Як виглядає процес вступу до Європейського Союзу “зсередини”? Які виклики стоять перед Україною у сфері авторського права та суміжних прав і яку роль відіграють державні інституції у гармонізації законодавства з правом ЄС?
Про це медіаресурсу Par.in.ua розповів Олексій Арданов, заступник начальника департаменту – начальник відділу авторського права і суміжних прав департаменту розвитку сфери авторського права і суміжних прав Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс).
Представник IP офісу поділився враженнями та результатами 6-тижневого навчання в межах програми “Natolin4Capacity Building Phase II – Strengthening Ukrainian Administration for EU Integration”, що реалізовувалася Коледжем Європи в Натоліні (Республіка Польща).
“Участь у програмі сприяє формуванню професійної спільноти фахівців, які працюють над адаптацією законодавства України до acquis ЄС”
‒ Пане Олексію, як ви дізналися про програму? Що стало мотивацією подати заявку?
‒ Про програму “Natolin4Capacity Building Phase II” я дізнався після отримання УКРНОІВІ офіційного запрошення від Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Окремо відзначу високий рівень організації та комунікації з боку Урядового офісу: чітко деталізована та структурована інформація про програму була надана своєчасно, тому відразу було зрозуміло про практичну цінність участі в програмі для представників державних інституцій, залучених до процесу євроінтеграції.
Участь у програмі, яка охоплює лекції та семінари щодо найважливіших аспектів євроінтеграції з точки зору ролі та функцій державних структур, суттєво посилює інституційну спроможність органів публічної влади в різних сферах, зокрема й у сфері інтелектуальної власності. Також така участь сприяє формуванню професійної спільноти фахівців, які працюють над адаптацією законодавства України до acquis ЄС.
Раніше я вже був залучений до активної роботи над адаптацією українського законодавства у сфері інтелектуальної власності до вимог права ЄС. Йдеться, зокрема, про участь у заходах щодо офіційного скринінгу відповідності законодавства України праву ЄС за переговорним розділом 7 “Право інтелектуальної власності”, а також у межах виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
Ключовою мотивацією подати заявку стало те, що програма була орієнтована не лише на загальне ознайомлення з роботою основних інституцій ЄС (Європейська рада, Єврокомісія, Суд справедливості ЄС тощо), залучених до сфери авторського права і суміжних прав, але й на практичну підготовку до переговорного процесу в межах Кластера II “Внутрішній ринок”, зокрема розділу 7 “Право інтелектуальної власності. І важливий аспект практичної підготовки ‒ розуміння логіки acquis ЄС, процедур та реальних викликів імплементації європейського законодавства в національну правову систему.
Особливу цінність для мене становила можливість дослідити acquis ЄС у конкретних секторах та підготувати аналітичний документ, безпосередньо пов’язаний з моєю професійною сферою (питання імплементації Директиви 2019/789 в українське законодавство у сфері авторського права і суміжних прав).
“Питання авторського права і суміжних прав актуальні для різних інституцій в Україні, зокрема в контексті євроінтеграції”
‒ Які ваші враження від навчання? Який курс найбільше запам’ятався і чому?
‒ Враження від навчання ‒ надзвичайно позитивні. Програма була добре структурована і водночас достатньо гнучка, щоб враховувати професійний бекграунд учасників. Вона дала можливість подивитися на процес євроінтеграції як на цілісну систему, де політичні рішення, економічні інтереси, правові механізми та інституційна спроможність тісно взаємопов’язані.
Особливо запам’яталися лекції, присвячені процедурі вступу до ЄС, з урахуванням політичних, економічних та історичних особливостей окремих країн (наприклад, Польщі, Болгарії, Угорщини, Кіпру) та стратегіям ведення переговорів. Деякі з цих особливостей характерні й для України. Наприклад, аграрний сектор України певною мірою можна порівняти з польським.
Що ж стосується сфери авторського права і суміжних прав, то вона має власну специфіку, і порівняння можливе за окремими аспектами: боротьба з піратством, рівень правової культури споживачів, що впливає на ставлення до легального контенту, діяльність організацій колективного управління тощо. Важливою була можливість обговорювати ці питання і з експертами ЄС, які мали безпосередній досвід участі у попередніх хвилях розширення ЄС, і з українськими фахівцями, які були учасниками програми від Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Мінекономіки, інших міністерств та відомств.
Укотре я переконався, що питання авторського права і суміжних прав актуальні для різних інституцій в Україні, зокрема в контексті євроінтеграції. Наприклад, режим глибинного пошуку тексту і даних (text and data mining), щодо якого УКРНОІВІ готує пропозиції з імплементації в українське законодавство у сфері авторського права і суміжних прав з урахуванням вимог Директиви 2019/790, викликає значний інтерес. Оскільки в професійній діяльності ми все більше використовуємо системи генеративного штучного інтелекту, тому з особливою увагою ставимося до використання чужого контенту, що охороняється правами інтелектуальної власності.
