Кабінет Міністрів України схвалив Національну програму адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС) – комплексний стратегічний документ, який є одним із головних елементів процесу переговорів про вступ до ЄС. Зокрема, в межах розділу 7 “Право інтелектуальної власності” Національною програмою визначено 29 цілей, які передбачають як законодавчу адаптацію, так і зміцнення інституційної спроможності в IP сфері.

 

Національна програма: цілі, завдання, строки

 

Документ містить повний перелік актів права ЄС, з якими необхідно забезпечити повну відповідність в українському законодавстві і щодо яких є відповідні рекомендації Європейської Комісії. Програма формує інституційну та правову основу для системної реалізації реформ і повного узгодження законодавства України з правом ЄС.

 

Національна програма сформована на основі скринінгових звітів й бенчмарків (умов), які визначив ЄС, структурована відповідно до переговорних Кластерів і розділів. Документ налічує 1875 завдань, які передбачають імплементацію понад 1600 актів права ЄС. Програма визначає, які саме акти права ЄС мають бути імплементовані, встановлює чіткі строки їхнього виконання та відповідальних виконавців.

 

Метою України є повне завершення адаптації національного законодавства до права ЄС у 2027 році, з урахуванням можливих перехідних періодів.

 

Моніторинг та оцінка виконання Програми здійснюватимуться через інформаційну систему “Пульс вступу”, яка забезпечить прозорість, регулярний контроль прогресу та ефективну координацію між усіма залученими органами. Програма регулярно оновлюватиметься з урахуванням прогресу переговорного процесу та оцінок Єврокомісії.

 

IP сфера: ключові пріоритети

 

За розділом 7 “Право інтелектуальної власності” Національною програмою визначено 29 цілей, з яких:

 

• 24 несуть транспозиційний характер та передбачають повне впровадження 32-х актів права Європейського Союзу (acquis ЄС);

 

• 5 мають інституційний характер та спрямовані на покращення контролю за застосуванням законодавства, а також запобігання корупції.

 

Основні акценти інституційного характеру включають:

 

• посилення адміністративної спроможності інституцій, зокрема оптимізація цифрових процесів у сфері експертизи та реєстрації об’єктів IP права та реінжиніринг наявних цифрових інструментів з метою забезпечення технічної спроможності Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) для здійснення процедур за оновленим законодавством у відповідності до європейських стандартів;

 

• посилення правозастосування (enforcement) у сфері інтелектуальної власності, включно з подальшою гармонізацією з підходами ЄС та розвитком міжвідомчої координації;

 

• забезпечення функціонування Вищого суду з питань інтелектуальної власності, зокрема проведення конкурсів на посади суддів та створення матеріально-технічних умов, необхідних для функціонування суду;

 

• подальше наближення патентної системи до європейських стандартів та приєднання України до Європейської патентної конвенції (ЄПК).

 

“Національна програма є чіткою і системною дорожньою картою для повної адаптації законодавства України до права Європейського Союзу. У сфері інтелектуальної власності вона не лише визначає необхідні законодавчі зміни, а й закладає основу для зміцнення інституційної спроможності, посилення правозастосування та цифрової трансформації процедур. Реалізація передбачених заходів дозволить сформувати ефективну, прозору та сучасну національну систему інтелектуальної власності, яка відповідатиме європейським стандартам, забезпечуватиме належний рівень захисту прав та сприятиме розвитку інноваційної економіки України”, – прокоментувала директорка УКРНОІВІ Олена Орлюк.

 

Довідково:

 

Національна програма відображає результати двостороннього скринінгу законодавства України та ЄС, а також положення переговорної позиції України за Кластера 2 “Внутрішній ринок”.

 

Документ також враховує:

 

• рекомендації Європейської Комісії, викладені у звітах про прогрес України;

 

• результати інформаційних сесій з Європейською Комісією щодо виконання closing benchmarks;

 

• запити Української сторони на прискорену інтеграцію в рамках Розділу 7;

 

• ключові вимоги ЄС щодо забезпечення ефективного правозастосування та інституційної спроможності.

 

Реалізація Національної програми має забезпечити досягнення ключових умов (closing benchmarks), необхідних для завершення переговорів за розділом 7 “Право інтелектуальної власності”.

 

Читайте також:

 

Авторське право і суміжні права: проведено серію фахових обговорень щодо доопрацювання пропозицій для гармонізації законодавства з правом ЄС

 

Цифровізація, партнерство та правозастосування: УКРНОІВІ та EUIPO затвердили пріоритети співпраці на 2026–2027 роки