Preloader Image
office@nipo.gov.ua
  • Українська
  • English
  • Україна орієнтується на європейські підходи у сфері патентування геномних технологій, – Микола Потоцький під час заходу лондонського Центру комерційного права
    10 Червня 2025 Коментарів немає Irena

    Україна орієнтується на європейські підходи у сфері патентування геномних технологій, – Микола Потоцький під час заходу лондонського Центру комерційного права

     

    Як патентуються винаходи, об’єктом яких є трансгенна рослина (процес генного редагування геному рослини)? Якою є роль ліцензійних угод та примусових ліцензій в патентному регулюванні процесу генного редагування геному рослини? Та яким є правове регулювання в Україні?

     

    Ці та інші питання стали предметом дискусії під час семінару щодо патентного регулювання технологій редагування сільськогосподарського геному. Захід, який відбувся 5 червня 2025 року, було організовано Центром комерційного права Лондонського університету королеви Марії.

     

    Під час семінару також обговорили можливості врахування “принципу обережності” керівними настановами та практикою патентної експертизи Європейського патентного відомства (ЄПВ), а також можливості врахування “принципу обережності” під час проваджень про визнання недійсними патентів, наприклад, в Єдиному патентному суді.

     

    Патентне законодавство України не забороняє патентування виходів об’єктом яких трансгенна рослина, або процес генного редагування геному рослини. На цьому наголосив заступник директора Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) Микола Потоцький, який виступив онлайн під час семінару.

     

    За його словами, згідно з Методичними рекомендаціями УКРНОІВІ, трансгенна рослина, що містить трансген “X”, не виключається з об’єктів, яким надається правова охорона.

     

    “Так, продуктом як об’єктом винаходу вважається матеріальний об’єкт як результат діяльності людини в будь-якій сфері технології. Таким продуктом, зокрема, є трансформована клітина, трансгенна рослина або тварина. Отже, на трансгенні рослини та технічно викликані мутанти поширюється правова охорона, тоді як на продукти традиційної селекції не поширюється”, – зазначив Микола Потоцький.

     

    Він наголосив на тому, що Україна бере за основу підходи Європейської патентної конвенції, яка не забороняє патентування генно модифікованих клітин та відповідні технології.

     

    Водночас, очевидно, що особливої уваги потребує патентування трансгенних рослин та таких технологій в контексті ч. 1 ст. 6 Закону України про винаходи, де йдеться про те, що правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі та відповідає умовам патентоздатності.

     

    “Український ІР офіс уважно відслідковує практику ЄПВ щодо патентування таких винаходів, досліджує та враховує при проведенні експертизи винаходів”, – зазначив Микола Потоцький.

     

    Також він висловив слова подяки професору Дункану Метьюсу та докторці Ганні Остапенко за надзвичайно важливе дослідження “Патентне регулювання технологій редагування сільськогосподарського геному у Великій Британії, Європейському Союзі та Україні: наслідки для глобальної продовольчої безпеки та сталого розвитку”.

     

    “Це дослідження вивчатиметься представниками УКРНОІВІ в процесі вдосконалення Методичних рекомендацій з проведення експертизи заявок на винаходи”, – підсумував Микола Потоцький.

     

    Захід було організовано Центром комерційного права Лондонського університету королеви Марії

     

    Фото: Centre for Commercial Law Studies

     

    Читайте також:

     

    Захист від недобросовісної конкуренції та європейське майбутнє української комерційної таємниці

     

    Лікарські засоби та патенти: набрав чинності закон щодо імплементації положення Болар

    Irena
    Irena
    administrator

    Коментарів немає