Окремо варто відзначити роботу над аналітичним документом під менторським супроводом експертки з питань розширення ЄС Катаржини Майхер (Katarzyna Majcher). Ця робота вимагала глибокого занурення в проблему імплементації окремих актів права ЄС у сфері авторського права і суміжних прав. 27 серпня 2025 року в межах програми і під час підготовки аналітичного документу щодо імплементації Директиви 2019/789 я здійснив індивідуальний навчальний візит до департаменту авторського права та кіно Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща.
З польськими колегами із зазначеного міністерства, деяких з яких я знав раніше завдяки участі у заходах Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), ми обговорювали не лише особливості транспозиції Директиви 2019/789 у Польщі, а й ширший спектр актуальних питань, що стосуються сфери авторського права в обох країнах: діяльність організацій колективного управління зі збору винагороди для правовласників (зокрема особливості цієї діяльності в умовах воєнного стану в Україні), виклики для творчих галузей, пов’язані з розвитком генеративного штучного інтелекту, та багато інших питань.
Олексій Арданов (перший ліворуч) з колегами під час навчальної програми Natolin4Capacity Building Phase II
“Acquis ЄС не є набором абстрактних норм. За кожним актом стоїть конкретна логіка, історія компромісів і практичні цілі”
‒ Які були ваші очікування від програми? Наскільки вони виправдались?
‒ Мої очікування від програми були досить прагматичними. Я розраховував отримати чітке розуміння того, як саме виглядає процес вступу до ЄС “зсередини”, які вимоги висуваються до державних інституцій на різних етапах переговорів і яку роль у цьому відіграють окремі фахівці, зокрема спеціалісти у сфері авторського права і суміжних прав, а також стейкхолдери креативних індустрій.
Наприклад, польські колеги з Міністерства культури спираючись на досвід своєї країни, розповіли, що під час транспозиції Директиви 2019/789 важливо не лише формально передбачити в національному законодавстві усі її норми, а й провести фахову дискусію з представниками національної бродкастингової індустрії. Це необхідно для того, щоб законодавчі норми були сформульовані з урахуванням особливостей національного ринку телерадіомовлення.
Тому програма дала значно глибше розуміння того, що успішна євроінтеграція залежить не стільки від формального ухвалення законів, скільки від якості їх підготовки, взаємодії зі стейкхолдерами, узгодженості між різними секторами та здатності державної служби мислити стратегічно й системно.
‒ Поділіться трьома основними інсайтами з навчання.
‒ Перший ключовий інсайт полягає в тому, що євроінтеграція – це передусім процес управління складними системними змінами. Вона вимагає координації між різними органами влади, інституційної сталості та довгострокового стратегічного бачення.
Другий інсайт – acquis ЄС не є набором абстрактних норм. За кожним актом стоїть конкретна логіка, історія компромісів і практичні цілі. Без розуміння цього контексту є ризик, що імплементація буде формальною.
Третій інсайт стосується ролі аналітики. Якість підготовчих матеріалів, обґрунтувань і пояснень часто має вирішальне значення для ухвалення рішень як на національному, так і на європейському рівні. Тому державним інституціям важливо мати команду фахівців, які мають всебічні знання у певній сфері, а також розуміють національну специфіку.
‒ Що б ви порадили державним службовцям, які хочуть краще розуміти право ЄС і підготуватися до вступу?
‒ Насамперед я б порадив підходити до вивчення права ЄС системно. Важливо розуміти не лише окремі директиви чи регламенти, а й загальну логіку функціонування Європейського Союзу, принципи внутрішнього ринку та механізми ухвалення рішень.
Наприклад, під час навчальної програми цікавими були лекції та семінари, присвячені вирішенню проблеми забезпечення незалежності ЄС від зовнішніх природних ресурсів, актуальність якої загострилася під час пандемії COVID-19, а також агресивної політики рф. Адже в умовах загострення геополітичної конкуренції економічна безпека стала одним із ключових елементів європейської політики. Залежність від природних ресурсів інших держав також викликає асоціації зі сферою авторського права. Оскільки на ринку поширення креативного контенту деякі держави ведуть політику культурної експансії, тому важливо захистити інформаційне поле власної країни від надмірного впливу ззовні.
Водночас законодавство ЄС і досвід окремих держав-членів ЄС демонструють, що для вирішення цієї проблеми можна встановлювати гнучкі правові механізми у сфері авторського права і суміжних прав. Наприклад, у національному законодавстві можна передбачати, що частина зібраної організаціями колективного управління винагороди спрямовується на розвиток національної культури (книговидання, кіновиробництво тощо).
Також варто інвестувати час у розвиток аналітичних і комунікаційних навичок, зокрема здатність пояснювати складні правові питання простою мовою. Не менш важливими є досвід міжвідомчої взаємодії та готовність працювати в команді.
