Переклад рішення Суду ЄС: ТМ у вигляді бавовняної квітки

23 Вересня 2024 Коментарів немає Олексенко Олексій

Практика Суду ЄС: спір через зображувальну ТМ у вигляді бавовняної квітки

У межах реалізації проєкту Академії інтелектуальної власності IP офісу Практика Суду ЄС презентуємо новий неофіційний переклад судового рішення у категорії “Оманливий характер торговельних марок”.

Це справа C-689/15 від 8 червня 2017 року – W.F. Gözze Frottierweberei GmbH, Wolfgang Gözze проти Verein Bremer Baumwollbörse.

Суть справи

Йдеться про спір між W.F. Gözze Frottierweberei GmbH (Gözze), паном Вольфгангом Гьоззе та Verein Bremer Baumwollbörse (VBB) щодо порушення прав на торговельну марку ЄС, зокрема зображувальної ТМ у вигляді бавовняної квітки, зареєстрованої асоціацією VBB. Gözze використовувала схоже позначення на текстильних виробах без дозволу власника.

Питання, які ставились перед судом

Чи вважати нанесення власником або за його згодою торговельної марки ЄС на товари як позначення якості за “дійсне використання” згідно зі статтею 15(1) Регламенту № 207/2009?

Чи слід тлумачити статтю 52(1)(а) та статтю 7(1)(g) Регламенту № 207/2009 таким чином, що індивідуальна ТМ може бути визнана недійсною, якщо власник торговельної марки не забезпечив періодичні перевірки якості у своїх ліцензіатів з метою визначити, чи виправдовуються очікування щодо якості, пов’язаної з ТМ, у громадськості?

Чи повинна торговельна марка бути визнана недійсною згідно зі статтею 52(1)(а) разом із статтею 7(1)(g) Регламенту № 207/2009 відповідно до mutatis mutandis застосування статті 73(с) цього Регламенту, якщо власник не може забезпечити, що очікування щодо якості, пов’язані з торгівлею цією маркою, виправдовуються через періодичні перевірки якості у своїх ліцензіатів?

Рішення суду

Статтю 15(1) Регламенту Ради (ЄС) № 207/2009 від 26 лютого 2009 року про ТМ Європейського Союзу слід тлумачити як таку, згідно з якою нанесення власником або за його згодою індивідуальної торговельної марки ЄС на товари як знака якості не є використанням як ТМ, що підпадає під доктрину “дійсне використання”. Однак нанесення цього позначення є дійсним використанням, якщо воно додатково і одночасно гарантує споживачам, що ці товари виробляються одним суб’єктом господарювання, під його контролем, і який несе відповідальність за їхню якість.

Статті 52(1)(а) та 7(1)(g) Регламенту № 207/2009 не можуть бути застосовані комплексно для визнання індивідуальної торговельної марки недійсною, якщо власник не проводив періодичні перевірки якості у своїх ліцензіатів для виправдання очікувань щодо якості.

Регламент № 207/2009 слід тлумачити як такий, положення якого про колективні торговельні марки ЄС не можуть застосовуватися mutatis mutandis до індивідуальних торговельних марок ЄС.

Ознайомитись з повним неофіційним перекладом рішення суду можна за посиланням: