Продовжуємо публікувати інтерв’ю з видатними науковцями-викладачами в межах проєкту української IP Академії “Твій крок до знань: освітні програми з інтелектуальної власності”.
Цього разу команда Академії інтелектуальної власності поспілкувалася з Петром Перервою, доктором економічних наук, професором, академіком Академії економічних наук України та Національної академії наук вищої школи України, ініціатором становлення економічної та бізнес-освіти в Національному технічному університеті “Харківський політехнічний інститут” (НТУ “ХПІ”), завідувачем кафедри менеджменту інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин (1995-2024 рр.) та головним редактором наукового журналу “Innovative Marketing” (SCOPUS).
У фокусі розмови – роль інтелектуальної власності в сучасній економіці, нові освітні можливості для студентів, актуальні виклики на ринку праці. Та найголовніше – чому освіта в IP сфері стає стратегічною інвестицією у майбутнє молоді.
Петре Григоровичу, чому молоді варто вибирати освіту в сфері інтелектуальної власності? Як це може вплинути на їхнє майбутнє?
Освіта в сфері інтелектуальної власності стає все більш актуальною в сучасному світі, де інновації, креативність і технологічний розвиток є ключовими рушіями економіки. На мій погляд, є п’ять базових причин, чому молоді варто обирати цей напрям.
По-перше, із зростанням цифрової економіки, стартап-культури та технологічних проривів, підприємства та науково-дослідні організації потребують фахівців, які вміють захищати свої патенти, торговельні марки та авторські права. Це відкриває перспективи працевлаштування в державних установах, міжнародних корпораціях, юридичних фірмах та ІТ-компаніях.
По-друге, розуміння механізмів захисту інтелектуальної власності допомагає підприємцям уникати юридичних ризиків, а також монетизувати власні ідеї. Наприклад, грамотне оформлення патенту або реєстрація торговельної марки можуть стати основою для успішного стартапу.
По-третє, фахівці з інтелектуальної власності затребувані у всьому світі, адже закони в цій сфері регулюються міжнародними угодами (Бернська конвенція, Угода TRIPS тощо). Це відкриває можливості для роботи в міжнародних організаціях, таких як ВОІВ (Всесвітня організація інтелектуальної власності).
По-четверте, країни, які активно розвивають ІВ, швидше рухаються вперед у науково-технологічному прогресі. Україна має значний потенціал у сфері ІТ, біотехнологій, аграрних інновацій, тому розуміння інтелектуальної власності допоможе молоді зробити внесок у розвиток економіки.
По-п’яте, для митців, музикантів, письменників, дизайнерів та інших творчих особистостей знання про авторське право є ключовим для захисту їхніх робіт від незаконного використання та плагіату.
З наведеного я можу зробити висновок: обираючи освіту в сфері інтелектуальної власності, сучасна молодь отримує потужний інструмент для кар’єрного зростання, захисту власних ідей та розвитку в інноваційному середовищі. Це відкриває двері до престижних професій і допомагає бути на передовій світового прогресу.
Навчання у сфері інтелектуальної власності відкриває перед студентами безліч унікальних можливостей, які можуть суттєво вплинути на їхню кар’єру та професійний розвиток. До основних переваг цього напрямку пропоную віднести наступні:
На мій погляд, освіта в галузі інтелектуальної власності – це не просто навчання, а інвестиція в майбутнє. Вона відкриває перед молоддю широкі можливості для кар’єри, підприємництва та міжнародної співпраці. Цьому сприяли численні всеукраїнські студентські олімпіади, конкурси та конференції з інтелектуальної власності, які ми неодноразово проводили разом з однодумцями та викладачами-ентузіастами з провідних університетів – НТУ «ХПІ», КНУ імені Тараса Шевченка, Київського університету інтелектуальної власності та права тощо.
Фото: НТУ “ХПІ”
Сучасний світ динамічно змінюється під впливом технологій, глобалізації, економічних криз і соціальних викликів. Це, звичайно ж, впливає на вибір студентами освітніх напрямів, орієнтуючи їх на професії майбутнього. Хочу виділити, на мою думку, найбільш важливі фактори, що визначають вибір студентів:
Університети пропонують вибіркові курси, які допомагають студентам адаптуватися до сучасного ринку праці. Найпопулярнішими, з досвіду навчання в НТУ «ХПІ», є дисципліни з:
Сучасні виклики змушують студентів обирати напрями, які гарантують високу конкурентоспроможність і стабільність на ринку праці. Вибіркові дисципліни допомагають розширити навички, що є важливими у сучасному світі.
Що б ви порадили студентам для ефективного формування власної професійної особистості під час навчання в магістратурі?
