Які ключові виклики приведення законодавства України у відповідність до EU acquis в аспекті співіснування категорій “майно”, “речові права” та “майнові праві інтелектуальної власності”? У чому важливість правового механізму здійснення державою майнових прав інтелектуальної власності? Чому необхідно врегулювати відносини належності майнових прав інтелектуальної власності на об’єкти, що створюються у зв’язку з виконанням службових обов’язків, а також під час проходження військової служби?
Ці та інші питання були у фокусі фахового обговорення науковців-цивілістів, практикуючих юристів та представників державних органів під час круглого столу “Майно та майнові права інтелектуальної власності”.
Організаторами заходу, який відбувся 9 січня 2025 року в змішаному форматі (офлайн та онлайн), виступили:
– Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс),
– Інститут правотворчості та науково-правових експертиз НАН України,
– НДІ інтелектуальної власності НАПрН України,
– Центр досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України,
– Навчально-науковий інститут права КНУ імені Тараса Шевченка.
Модератором круглого столу виступив Микола Потоцький, заступник директора ІР офісу.
Зліва направо: Ілля Костін (Міноборони), Микола Потоцький та Олена Орлюк (IP офіс)
Виклики з визначенням приналежності державі майнових прав інтелектуальної власності виникають у різних сферах. Йдеться і про національну безпеку та оборону, і про аграрну сферу, і про економіку, і про культуру. На цьому наголосила Олена Орлюк, директорка ІР офісу, відкриваючи круглий стіл.
“Тому важливо обговорити ці глобальні питання для того, щоб визначитися з подальшим вектором руху та напрацювати спільне бачення. Чи потребує національне законодавство змін? Якщо так, то якою має бути ця механіка: змін потребує Цивільний кодекс (ЦК) України чи достатньо змін на рівні закону?” – окреслила коло дискусійних питань очільниця IP офісу.
Також Олена Орлюк зазначила, що Верховна Рада України ухвалила в другому читанні (та в цілому) закон, відповідно до якого Господарський кодекс України втрачає чинність. “Це суттєвий та символічний крок для всієї наукової спільноти і подальшого розвитку правотворчої діяльності України”, – переконана директорка УКРНОІВІ.
“Для нас це дуже важливе рішення, без якого подальший концептуальний рух щодо оновлення Цивільного кодексу України був неможливим. Це крок, до якого ми йшли роками”, – на цьому акцентувала академік НАПрН України, професорка кафедри цивільного права КНУ імені Тараса Шевченка Наталія Кузнєцова та розповіла про концепцію реформування ЦК України і розвиток приватного-правового регулювання відповідних суспільних відносин.
Наталія Кузнєцова і Олексій Кот
Спікерка зазначила, що ЦК України має бути актуальним актом та реагувати на ті зміни, які відбуваються в суспільстві; водночас він має бути сталим та гарантувати суб’єктам стабільність цивільних правовідносин.
Наталія Кузнєцова розповіла, що за Концепцією оновлення ЦК України пропонується розширити ст. 177 щодо видів об’єктів цивільних прав та зазначити, що об’єктами цивільних прав є не лише результати інтелектуальної, творчої діяльності, а й майнові права інтелектуальної власності.
Професорка акцентувала на необхідності збереження балансу між загальними положеннями Кодексу та спеціальними законами, які можуть оперативно реагувати на поточні потреби, наприклад під час воєнного стану. Також Наталія Кузнєцова запевнила у відкритості до спільної роботи над розробкою законодавчих ініціатив та привітала такий відкритий діалог з окреслених питань, щоб узгодити позиції для досягнення результату, який задовольнить усіх.
Долучаючись до обговорення, генеральний директор ДНУ “НТК “Інститут монокристалів ”НАН України”, голова Північно-східного наукового центру НАН України Володимир Семиноженко запевнив, що науковці зацікавлені в тому, щоб закласти правову основу, яка би сприяла реалізації майнових прав інтелектуальної власності для заснування стартапів.
Володимир Семиноженко долучився до заходу онлайн.
Директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України Олексій Кот зазначив, що окреслена проблематика є актуальною і потребує вирішення на рівні спеціального законодавства. Він запевнив, що представники Інституту готові долучатися до ініціатив, які спрямовані на врегулювання озвученої проблеми, не лише як цивілісти, а й як фахівці з правотворчої діяльності.
За його словами, це питання важливо вирішити не лише для Збройних Сил України, а й для усіх тих підприємств, які створюють внутрішній валовий продукт – це той актив, який невиправдано залишається без уваги.
Олена Орлюк нагадала, що у грудні 2024 року у Брюсселі відбувся скринінг відповідності українського законодавства праву ЄС за переговорним розділом 7 “Право інтелектуальної власності”. Уже визначені певні дедлайни, і вони є досить стислими. Зміни торкнуться всіх законів у сфері інтелектуальної власності, а також Цивільного кодексу України.
“Спільна робота в цьому процесі є надважливою. Сьогодні тут об’єдналась наукова спільнота, здатна швидко на стратегічному рівні відпрацьовувати зміни та концепції, які допоможуть гармонійно “вписати” норми законодавства ЄС в правове поле України”, – переконана очільниця ІР офісу.
Виконуючий обов’язки начальника Управління інтелектуальної власності та інновацій Міністерства економіки України Дмитро Гузій погодився з необхідністю пошуку балансу між загальним законодавством та специфічними аспектами регулювання інтелектуальної власності, а також привітав те, що учасники заходу готові працювати над гармонізацією законодавства зі стандартами ЄС, зберігаючи системність і узгодженість підходів.
Василь Крат (ліворуч) і Дмитро Гузій
Окреслюючи тему обговорення, Микола Потоцький зосередився на дискусійних питаннях співвідношення майна та майнових прав інтелектуальної власності, які потребують узгодження. Також він зупинився на релевантному міжнародному законодавстві та практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
“За практикою ЄСПЛ, ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (про те, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном) застосовується й до інтелектуальної власності як такої. Крім того, діє низка актів ЄС на рівні регламентів, якими визначається, що права інтелектуальної власності на певні об’єкти можуть визватися правами, які є речовими”, – наголосив заступник директора ІР офісу.
Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Василь Крат зазначив, що судова практика склалася таким чином, що є дві категорії справ:
Щодо першої категорії справ, досі актуальною залишається правова позиція, сформульована ще Верховним Судом України в постанові від 22 червня 2017 року у справі № 201/14163/13-ц, про те, що майнові права на торговельну марку є спільним майном подружжя. Натомість в інших випадках (зокрема спадкування, набуття прав, наприклад, на ТМ кількома особами) позиція ВС полягає в тому, що майнові права інтелектуальної власності не можуть перебувати в правовому режимі спільної власності, водночас застосовною є конструкція спільності прав інтелектуальної власності (ст. 428 ЦК України).
“Хоча в будь-якому разі майнові права інтелектуальної власності є одним із різновидів майнових прав (ч. 1 ст. 190 ЦК України), і судова практика послідовно підтримує такий підхід”, – акцентував Василь Крат.
Про нормативне підґрунтя системи IP права як частини режиму права власності в ЄС розповіла старший викладач права інтелектуальної власності, директор з міжнародних та зовнішніх партнерств Лондонського університету Брунеля Ольга Гургула.
Зокрема, її виступ стосувався таких тем:
“Сьогодні питання про те, чи повинна інтелектуальна власність захищатися режимом права власності, вже не стоїть. Незважаючи на відмінність між матеріальними й нематеріальними об’єктами, інтелектуальна власність захищається саме як об’єкт права власності, в тому сенсі, що вона прирівнюється до майна і має відповідний режим захисту.
Водночас все ще тривають дискусії щодо обґрунтування надання монопольних прав інтелектуальній власності. Ці права мають основні характеристики, схожі з іншими правами власності. Власники можуть передавати, продавати, надавати за ліцензією, використовувати як заставу в банку, захищати в суді та забезпечувати виконання прав. Ключовим критерієм є саме виключність цих прав”, – зазначила Ольга Гургула.
