Санкційна політика держави має працювати не лише як механізм обмеження агресора, а й як інструмент перетворення його економічної присутності в Україні на ресурс української стійкості, відновлення та майбутнього відшкодування шкоди. У цій логіці інтелектуальна власність є не периферійним правовим питанням, а частиною економічного суверенітету держави.

 

На цьому наголосила директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) Олена Орлюк під час IV Конференції «Бізнес VS Санкції», організованої виданням «Юридична практика» 30 червня 2026 року.

 

IP як актив стратегічного значення

 

Виступаючи на першій сесії «Sanctions: policy & legal overview» з доповіддю «Інтелектуальна власність як інструмент санкційної політики держави», Олена Орлюк зазначила, що сьогодні санкційна політика більше не обмежується лише нерухомістю, корпоративними правами чи майном. У сучасній економіці значна частина вартості бізнесу зосереджена в нематеріальних активах: торговельних марках, патентах, промислових зразках, авторських правах, ліцензіях, технологіях і репутаційних активах.

 

Так, за даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), у 2025 році оціночна вартість нематеріальних активів корпорацій наближається до 100 трильйонів доларів США (це на 23% більше, ніж у 2024 році), що перевищує сукупний ВВП найбільших економік світу.

 

Очільниця IP офісу зазначила, що Україна вже перейшла від ситуативного реагування до формування окремого напряму державної політики – санкційного управління правами інтелектуальної власності.

 

За її словами, санкційна політика у сфері інтелектуальної власності має не лише правовий, а й економічний вимір, що проявляється у п’яти ключових ефектах:

 

• обмеження прямої чи опосередкованої економічної присутності агресора на українському ринку;

 

• недопущення монетизації IP активів через ліцензії, передачу прав або інші правочини;

 

• збереження вартості активів для майбутнього стягнення або компенсаційних механізмів;

 

• захист українського бізнесу від недобросовісного використання брендів і технологій, пов’язаних із державою-агресором;

 

• подальшу синхронізацію з ЄС як елемент інтеграції України до європейського правового та економічного простору.

 

«Санкції мають не просто карати агресора. Вони мають працювати на економічну стійкість України. Для бізнесу IP санкції означають новий стандарт санкційного due diligence. Перевірка контрагента має охоплювати торговельні марки, патенти, ліцензії, франчайзингові моделі, договори про передання прав, доменні імена та інші нематеріальні активи, через які може зберігатися економічна присутність агресора», – зазначила директорка УКРНОІВІ.

 

 

За її словами, український санкційний підхід відповідає політиці Європейського Союзу, який уже визнав, що інтелектуальна власність є частиною санкційного периметра. ЄС поступово переходить від санкцій проти окремих осіб до санкцій проти інфраструктури війни. Якщо бренди, технології, ліцензії, патенти й комерційні позначення належать або контролюються особами, пов’язаними з державою-агресором, вони стають частиною економічної інфраструктури війни.

 

Виклики та роль УКРНОІВІ

 

Окрему увагу спікерка приділила викликам, які потребують вирішення на рівні державної політики. За її словами, Україна вже має механізми блокування, однак потребує більш повного механізму виявлення, обліку, оцінки, збереження, управління та потенційного стягнення IP активів, пов’язаних із державою-агресором.

 

Серед ключових практичних кроків для подальшого розвитку санкційної політики у сфері інтелектуальної власності Олена Орлюк назвала створення мапи IP активів агресора, розробку механізму санкційного управління такими активами та подальшу синхронізацію українських підходів із санкційною політикою ЄС.

 

Водночас директорка УКРНОІВІ наголосила, що сьогодні IP офіс є інституційним елементом санкційної інфраструктури держави у сфері інтелектуальної власності. До ключових компетенцій УКРНОІВІ належать:

 

• ідентифікація об’єктів права інтелектуальної власності, пов’язаних із підсанкційними особами;
• перевірка заявників і правовласників;
• блокування дій, які можуть створити нові майнові переваги для осіб, пов’язаних із державою-агресором;
• забезпечення обліку таких активів;
• надання даних для державної політики щодо управління та стягнення активів;
• участь у гармонізації українського підходу з практикою ЄC.

 

 

Олена Орлюк також поінформувала про результати роботи IP офісу у сфері реалізації санкційної політики. Так, станом на 16.06.2026 УКРНОІВІ забезпечив реалізацію спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно 327 осіб (145 юридичних та 182 фізичних осіб, які є заявниками/винахідниками/авторами, власниками ОПІВ).

 

Це дозволило заблокувати 346 заявок на державну реєстрацію IP об’єктів та 869 охоронних документів (патенти, свідоцтва, рішення). Крім того, в дохід держави було стягнуто 24 активи (ТМ та об’єкти авторського права).

 

«Інтелектуальна власність у санкційній політиці – це питання економічної безпеки, справедливості, відшкодування шкоди та здатності держави перетворювати активи агресора на ресурс стійкості й відновлення України», – резюмувала Олена Орлюк.

