Які законодавчі зміни необхідні для підвищення ефективності санкційних проваджень? Чим загрожує ризик послаблення санкцій іноземних країн щодо рф? Та якою є санкційна політика в IP сфері? Актуальні виклики санкційного режиму й ефективність його реалізації в умовах війни та глобальної нестабільності – обговорили учасники III Конференції “Бізнес VS Санкції”, організованої виданням “Юридична практика” 19 червня 2025 року в Києві.
Олена Орлюк, директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офісу), виступила під час першої сесії “Санкційна політика” з доповіддю про санкційну політику в IP сфері. Вона зауважила, що інтелектуальні активи – один із найцінніших нематеріальних ресурсів сучасності. Інвестиції в них стрімко зростають у всьому світі.
“Близько 50% ВВП Європейського Союзу формується завдяки індустріям, заснованим на інтелектуальній власності. У 2024 році глобальні інвестиції в IP зросли в середньому на 29%”, – зазначила Олена Орлюк.
УКРНОІВІ, як національний орган інтелектуальної власності, забезпечує реалізацію санкційної політики в межах Закону України “Про санкції”, низки підзаконних нормативно-правових актів та на підставі відповідних рішень Ради національної безпеки і оборони України про застосування санкцій, введених в дію указами Президента України.
За 2024 рік проведено ідентифікацію 142 заявок на реєстрацію об’єктів права інтелектуальної власності та 551 охоронний документ по 261 особі (115 юридичних та 146 фізичних осіб), щодо яких виникла підозра про перебування під санкціями. Внаслідок проведених ідентифікаційних заходів застосовано санкції щодо 69 осіб, які є заявниками/винахідниками/власниками об’єктів права інтелектуальної власності, що дозволило блокувати їх активи у вигляді 188 таких об’єктів.
Крім того, на виконання рішень суду здійснено кроки стосовно блокування авторських прав на твори, які належали підсанкційним особам. Йдеться, зокрема, про майнові права на музику та слова до дев’яти музичних творів Таїсії Повалій.
Також Олена Орлюк наголосила на тому, що Європейський Союз, як і Україна, вживає активних заходів для обмеження прав на інтелектуальну власність, яка належать підсанкційним суб’єктам із росії.
У червні 2024 року Рада ЄС ухвалила 14-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів проти рф у зв’язку з триваючою війною проти України. Цей пакет санкцій наклав обмеження на приймання заявок на реєстрацію в ЄС інтелектуальної власності від російських громадян, фізичних осіб – резидентів рф та юридичних осіб. Відповідні рішення реалізуються патентними відомствами країн-членів ЄС, що свідчить про єдність позицій у підході до санкційної політики в IP сфері.
“Наразі Україна стикається з новим викликом – управлінням нематеріальними активами, переданими в межах санкційних механізмів. У практиці вже є приклади, коли торговельні марки, що мають значну комерційну цінність, передано в управління державі. Проте законодавство поки що не дає чітких алгоритмів, як діяти з такими активами. Це питання потребує системного підходу і може стати підґрунтям для формування нової міжнародної практики ефективного управління заблокованою інтелектуальною власністю”, – зазначила Олена Орлюк.
Спікерка зауважила, що Україна може стати першою країною, яка розробить механізм управління підсанкційною інтелектуальною власністю, адже подібних моделей в інших країнах наразі немає.
Фото: Євгеній Король, газета “Юридична практика”
Читайте також:
Санкції проти агресора в дії: IP відомства країн ЄС більше не приймають заявки від росіян
Коментарів немає