Магістратура, на мій погляд, це не просто продовження навчання, а унікальний шанс сформувати власну професійну ідентичність, отримати практичний досвід і закласти міцний фундамент для майбутньої кар’єри. У якості порад для студентів магістратури хочу надати наступні побажання:
1. Чітко визначте свою професійну мету: оберіть сферу, в якій хочете розвиватися (академічна кар’єра, бізнес, державна служба чи підприємництво); сформулюйте короткострокові та довгострокові кар’єрні цілі; досліджуйте ринок праці та затребувані навички у вашій спеціальності.
2. Розвивайте soft skills і hard skills: комунікація, командна робота, лідерство, тайм-менеджмент, критичне мислення та адаптивність; поглиблюйте знання у своїй спеціальності, вивчайте сучасні технології та методики; опановуйте додаткові інструменти: мови програмування, аналітичні платформи, патентне право тощо.
3. Активно використовуйте можливості нетворкінгу: відвідуйте конференції, воркшопи, галузеві заходи; спілкуйтеся з викладачами, практиками, експертами; долучайтеся до професійних спільнот (LinkedIn, Telegram-канали, асоціації тощо).
4. Беріть участь у стажуваннях і реальних проєктах: шукайте можливості стажування в компаніях, стартапах, державних установах; долучайтеся до волонтерських ініціатив або працюйте над власними проєктами; навіть невеликі ініціативи дадуть вам практичний досвід.
5. Розвивайте особистий бренд: ведіть блог або публікуйтеся у професійних ЗМІ; створіть професійне портфоліо або персональний сайт; беріть участь у професійних дискусіях та форумах.
6. Опановуйте іноземні мови: англійська – обов’язкова для міжнародної кар’єри; німецька, французька, китайська – значно розширюють можливості.
7. Працюйте над емоційним інтелектом та стресостійкістю: освоюйте техніки самоконтролю, медитації, тайм-менеджменту; дотримуйтеся балансу між навчанням, роботою та відпочинком, щоб уникнути вигорання.
Хочу особливо наголосити: магістратура – це час активного професійного зростання. Не обмежуйтеся лише лекціями та семінарами – використовуйте всі можливості для розвитку, нетворкінгу та практики!
Які професійні перспективи надає освіта у сфері інтелектуальної власності для студентів після закінчення магістратури?
Освіта у сфері інтелектуальної власності відкриває широкі можливості для кар’єрного розвитку, оскільки ця галузь охоплює юридичний, бізнесовий, технологічний та творчий напрями. Я завжди наголошую своїм студентам, що інтелектуальна власність як наука і як спеціальність включає три ключові складові: її потрібно створити (організаційно-творчий напрям), її потрібно охороняти і захищати (правовий напрям), її потрібно комерціалізувати (економіко-комерційний напрям). Із цих напрямів випливають ключові професійні можливості для випускників:
1. Юридична та консультаційна діяльність: патентний повірений – допомагає винахідникам отримувати патенти та захищати їхні права; фахівець з інтелектуальної власності – консультує компанії, стартапи та авторів щодо захисту їхніх прав; експерт з авторського права – співпрацює з видавництвами, кіностудіями, музичними лейблами для охорони авторських прав.
2. Корпоративний сектор та міжнародні компанії: фахівець з управління інтелектуальною власністю – розробляє стратегії захисту бренду, технологій та ноу-хау у великих корпораціях; IP-аналітик – досліджує патентні бази та аналізує ринок для інноваційних компаній; фахівець з комерціалізації ІВ – допомагає монетизувати розробки через ліцензування, франчайзинг або продаж прав.
3. Державний сектор і міжнародні організації: експерт у патентному відомстві – перевіряє заявки на патенти та реєстрацію торговельних марок; фахівець у ВОІВ або Європейському патентному відомстві (EPO) – будує міжнародну кар’єру у сфері ІВ.
4. Стартапи та підприємництво: засновник стартапу – знання ІВ дає змогу ефективно захищати ідеї та залучати інвестиції; консультант або підприємець у сфері ІВ – відкриття власної юридичної чи консалтингової фірми.
Академічна та наукова діяльність: дослідник або викладач – працює в університетах, займається науковими проєктами у сфері ІВ; автор аналітичних публікацій і висновків – проводить дослідження на перетині права, технологій та бізнесу.
Завдяки знанням, отриманим під час навчання, випускники мають можливість працювати в міжнародних компаніях, юридичних фірмах, стартапах, а також у державних установах. Крім того, у світі цифрових технологій зростає попит на спеціалістів у сфері ІТ, онлайн-торгівлі та захисту цифрових активів.
Окрім традиційних сфер працевлаштування, ця спеціальність також відкриває можливості для розвитку власного бізнесу – зокрема у сфері консалтингових послуг для компаній, які працюють з інноваціями, наукою чи культурною індустрією. Це також дає змогу створювати та захищати власні результати інтелектуальної й творчої діяльності, що є особливо актуальним в умовах сьогодення.
Читайте також:
Стрімкий розвиток ШІ і стартапів змінюють пріоритети студентів: інтерв’ю з Оленою Орлюк
Коментарів немає