IP Академія УКРНОІВІ презентує нову серію фахових розмов із тими, хто має цінний досвід і готовий поділитися практичними порадами з новачками.
“Поради щодо успішного старту та розвитку кар’єри у сфері інтелектуальної власності” – це цикл бліц-інтерв’ю із фахівцями, де ми розкриваємо відповіді на запитання:
Першою гостею нової рубрики стала Олена Орлюк – очільниця Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс), докторка юридичних наук, професорка, академік Національної академії правових наук України, професорка кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права КНУ ім. Тараса Шевченка.
– Які ключові напрями в сфері інтелектуальної власності наразі є найбільш актуальними та характеризуються дефіцитом кваліфікованих фахівців?
– Сьогодні сфера інтелектуальної власності розвивається надзвичайно динамічно, і це формує попит, що зростає, на фахівців із міждисциплінарними знаннями.
Насамперед варто виділити цифрові технології та авторське право. Виклики, пов’язані зі штучним інтелектом, генеративними моделями, NFT, блокчейном і економікою, потребують нових підходів до правової охорони, ліцензування тощо. Тут особливо відчутний дефіцит юристів, які розуміють не лише правові механізми, а й технічні принципи в цих галузях.
Другим стратегічним напрямом є біотехнології, фармацевтика, агросектор і медицина. Інновації в цих сферах безпосередньо впливають на суспільство і конкурентоспроможність держави. Вони потребують правової охорони інтелектуальної власності, належної оцінки патентоспроможності та правового врегулювання питань доступу до нових розробок. Кваліфікованих патентних повірених із глибоким науковим бекґраундом тут поки що замало, тоді як попит зростає щодня.
Окремо слід відзначити оборонні та подвійні технології, актуальність яких суттєво зросла в умовах війни. Українські розробки у сфері безпілотних систем, засобів зв’язку, кіберзахисту й програмного забезпечення потребують комплексного підходу до правової охорони та управління портфелем інтелектуальної власності. У цій площині інтелектуальна власність перестає бути лише економічним активом і набуває стратегічного значення як інструмент зміцнення обороноздатності та національної безпеки.
Також дедалі більшого значення набуває напрям управління інтелектуальною власністю як нематеріальними активами бізнесу. Більшість вартості сучасних компаній складають саме нематеріальні ресурси. Але бракує спеціалістів, здатних будувати стратегії їх комерціалізації, впроваджувати ефективні моделі трансферу технологій та забезпечувати захист на міжнародному рівні.
– Які поради Ви могли б дати молодим фахівцям, які прагнуть досягти високого професійного рівня в галузі інтелектуальної власності?
– Молодим фахівцям я завжди раджу починати з формування міцної бази знань. Інтелектуальна власність – це складна та багатовимірна сфера, що поєднує право, економіку, технології та управління. Без системного розуміння фундаментальних принципів неможливо стати фахівцем високого рівня.
Друга важлива порада – не обмежуватися лише правовою площиною. Сучасний ринок вимагає юристів, які розуміють технологічні процеси, економіку інновацій, бізнес-моделі комерціалізації. Саме міждисциплінарність сьогодні відкриває найбільші перспективи.
Не менш значущим є практичний досвід. Я закликаю студентів і молодих фахівців активно долучатися до стажувань, брати участь у проєктах, конкурсах, дослідницькій діяльності. Практика допомагає не лише закріпити знання, а й розвиває навички комунікації, роботи в команді та стратегічного мислення.
Ще одна порада – мислити глобально. Інтелектуальна власність за своєю природою виходить за межі національних кордонів. Варто стежити за діяльністю Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO), Європейського відомства з інтелектуальної власності (EUIPO) та практикою провідних юрисдикцій. Це формує здатність конкурувати на світовому рівні.
У цій сфері знання швидко застарівають, тому безперервне навчання, участь у тренінгах, семінарах, обмін досвідом з колегами є запорукою професійного успіху. Той, хто готовий навчатися протягом життя і адаптуватися до нових викликів, завжди буде затребуваним спеціалістом.
– Які ключові особистісні якості та професійні здібності Ви вважаєте пріоритетними для кандидатів, які прагнуть приєднатися до Вашої команди?
– Для мене пріоритетними завжди були й залишаються відповідальність і доброчесність. У сфері інтелектуальної власності будь-яке рішення здатне мати стратегічні наслідки – як для конкретного бізнесу, так і для країни загалом. Саме тому я високо ціную чесність, принциповість і готовність брати на себе відповідальність за результат.
Не менш важливим є аналітичне мислення та здатність діяти в умовах невизначеності. У нашій діяльності часто не існує готових алгоритмів, і саме вміння шукати нестандартні рішення визначає професіонала.
Окремо хочу підкреслити значення стратегічного бачення та орієнтації на результат. Ми будуємо команду, яка здатна мислити не лише категоріями сьогоднішніх викликів, а й формувати довгострокові підходи до розвитку інтелектуальної екосистеми України. Це означає, що нам потрібні люди, які поєднують професійні знання з широким світоглядом, готовністю до безперервного навчання та вмінням працювати в команді.
Лише так ми зможемо закласти міцний фундамент конкурентоспроможної та інноваційної держави.
Довідково:
Це інтерв’ю стане частиною п’ятого розділу видання “Навчання впродовж життя”, присвяченого порадам експертів для студентів і тих, хто лише починає свій професійний шлях.
Незабаром ми презентуємо повну добірку інтерв’ю з провідними представниками державного сектору, бізнес-спільноти, мереж TISC та фахівцями, які мають вагомий професійний досвід як в Україні, так і на міжнародному рівні.
Читайте також:
Навчання впродовж життя (частина 4): добірка інтерв’ю з викладачами та провідними IP фахівцями
Коментарів немає