12 березня 2026 року в Українському національному офісі інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) відбувся круглий стіл на тему “Європейська модель реєстрації ТМ в Україні: практичні наслідки для заявників, бізнесу та патентних повірених”, організований спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України (Мінекономіки) та Українською асоціацією власників торговельних марок (UTA).
Захід відкрила Інна Шатова, виконувач обов’язків начальника управління інтелектуальної власності Мінекономіки, яка привітала всіх учасників та звернула увагу на стислі строки подання проєкту Закону “Про торговельні марки” на погодження до центральних органів виконавчої влади, Кабінету Міністрів України і в подальшому до Верховної Ради України та спонукала всіх учасників до активної участі в наданні пропозицій.
Директорка УКРНОІВІ Олена Орлюк розповіла про виклики, пов’язані із впровадженням європейської моделі реєстрації ТМ в Україні, що є одним із зобов’язань в процесі набуття Україною членства в ЄС:
“Великі виклики стоять перед сферою і безпосередньо перед IP офісом у процесі переходу на нові цифрові інструменти та забезпечення відповідності технологічного рівня супроводження експертизи новим вимогам. Але завдяки цьому ми зможемо виконувати експертизу в тих часових параметрах, які заявляються в рамках європейської реформи. Україна відходить від кваліфікаційної експертизи за відносними підставами для відмови, і ми маємо вирішити питання, як зменшити негативний вплив від недобросовісної конкуренції на ринку”, – зазначила Олена Орлюк.
У системі EUIPO та в низці держав-членів ЄС застосовується модель реєстрації торговельних марок, за якої експертиза заявки проводиться відомством за абсолютними підставами для відмови, а відносні підстави перевіряються у разі подання заперечення проти реєстрації ТМ, під час визнання реєстрації ТМ недійсною або оскарження відповідних рішень відомства.
Проєктом Закону України “Про торговельні марки” передбачено “post-grant” – процедуру подання заперечень проти національної реєстрації ТМ та порядок скасування реєстрації ТМ за результатами їх розгляду. Аналогічна модель застосовується, зокрема, в таких країнах Європи, як Німеччина, Австрія, Латвія, Швейцарія, Фінляндія, Швеція.
Запровадження такої моделі в Україні спрямоване на підвищення ефективності системи охорони прав інтелектуальної власності, оптимізацію строків реєстрації торговельних марок та розвиток механізмів захисту прав, що базуються на активній участі власників прав.
“Процедура реєстрації торговельної марки на рівні Європейського Союзу може бути обтяжливою і неперспективною для невеликого національного виробника, який орієнтується на український ринок. Тому ми добре розуміємо, що маємо запропонувати ефективні механізми, які зроблять національну реєстрацію цікавою з точки зору строку і вартості процедури, в першу чергу, для малого і середнього бізнесу”, – зауважив перший заступник директора IP офісу Богдан Падучак.
У своїй презентації Тетяна Терехова, начальниця департаменту розвитку сфери промислової власності УКРНОІВІ, представила особливості оновленої процедури реєстрації торговельної марки та практичні наслідки змін для заявників, бізнесу та патентних повірених, а також проаналізувала положення законопроєкту, які можуть мінімізувати ризики здійснення конфліктних реєстрацій торговельних марок.
Окрему увагу було приділено обговоренню потенційних інструментів упередження недобросовісних реєстрацій, які можуть бути запозичені з практики інших країн Європи та імплементовані з актів законодавства ЄС.
Детальніше в презентації – за посиланням:
Заступник директора УКРНОІВІ Микола Потоцький наголосив, що IP офіс чітко усвідомлює виклики, пов’язані з прийняттям нового законопроєкту:
“Ми бачимо три ключові виклики, пов’язані з прийняттям нового законопроєкту.
Перший – це перерозподіл витрат, які очікують бізнес у зв’язку із впровадженням законодавчих змін.
Другий – IP офіс змінює модель реєстрації та пропонує посилити функціонал, пов’язаний з інформуванням заявників і правовласників, тобто змінюється регуляторний вплив УКРНОІВІ на правову охорону ТМ.
І третій виклик – наша інституційна спроможність. Ми усвідомлюємо, що буде збільшено обсяг заперечень, заяв про визнання недійсними реєстрацій ТМ, навантаження Апеляційної палати. Ми готуємось до подолання зазначених викликів і у нас є відповіді на питання бізнесу”.
Учасники обговорення надали змістовні коментарі та пропозиції до представленого законопроєкту, зокрема щодо:
Напрацьовані зауваження та пропозиції буде систематизовано для подальшої роботи над законодавчими змінами.
Довідково:
Участь в обговоренні взяли більше 200 учасників, серед яких представники:
Читайте також:
Коментарів немає