Аналітичний звіт уперше комплексно оцінює роль інтелектуальної власності в економіці України та визначає внесок IP-інтенсивних галузей у формування ВВП та зайнятості населення.

Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ / IP офіс) презентує результати дослідження «Оцінка економічного внеску галузей в економіку України через призму інтелектуальної власності».

 

Аналітичний звіт підготовлено за ініціативи УКРНОІВІ спільно з науковцями Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка.

 

Повна версія аналітичного звіту доступна за посиланням:

 

Нижче – короткий аналіз цього комплексного дослідження.

 

Мета дослідження

 

Світова практика демонструє, що інтелектуальна власність є одним із ключових чинників економічного зростання, інноваційного розвитку та підвищення конкурентоспроможності. Саме тому Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) та Європейське патентне відомство (EPO) регулярно оцінюють внесок IP-інтенсивних галузей в економіку ЄС. Аналогічні дослідження також проводяться у США, Японії, Китаї та інших країнах, які розглядають IP як один із базових факторів підвищення продуктивності та модернізації економіки.

 

Для України впровадження подібної методології є важливим кроком як у контексті євроінтеграції, так і для формування доказової державної політики у сфері інновацій та інтелектуальної власності.

 

Такий підхід дозволяє:

 

• встановлювати кількісно вимірювані цілі;
• здійснювати моніторинг їх досягнення;
• ідентифікувати види економічної діяльності з найбільшою концентрацією інноваційно активних підприємств;
• виявляти структурні диспропорції та проблемні зони, що потребують державного втручання.

 

Як акцентують автори дослідження, оцінка економічного внеску інтелектуальної власності розширює можливості порівняльного аналізу різних секторів економіки України за ефективністю використання інтелектуальних активів, їх внеском у ВВП, ринок праці і міжнародну торгівлю. Це створює аналітичне підґрунтя для визначення пріоритетних напрямів державної підтримки та сприяє прискореній інноваційній модернізації економіки на засадах інтенсивної комерціалізації інтелектуальної власності, а також забезпечує можливість міжнародних зіставлень, зокрема з країнами ЄС і США.

 

«Це перше комплексне дослідження економічного внеску інтелектуальної власності в Україні і важливий крок до формування державної політики в IP-сфері. Для нас важливо, що Україна отримує інструмент, який дозволяє говорити про інтелектуальну власність через конкретні економічні показники та міжнародні порівняння. Методологія оцінки економічного внеску IP-інтенсивних галузей в економіку України побудована на підходах EUIPO та EPO та адаптована до українських інституційних і статистичних реалій. Саме це дало змогу сформувати аналітичний інструмент, який дозволяє оцінювати реальний вплив інтелектуальної власності на економіку, визначати перспективні напрями розвитку та використовувати найкращі європейські підходи для підтримки інновацій, подальшої європейської інтеграції та повоєнного відновлення України», – зазначила директорка УКРНОІВІ Олена Орлюк.

 

Які результати отримали

 

Для розрахунку використали дані УКРНОІВІ щодо охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності (ОПІВ) та Державної служби статистики України в розрізі класів КВЕД-2010 за 2019-2024 роки (кожний рік окремо) як такі, що репрезентують відповідно докризовий період, період впливу пандемічних обмежень та воєнний період.

 

Останнім звітним роком у дослідженні визначено 2024 рік, виходячи з доступності на момент проведення аналізу повного масиву статистичних даних. Після оновлення статистичної інформації дослідження буде розширено.

 

Узагальнена оцінка всіх IP-інтенсивних видів економічної діяльності показала, що попри війну їхня сукупна додана вартість у 2019–2024 роках загалом зростала. Якщо у 2019 році вона становила 1 575,51 млрд грн, то у 2024 році досягла максимального за весь період значення – 1 763,12 млрд грн. Це відображає відновлення економічної активності та зростання внеску ІР-інтенсивних видів діяльності у формування ВВП, попри пов’язані з війною труднощі.

 

Водночас частка IP-інтенсивних галузей у структурі ВВП за цей період знизилася майже вдвічі – з 39,61% у 2019 році до 23,02% у 2024 році. Натомість їхня частка у зайнятості після падіння у 2023 році відновилася до 32,69% у 2024 році.

 

Це означає, що IP-інтенсивні сектори залишаються важливими для збереження людського капіталу та кваліфікованих кадрів, навіть якщо їхня частка у ВВП у відносному вимірі скоротилася.

 

Тож, за даними дослідження, у 2024 році IP-інтенсивні галузі забезпечували створення:

 

• 23,02% ВВП України;
• 32,69% усіх робочих місць.

 

Крім того, зниження частки IP-інтенсивних галузей у ВВП не варто трактувати як пряме скорочення їхнього реального внеску. Після початку повномасштабної війни на відносні показники вплинули девальвація гривні, зростання ролі експортно орієнтованих секторів, міжнародна донорська допомога, а також обмеження доступу до частини статистичних даних із міркувань національної безпеки.

 

Також зниження частки ІР-інтенсивних ВЕД у структурі ВВП з одночасним зростанням їх частки у структурі зайнятості вказують на зміну ролі інтелектуальної власності, яка в умовах макроекономічної нестабільності виступає запорукою збереження людського капіталу і кваліфікованих кадрів.

 

Лідери за використанням різних інструментів IP

 

Дослідження також визначило види економічної діяльності, які протягом усього періоду 2019–2024 років стабільно залишалися мультиінтенсивними – тобто інтенсивними відразу за кількома типами об’єктів права інтелектуальної власності.

 

До них належать:

 

• виробництво сухарів і сухого печива; борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання (торговельні марки та промислові зразки);

 

• оптова торгівля фармацевтичними товарами (патенти та торговельні марки);

 

• видання газет (торговельні марки та авторське право);

 

• видання журналів і періодичних видань (торговельні марки та авторське право);

 

• виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм (торговельні марки та авторське право);

 

• консультування з питань інформатизації (торговельні марки та авторське право);

 

• діяльність інформаційних агентств (торговельні марки та авторське право);

 

• консультування з питань комерційної діяльності й керування (патенти та торговельні марки);

 

• дослідження й експериментальні розробки у сфері біотехнологій (патенти та торговельні марки);

 

• дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (патенти та промислові зразки);

 

• дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук (патенти та авторське право);

 

• рекламні агентства (торговельні марки та авторське право);

 

• посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації (торговельні марки та авторське право);

 

• інші види освіти (патенти та торговельні марки);

 

• діяльність із підтримки театральних і концертних заходів (торговельні марки та авторське право).

 

Проведений аналіз підтверджує, що інтенсивність використання ОПІВ в Україні має міжгалузевий характер і формується на перетині виробництва, торгівлі, інноваційних послуг та креативних індустрій, зберігаючи сталість незалежно від змін економічної кон’юнктури.

 

Висновки

 

Узагальнюючи результати дослідження, можна стверджувати, що інтелектуальна власність формує багаторівневу архітектуру національної економіки, у якій:

 

• патенти відповідають за технологічний прорив,

 

• торговельні марки та промислові зразки – за ринкову реалізацію й масштабування,

 

• авторське право – за креативний і соціальний вимір економічного розвитку.

 

Така структура підтверджує доцільність переходу до політики інтегрованого управління інтелектуальною власністю, спрямованої не лише на правову охорону ОПІВ, а й на стимулювання інноваційної модернізації, структурної трансформації та успішного повоєнного відновлення економіки України.

 

Читайте також:

 

Передання майнових прав на твори в Україні: регіональний аналіз за 2019-2025 роки

 

Зелені технології, інновації та інтелектуальна власність в Україні: перший узагальнений аналіз