 

Правовий контур IP

 

Під час третьої сесії заходу із доповіддю «ІР & санкційний комплаєнс: гайдлайни для бізнесу» виступив заступник директора УКРНОІВІ Микола Потоцький. На початку презентації він зупинився на правовому контурі, який визначає, де IP входить у санкційний режим. Це насамперед:

 

• Закон України «Про санкції»;

 

• Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»;

 

• Рішення РНБО України, введені в дію указами Президента України;

 

• Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до російської федерації та республіки білорусь в оборонно-промисловій сфері: Рішення РНБО України від 20.11.2023;

 

• Порядок управління активами, щодо яких ухвалено судове рішення про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції»: постанова КМУ від 21.11.2023 №1233;

 

• Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією рф: постанова КМУ від 03.03.2022 №187.

 

Детальніше Микола Потоцький зупинився на рішенні РНБО від 20.11.2023. Воно містить окремий розділ, який безпосередньо стосується прав інтелектуальної власності. Фактично забороняється будь-яке розпорядження такими об’єктами, окрім дій, пов’язаних із продовженням чинності прав інтелектуальної власності, тобто підтриманням і збереженням такого активу.

 

«Нещодавно в пресі досить активно поширювалася інформація про те, що на території України нібито захищаються права інтелектуальної власності осіб, щодо яких застосовано санкції. Ми намагалися оперативно це прокомунікувати й пояснити, що такі права не захищаються – вони лише зберігаються. Це необхідно для того, щоб держава в подальшому могла визначитися з цим активом, передати його у власність держави через санкційні механізми, зокрема до Фонду державного майна, і вже надалі використовувати цей актив в інтересах України. Тому такі права залишаються чинними, якщо підтримується їх чинність», – зазначив спікер.

 

 

Особливість об’єктів права інтелектуальної власності полягає в тому, що для окремих із них необхідно регулярно сплачувати збори за підтримання чинності. Для деяких об’єктів, наприклад, торговельних марок, чинність потрібно продовжувати кожні десять років. Очевидно, що жодних фінансів від держави-агресора не надходить, тому відповідні права поступово втрачають свою чинність на території України.

 

Але там, де строк їх дії ще не закінчився, вони залишаються чинними, а отже, ще можливо вирішити питання щодо передачі цих активів у власність держави, що поступово і відбувається.

 

Життєвий цикл ТМ

 

Микола Потоцький також розповів про життєвий цикл торговельний марок та контрольні санкційні точки у ньому. Він, зокрема, передбачає:

 

• подання та експертизу національної заявки (на цьому етапі перевіряються ідентифікаційні дані заявників та можливі зв’язки із санкційними особами чи державою-агресором);

 

• санкційний фільтр заявок з елементом «Україна», кодом UA чи імітацією малого Державного Герба України (дозвіл підсанкційним особам не надається);

 

• Мадридський маршрут «з України» (під час розгляду міжнародної заявки або заяви про територіальне поширення УКРНОІВІ заявка не засвідчується і не надсилається до МБ ВОІВ, якщо встановлено зв’язок із державою-агресором).

 

Цей цикл є подібним і для інших об’єктів права інтелектуальної власності.

 

 

Гайди для бізнесу

 

Микола Потоцький також нагадав, як використовувати інформаційні бази – УКРНОІВІ та міжнародні. Зокрема, Спеціальна інформаційна система УКРНОІВІ (СІС) дозволяє перевірити за ПІБ всі зареєстровані на особу об’єкти права інтелектуальної власності.

 

Якщо до особи застосовано санкції, система сигналізуватиме про це червоним індикатором.

 

Спікер зазначив, що система інтелектуальної власності України вже фактично інтегрована до міжнародної системи охорони інтелектуальної власності. Тож, українці можуть перевіряти інформацію в міжнародних базах, наприклад, базі ЄС TMview, яка надає доступ до даних про торговельні марки в різних юрисдикціях світу.

 

Практичний алгоритм для бізнесу наступний:

 

• перевірити контрагента за всіма варіантами назви, транслітерацією та пов’язаними особами;
• зіставити власників IP активів із санкційними списками;
• перевірити історію передачі прав, території охорони та дати змін;
• зафіксувати результати пошуку як доказ добросовісного sanctions due diligence.

 

«Варто розуміти, що інтелектуальна власність є таким же активом, як і будь-які інші. Тому щодо неї необхідно проводити повну й всебічну перевірку», – підсумував Микола Потоцький.

 

З презентацією спікера можна ознайомитися за посиланням.

 

 

Відео конференції – за посиланням.

 

 

 

   

 

Фото: Євгеній Король, видання «Юридична практика»

 

Читайте також:

 

В Україні заблоковано 653 торговельні марки через санкції

 

Велике дослідження: УКРНОІВІ презентує оцінку внеску галузей в економіку через призму IP

 

Як працюють IP санкції: УКРНОІВІ зареєстрував за Державою Україна майнові права на дев’ять пісень, що належали Таїсії Повалій