До цієї дискусії долучився також директор Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України Юрій Капіца. Він, зокрема, підкреслив важливість розвитку українського законодавства у цій сфері та його адаптацію до норм ЄС:
“Особливу увагу варто звернути на те, як ці положення інтегруються в Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Загалом законодавство ЄС у цій галузі є еклектичним і поєднує елементи національних правових систем різних країн. Це свідомий підхід, що дозволяє інтегрувати різні правові традиції в єдину систему”.
Юрій Капіца і Любов Майданик, заступниця директора УКРНОІВІ.
До учасників круглого столу звернувся також доктор Люк МакДонах, доцент права Лондонської школи економіки та політичних наук. Він виступив із презентацією на тему “Забезпечення балансу інтересів між правами ІВ та захистом публічних інтересів в практиці європейських судів”.
Зокрема, його виступ стосувався двох основних аспектів:
Розглянувши конкретні кейси, доктор МакДонах зазначив:
“Відповідно до Хартії Європейського Союзу про основні права інтелектуальна власність є складовою фундаментального права власності. Однак при цьому інтелектуальна власність належить до прав, що можуть підлягати обмеженням і виключенням, які передбачені законом. Проте будь-яке обмеження прав інтелектуальної власності має переслідувати законну мету та бути пропорційним цій меті, застосовуючи найменш шкідливий спосіб для її досягнення. Захист прав ІВ повинен співвідноситися із публічними інтересами та дотриманням положень Європейської Конвенції”.
Про це говорили під час дискусії “Держава як субʼєкт майнових прав інтелектуальної власності”.
Так, Юрій Капіца порівняв досвід країн-партнерів, зокрема в оборонній царині. Також розповів і про перший патент, який належить Міноборони України, зазначивши:
“З огляду на досвід наших закордонних партнерів (з того, що є в публічному просторі), їхню законодавчу базу можна охарактеризувати як цілісну систему законів та підзаконних актів. В Україні з цим є прогалини, а певні аспекти взагалі відсутні. Нам необхідно взяти все те краще, що є в наших партнерів, і виписати та вдосконалити для себе”.
Сергій Глотов, асоційований професор факультету права Вільнюського університету, зауважив: українське законодавство передбачає, що держава є бенефіціаром обʼєктів інтелектуальної власності.
“Держава може бути субʼєктом, в нашому правовому полі та юридичному вимірі це так і є. У нас є приклади державних компаній, які є субʼєктами права інтелектуальної власності, їм належать нематеріальні активи”, – зазначив спікер.
Цю тему обговорювали під час дискусії “Права інтелектуальної власності на обʼєкти, що створюються у звʼязку з виконанням службових обовʼязків під час проходження військової служби”.
Учасники круглого столу звернули увагу, зокрема на аспекти розподілу майнових прав для військовослужбовців та створення обʼєктів інтелектуальної власності ними.
На необхідності законодавчого врегулювання захисту IP прав щодо обʼєктів, які створюються військовослужбовцями, наголосили Ілля Костін, начальник відділу з питань інтелектуальної власності Головного управління військової юстиції Міністерства оборони України, та Катерина Наливайко, представниця відділу з питань інтелектуальної власності Головного управління військової юстиції Міністерства оборони України.
Представники Міноборони: Катерина Наливайко та Ілля Костін
За їхніми словами, вже зараз військові підрозділи здійснюють діяльність, результатом якої є обʼєкти права інтелектуальної власності. Зокрема:
Думками щодо пропозицій від військових та необхідності відповідного законодавства і того, яким воно має бути, висловили також знані науковці, представники різних українських шкіл права, зокрема:
Зліва направо: Василь Красніков (ВАПП), Анатолій Кодинець, Олександр Дорошенко.
За підсумками обговорення учасники круглого столу домовились у стислі строки завершити роботу над питаннями законодавчого регулювання відносин щодо належності прав інтелектуальної власності на обʼєкти, створені військовослужбовцями.
Читайте також:
IP LET FORUM 2024: як Україна інтегрується до ЄС у сфері інтелектуальної власності
Коментарів немає