає, що країни, частіше залучені до виробництва підробок, зазнають підвищених ризиків для життя і здоров’я працівників. Аналіз порівняння вартості вилучених товарів із кількістю травм свідчить, що виробництво дешевших підробок часто пов’язане з більш небезпечними умовами праці (кореляційний коефіцієнт = 0,1).
Встановлено позитивну кореляцію між ймовірністю країни бути джерелом незаконної торгівлі та часткою працівників, зайнятих у неформальному секторі (кореляційний коефіцієнт = 0,32). Це означає, що країни, де нелегальна економічна діяльність поширена, також характеризуються високим рівнем зайнятості без соціальних гарантій, що створює додаткові умови для експлуатації праці.
Аналіз показує негативну кореляцію між ймовірністю країни бути джерелом контрафактної продукції та рівнем членства у профспілках (кореляційний коефіцієнт = –0,2) та охопленням колективними договорами (кореляційний коефіцієнт = –0,27). Це свідчить, що слабкі трудові інститути та обмежений соціальний діалог створюють сприятливе середовище для нелегальної діяльності та зловживань у сфері праці.
Дослідження показує, що контрафактна діяльність не обмежується лише порушенням прав інтелектуальної власності або питаннями контролю зовнішньої торгівлі – вона також є проблемою ринку праці. Країни з високим рівнем примусової праці одночасно демонструють більшу інтенсивність контрафактної торгівлі. Цей зв’язок зберігається навіть після врахування рівня доходів, відкритості до торгівлі та якості інституцій.
Фактично експлуатація працівників і виробництво підробок відбуваються у схожих умовах: там, де трудові стандарти слабкі, а правозастосування обмежене. Контрафактне виробництво процвітає там, де робоча сила дешева, вразлива та легко замінна. У таких умовах примус або крайні форми соціальної вразливості замінюють інновації та продуктивність як джерела конкурентної переваги.
Економетричні моделі підтверджують, що примусова праця є одним з найнадійніших прогнозів інтенсивності експорту контрафакту. Аналогічні закономірності спостерігаються для високого рівня неформальної зайнятості, яка формує структурний «екосистемний» простір для розвитку нелегального виробництва.
Крім цифр, ці результати узгоджуються з повідомленнями правоохоронних органів: існування таємних фабрик без трудових контрактів, складів, де мігранти залишаються на ніч під замком, або маленьких майстерень, де діти збирають підроблені товари.
Кількісний аналіз підтверджує, що це не поодинокі випадки, а симптоми ширших економічних зв’язків між контрафактом і трудовою експлуатацією.
Визнання цього взаємозв’язку змінює підхід до оцінки ризиків і формування політики. Боротися з контрафактною торгівлею слід не лише через контроль кордонів та захист прав інтелектуальної власності, а й через усунення соціально-економічних умов, які роблять виробництво підробок вигідним. Аналогічно боротьба з примусовою працею повинна враховувати торговельні та ланцюгові аспекти, що підтримують попит на дешеву неконтрольовану продукцію.
Основні напрями дій включають:
Підсумовуючи, дослідження показує, що взаємозв’язок між контрафактною діяльністю та трудовою експлуатацією реальний, вимірюваний і має практичне значення для формування політики та регулювання.
Комплексний підхід, який поєднує захист прав працівників, чесну конкуренцію та дотримання законності, є ключовим для ефективного контролю нелегальної торгівлі.
Боротьба з трудовою експлуатацією – не лише моральний обов’язок, а й економічно обґрунтований крок: вона підтримує легальний бізнес, стимулює інновації та забезпечує рівні умови на глобальних ринках.
На основі результатів цього звіту 20 січня 2026 року EUIPO провело онлайн-вебінар, на якому були представлені ключові висновки дослідження. До заходу долучився Центр спостереження IPR, що відображає зацікавленість України у підтримці європейських підходів до боротьби з незаконною торгівлею та дотриманні трудових стандартів, а також у гармонізації національної практики з міжнародними стандартами.
Читайте також:
Коментарів немає