На базі УКРНОІВІ відбулася фахова дискусія професійної спільноти на тему “Професійне представництво в IP сфері в умовах набуття Україною членства в ЄС”. За підсумками круглого столу було ініційовано створення робочої групи.
Захід організував Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) із залученням патентних повірених, представників професійних асоціацій (зокрема НАПА та ВАПП) та фахівців в IP сфері.
Вступ України до ЄС потребує адаптації національного законодавства у сфері інтелектуальної власності до права ЄС (EU acquis). Однак у праві ЄС відсутній спеціальний уніфікований акт, який би регулював правовий статус патентних повірених як регульованої професії на національному рівні; відповідні питання віднесені до компетенції держав-членів. Як напрацювати необхідні національні законодавчі ініціативи, а також поточні проблеми в діяльності патентних повірених і обговорювали під час круглого столу.
Українська сфера інтелектуальної власності має бути якісно підготовлена до вступу нашої держави до ЄС, — наголосила очільниця УКРНОІВІ Олена Орлюк:
“ІР офіс виступає як майданчик для обговорення процесу вдосконалення статусу патентних повірених. Нам потрібно вирішувати питання, повʼязані зі вступом в ЄС, як в частині законодавчого регулювання, так і правозастосування. Ми зацікавлені в тому, щоб українського розробника, український бізнес фахово супроводжував український представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений), акредитований у європейських інституціях”.
Керівництво IP офісу: директорка Олена Орлюк, заступники директора Микола Потоцький (ліворуч) та Ігор Паренчук
Окремо Олена Орлюк відзначила і поточні виклики, з якими стикається сфера та патентні повірені, зазначивши:
“Кваліфікований патентний повірений має бути доступним для українського бізнесу, зокрема – малого і середнього. Зараз працюємо над інформаційними і просвітницькими кампаніями про сферу ІР, певні інструменти вже тестуємо.
Крім того, ми зацікавлені, щоб патентний повірений був самодостатнім, забезпеченим і мав підтримку від держави”.
У свою чергу представники профільних асоціацій – НАПА та ВАПП – висловились про потреби щодо покращення умов для діяльності патентних повірених.
Зокрема, голова Наглядової ради НАПА Михайло Дубинський акцентував:
“Сучасний стан нормативно-правового регулювання діяльності патентних повірених не відповідає тим вимогам, які стоять перед патентними повіреними, системою IP взагалі. Цього недостатньо для нормальної та ефективної роботи. Наприклад, навіть професії “патентний повірений” чи “помічник патентного повіреного” немає у класифікаторі професій.
Ми вважаємо, що має бути закон про незалежну професійну діяльність. Ми підтримуємо позицію про створення Палати патентних повірених, куди мають входити всі атестовані патентні повірені”.
На цьому також зауважив президент ВАПП Василь Красніков:
“Турбує питання профільних асоціацій і як воно буде далі: так, як є зараз, чи можливо варто розглянути ідею обʼєднання в єдину Палату патентних повірених? Це досвід провідних європейських країн, який ми маємо переймати”.
Зліва направо: Наталія Павлович, Василь Красніков, Леонід Черепов та Олександр Дорошенко
Акти ЄС, а також практика EUIPO і EPO визначають вимоги до процесуального статусу осіб, допущених до представництва сторін у провадженнях перед відповідними офісами. На цьому наголосив заступник директора ІР офісу Микола Потоцький:
“Наразі національними програмними документами у сфері підготовки до набуття Україною членства в ЄС прямо не передбачено окремого завдання щодо розробки спеціального закону про патентних повірених. Це зумовлено тим, що на рівні права ЄС відсутній уніфікований нормативний акт, який би комплексно врегульовував правовий статус патентних повірених як регульованої професії на національному рівні, а відповідні питання належать до компетенції держав-членів.
Водночас процесуальні стандарти професійного представництва у ІР справах визначаються правом ЄС для проваджень перед EUIPO, а також автономним міжнародним правопорядком Європейської патентної організації для проваджень перед EPO.
Крім того, законодавства держав-членів ЄС передбачають різні моделі правового регулювання діяльності професійних представників у ІР справах (регульована професія, професійне самоврядування, дисциплінарна відповідальність, страхування професійної відповідальності тощо). У цьому контексті удосконалення правових засад діяльності патентних повірених в Україні є важливим елементом інституційної адаптації та наближення до європейських стандартів функціонування регульованих професій у ІР сфері”.
Більше про аналіз нормативних документів для вступу до ЄС, які стосуються сфери ІР, дивіться у презентації Миколи Потоцького:
За підсумками круглого столу, беручи до уваги контекст євроінтеграційних зобов’язань України та необхідності наближення національного регулювання інституту професійних представників у ІР справах (патентних повірених) до кращих практик держав-членів ЄС, а також до процесуальних стандартів представництва перед EPO та EUIPO, IP офісом було ініційовано створення відповідної робочої групи.
Участь у дискусії офлайн також взяли (зліва направо): Дар’я Каплуненко, Пилип Білицький, Віолетта Ваганова
Мета робочої групи – підготовка узгоджених пропозицій до законодавства України щодо:
До участі у роботі групи запрошуються патентні повірені.
Пропозиції щодо кандидатур просимо надсилати на електронну адресу: mykola.pototskyy@nipo.gov.ua до 2 березня 2026 року (включно).
Інформація про кандидата має містити:
Читайте також:
Коментарів немає