Якими є перспективи бізнесу, що займається культурною спадщиною? Чи є в Україні успішні кейси, коли старовина була відновлена, захищена і приносила прибуток? Як захистити в правовому полі те, що вже начебто є нематеріальною спадщиною всього світу?

Ці питання були обговорені в Івано-Франківську, де відбулася конференція “Витоки. Майбутнє”, присвячена ролі бізнесу, права і маркетингу у збереженні культурної спадщини.

Серед спікерів масштабного заходу виступив начальник відділу розвитку креативних секторів економіки Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/ІР офісу) Дмитро Дорошенко.

На сесії “Робота з майстрами чи робота майстра” представник УКРНОІВІ розповів не тільки про те, що зараз ІР офіс робить для майстрів народних художніх промислів і бізнесу, зокрема в частині тисяч консультацій і десятків просвітницьких заходів, але й про правові перспективи найближчого майбутнього:

“Зважаючи на те, що Європейським Парламентом було прийнято новий регламент щодо охорони географічних зазначень, згідно з яким охороні тепер підлягають і ремесла й народні промисли, Україна готується до зміни свого Закону “Про охорону прав на географічні зазначення”. Це означатиме, що як географічні зазначення зможуть бути зареєстровані косівська кераміка, ліжникарство, інші ремесла. Це те, що прив’язано до регіону, до людського досвіду, до вмінь і голови місцевого майстра. Це дозволить захистити виробників і споживачів оригінальних виробів від підробок, зрештою підвищити оригінальні вироби в ціні, тому що саме вони є справжніми і неповторними. В ІР офісі ми вже працюємо в цьому напрямі, аби підготувати майстрів і бізнес до змін в законодавстві”.

Дмитро Дорошенко

Також Дмитро Дорошенко вчергове наголосив:

“Згідно даних Держстату, КВЕД “Індивідуальна мистецька діяльність”, до якого входять і народні художні промисли, ще в 2021 році приніс близько 700 млн. грн. доданої вартості. В 2023 році ця цифра склала вже лише 9 млн. грн. Так, можливо, дані не дуже точні, але тенденція очевидна. Закриття бізнесів, фізичне знищення людей і приміщень, служба майстрів у ЗСУ, виїзд частини майстрів за кордон – це все фактори, які не можна ігнорувати. Але хочеться, щоб зрештою культурна спадщина стала популярною, перейшла в категорію цивілізованого і прибуткового бізнесу, де майстер за допомогою інструментів інтелектуальної власності нарешті зможе отримувати ті кошти, на які справді заслуговує”.

Співдоповідачами на панельній дискусії виступили також:

• Наталія Каменська, креативна директорка та співзасновниця Gunia Project;

• Дарина Луканюк, маркетолог, дизайнерка та співзасновниця студії ужиткових речей “Ґушка”;

• Соломія Лебяк, дослідниця культурної спадщини та сучасних інтеграцій у бренді Etnodim.

Промодерувала сесію Ірина Грицаєнко, CEO Zagoriy Foundation.

Читайте також:

Ідеї – це валюта сучасного світу: представниці IP офісу провели лекції для студентів ЧНУ імені Юрія Федьковича

Права на службові IP об’єкти: відкрито реєстрацію на тренінговий курс для освітян і науковців