В березні 2026 року Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ / IP офіс) спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України (Мінекономіки) провели серію з шести фахових обговорень пропозицій до проєкту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері авторського права і суміжних прав з метою приведення правового регулювання сфери у відповідність до актів права ЄС”, доопрацьованих з урахуванням коментарів Європейської Комісії.

У межах проведених обговорень учасники зосередили увагу на питаннях імплементації положень Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/790 від 17 квітня 2019 року про авторське право і суміжні права на Єдиному цифровому ринку та про внесення змін до директив 96/9/ЄС та 2001/29/ЄС (далі – Директива 2019/790), а також положень Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/789 від 17 квітня 2019 року, що встановлює правила здійснення авторського права та суміжних прав, які застосовуються до певних онлайн-трансляцій телерадіоорганізацій та ретрансляцій телерадіопрограм (далі – Директива 2019/789/ЄС), та Директиви Європейського Парламенту і Ради 2006/115/ЄС від 12 грудня 2006 року про право на надання в прокат і право на надання в позичку та про деякі суміжні права у сфері інтелектуальної власності (далі – Директива 2006/115/ЄС).

Під час фахових обговорень, зокрема, розглядалися договірні положення у сфері авторського права і суміжних прав, що передбачені Директивою 2019/790, а саме:

• принцип належної та пропорційної винагороди;

• право автора та виконавця на додаткову винагороду, якщо початково погоджена винагорода виявляється непропорційно низькою порівняно з подальшими доходами, отриманими в результаті використання твору чи виконання;

• зобов’язання щодо забезпечення прозорості, зокрема право авторів і виконавців на регулярне, щонайменше один раз на рік, отримання актуальної, відповідної та комплексної інформації щодо використання їхніх творів і виконань від сторін, яким вони ліцензували або передали свої права, або від їхніх правонаступників;

• право на відкликання, тобто право автора чи виконавця повністю або частково відкликати ліцензію чи передачу прав у разі невикористання твору або іншого об’єкта протягом визначеного строку.

Окрему увагу було приділено питанням імплементації положень щодо використання творів поза межами комерційного обороту, а також захисту прес-публікацій в онлайновому середовищі. Зокрема у цьому контексті обговорювалися підходи до визначення поняття прес-публікації.

Також у межах обговорень було розглянуто положення Директиви 2019/789/ЄС у сфері публічного сповіщення, в тому числі ретрансляції та кабельної ретрансляції, а також додаткових онлайн-послуг мовників. Учасники зосередилися на питаннях, пов’язаних із гармонізацією визначень понять “ретрансляція” та “кабельна ретрансляція”, запровадженням поняття додаткової онлайн-послуги, а також врегулюванням питання прямого введення сигналу як технічного процесу, за допомогою якого організація мовлення передає сигнали, що несуть програму, суб’єкту, який не є організацією мовлення, таким чином, що такі сигнали є недоступними для публіки під час цієї передачі.

Загальною метою відповідних змін є полегшення транскордонного доступу до телевізійних і радіопрограм при збереженні належного рівня охорони прав правовласників у сфері авторського права і суміжних прав.

Крім того, предметом фахового опрацювання стали положення Директиви 2006/115/ЄС у частині права на надання в позичку. Зокрема, обговорювалися:

• відступ від виключного права на надання в позичку через публічні установи;

• право автора на винагороду за таке надання в позичку;

• цифрова позичка.

Проведені фахові обговорення стали важливим етапом доопрацювання пропозицій до законопроєкту, спрямованого на приведення правового регулювання у сфері авторського права і суміжних прав у відповідність до актів права Європейського Союзу та подальше виконання євроінтеграційних зобов’язань України.