“Успіх України на шляху до членства в ЄС залежить від якості роботи державних функціонерів, їхнього розуміння acquis ЄС, здатності мислити стратегічно”
‒ Які ваші очікування від процесу вступу до ЄС у контексті вашої професійної діяльності?
‒ Очікую, що процес вступу України до ЄС стане потужним каталізатором для модернізації системи авторського права і суміжних прав. Йдеться не лише про формальну імплементацію директив, а й про розбудову в Україні ефективної, прозорої та збалансованої системи, яка відповідатиме європейським стандартам і водночас враховуватиме національні особливості. Це, у свою чергу, сприятиме інтеграції української культури в загальноєвропейський контекст.
Очікую також посилення інституційної спроможності органів, відповідальних за сферу інтелектуальної власності, та глибшої інтеграції України до європейського правового простору.
Навчання у тренінговій програмі дало мені розуміння, що acquis ЄС треба розглядати не лише як сукупність директив і регламентів, а як живу правову та інституційну систему. Під час занять постійно підкреслювалося, що кожна норма acquis має власну логіку, цілі та історію ухвалення, а тому її імплементація в національне законодавство повинна враховувати не лише текст, але й практику застосування, судову інтерпретацію та взаємодію з іншими секторами політики ЄС.
Наприклад, для сфери авторського права і суміжних прав практика Суду справедливості ЄС (Court of Justice of the European Union) відіграє ключову роль у формуванні підходів до правильного тлумачення окремих норм директив та регламентів ЄС у випадках, чітко не врегульованих на рівні цих директив та регламентів. Особливо це стосується використання контенту в епоху сучасних технологій, які постійно змінюють моделі поширення цифрового контенту, що охороняється авторським правом і суміжними правами.
Окрему увагу під час навчання було приділено процедурі скринінгу як стартовій і водночас визначальній фазі переговорного процесу. Скринінг розглядався не як формальна перевірка відповідності законодавства, а як глибокий аналітичний процес, під час якого держава-кандидат має продемонструвати не лише рівень гармонізації, але й реальну спроможність імплементувати та застосовувати acquis ЄС на практиці. Це дає важливе усвідомлення того, що якісна підготовка до скринінгу починається задовго до офіційного відкриття переговорів.
Для України активна робота з транспозиції основних положень acquis ЄС почалася ще з моменту укладення та імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. У сфері авторського права і суміжних прав саме виконання зобов’язань за Угодою стало першим системним етапом гармонізації із acquis ЄС. Прийняття Закону України “Про авторське право і суміжні права” №2811-IX стало результатом імплементації відповідних положень директив ЄС, передбачених Угодою про асоціацію.
Водночас уже на етапі розробки законопроєкту та після набрання зазначеним Законом чинності 1 січня 2023 року було чітке розуміння: частина положень директив та регламентів ЄС, які не охоплювалися переліком зобов’язань за Угодою, залишаються поза межами національного регулювання і потребуватимуть подальшої імплементації в контексті подальших перспектив набуття повноправного членства України в ЄС.
Саме тому підготовка до скринінгу в 2024 році означала для України не початок гармонізації “з нуля”, а логічне продовження вже розпочатого процесу переходу від виконання зобов’язань за Угодою до повного та комплексного охоплення acquis ЄС у межах переговорного процесу.
Навчання також дозволило по-новому осмислити роль представника публічної влади у процесі євроінтеграції. Цей представник виступає не лише виконавцем політичних рішень, а й носієм експертизи, аналітиком і комунікатором між національними інституціями та європейськими партнерами. Саме на інституційному рівні формується сталість реформ, накопичується інституційна пам’ять і вибудовується довіра з боку ЄС.
У підсумку програма в Натоліні допомогла мені чітко усвідомити: успіх України на шляху до членства в ЄС значною мірою залежить від якості роботи державних функціонерів, їхнього розуміння acquis ЄС, готовності до складного й тривалого процесу приєднання держави до ЄС, здатності мислити стратегічно, що дозволяє не тільки реагувати на поточні виклики, але й бачити далеку перспективу, проблеми, які можуть виникнути в майбутньому, та прогнозувати шляхи їх вирішення вже сьогодні.
Довідково
Проєкт Natolin4Capacity Building спрямований на формування професійної спільноти українських службовців, здатних працювати з європейським правом і політиками на стратегічному рівні. Такі програми створюють платформу для довгострокового партнерства між Україною та європейськими освітніми інституціями та сприяють зміцненню людського потенціалу публічної служби в умовах масштабних реформ.
Програма “Natolin4Capacity Building Phase II – Strengthening Ukrainian Administration for EU Integration” – частина системної підтримки спроможності української публічної адміністрації в умовах переговорного процесу з Європейським Союзом.
Фото надано організаторами Natolin4Capacity Building Phase II.
Читайте також:
Євроінтеграційні пріоритети ІР сфери на 2026 рік: друге засідання Наглядового комітету проєкту EU4IP
Коментарів немає