Музика звучить усюди – у кав’ярнях, на телебаченні, у фільмах, рекламі та соціальних мережах. І що частіше ми її слухаємо, то важливішим стає питання: чи отримують автори та виконавці справедливу винагороду за свою творчість?
Забезпечити цю справедливість покликані організації колективного управління (ОКУ). Вони збирають роялті, розподіляють їх між авторами, дбають про прозорість і чесність правил, а також інтегрують український музичний ринок у світову систему захисту авторських прав.
Водночас ефективність системи колективного управління неможлива без співпраці держави та ОКУ. Лише разом можна забезпечити прозорі правила гри, гарантувати дотримання авторських прав і створити умови, за яких українські митці отримують належну підтримку вдома та виходять із нею на міжнародні ринки. Це важливий сигнал світові: ми будуємо країну, де права інтелектуальної власності не просто декларуються, а реально працюють.
Щоб розповісти більше про те, як сьогодні працює система колективного управління в Україні, Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ / IP офіс) запросив до розмови виконавчого директора Громадської організації “Українська агенція з авторських та суміжних прав” (ГО ”УААСП”) Сергія Шаповала. В інтерв’ю Сергій розповідає про виклики цифрової епохи, значення прозорості у сфері роялті та роль ОКУ у посиленні позицій авторів і виконавців як у нашій країні, так і за її межами.
Сьогодні головний фокус ГО “УААСП” – це чесні роялті для українських авторів. Ми вибудовуємо прозору систему збору й розподілу винагороди, щоб кожен автор відчував: його творчість цінується, а робота приносить справедливий дохід.
Другий напрям – розвиток ліцензійної мережі. Ми вже маємо 100 стратегічних партнерів і понад 1500 активних точок по всій країні, де легально звучить музика українських авторів. Це і великі компанії – “Сільпо”, “Фокстрот”, Samsung, Leroy Merlin, Pandora, “Ашан”, Stylus, “Аврора”, ОККО, WOG, !FESTrepublic, і торгові центри на кшталт “Скеля” та “4 Сезони”. Така співпраця показує: бізнес готовий працювати в правовому полі й підтримувати українських митців.
Важливий крок уперед – угоди зі 118 радіостанціями, серед яких великі медіахолдинги:
Це формує нову культуру поваги до авторського права в медіа.
Ще одна перемога: УААСП стала першою українською організацією, яка підписала угоди з більшістю соцмереж, інтернет-майданчиків і стримінгів. Це означає більше можливостей для роялті й ширшу присутність української музики у світі.
Сьогодні ГО “УААСП” – це вже не просто організація, що збирає роялті. Це інституція, яка впорядковує музичний ринок, робить його ближчим до європейських стандартів, захищає авторів і адаптується до цифрової епохи.
Сергій Шаповал під час форуму “Слухай, захищай своє”
Оновлення статуту та структури УААСП стало, без перебільшення, одним із ключових етапів нашої трансформації. Ми переглянули саму модель управління: замість одноосібної форми тепер маємо колегіальний виконавчий орган, з’явилася посада виконавчого директора. Це дозволило нам по-новому поглянути на стратегічний розвиток організації й зробити процес ухвалення рішень значно оперативнішим.
Великий акцент ми зробили на диджиталізації. Якщо раніше робота організації значною мірою спиралася на паперові документи та ручні процеси, то сьогодні ми переводимо все у цифровий формат. Автори й користувачі можуть укладати договори онлайн, мати доступ до всієї важливої інформації. Для нас це не лише про зручність, а й про довіру – бо коли все прозоро і автоматизовано, немає місця для сумнівів чи непорозумінь.
Цифрові рішення допомогли оптимізувати внутрішню роботу команди, скоротити бюрократію й пришвидшити процеси. В результаті ми стали гнучкішими, динамічнішими й більш орієнтованими на результат. І вже сьогодні бачимо позитив: час на прийняття рішень скоротився, партнери з бізнесу відчувають більшу впевненість у співпраці, а автори – більше захищеності й прозорості.
Ще одна важлива річ – ми оновили колектив. До команди приєдналися молоді й амбітні люди, які мислять сучасно й працюють на результат. Це теж серйозний драйвер змін: коли є енергія та бажання рухатися вперед, трансформація стає не лише можливою, а й по-справжньому успішною.
Роялті збираються й розподіляються відповідно до Законодавства України, а також враховуючи міжнародні правила – ми працюємо відповідно до практик CISAC, де ГО “УААСП” представляє Україну на рівні з іншими країнами.
Виплати відбуваються відповідно до ліцензійних угод із користувачами музики, про яких ми вже говорили. Вони регулярно перераховують роялті на рахунок організації, і далі все залежить від звітності. Ми отримуємо плейлисти, списки трансляцій, дані з цифрових платформ і бачимо, яка саме музика звучала та з якою частотою.
На основі цих даних автоматизована система рахує, яку частину зібраних коштів має отримати кожен автор. Коли розрахунки завершено, гроші перераховуються безпосередньо авторам чи їхнім правовласникам на банківські рахунки. Тобто порядок завжди один: надходження грошей від користувачів – звітність про використання музики – розподіл за алгоритмами – виплата авторам.
Наразі деталі розробки є комерційною таємницею, однак те, що можна, я спробую деталізувати.
Ми давно говоримо про автоматизацію, і зараз це вже не плани, а конкретні дії. Спочатку думали удосконалювати стару систему, але після оцінки вартості робіт від ІТ-компаній зрозуміли, що це надто дорого й складно – простіше створити нову з нуля. Тому в команді з’явилися власні IT-фахівці, які сьогодні розробляють абсолютно новий продукт для УААСП. Частина розподілу вже працює на новій платформі, а повний перехід плануємо на початку наступного року.
Найочікуваніша зміна для авторів – “Кабінет автора”. Це онлайн-сервіс, де можна буде бачити всі нарахування та їхні джерела, відстежувати використання творів, контролювати суми до виплат і вже отримані кошти. Усе – прозоро, зрозуміло й доступно у будь-який момент.
Ми розуміємо, що багато хто може ставитися скептично, бо й раніше такі обіцянки звучали. Але цього разу процес реально рухається: ми вже тестуємо систему й збираємо її “по частинах” в одну велику.
У майбутньому вся робота з даними – від надходження і розподілу до виплат і звітів – буде автоматизована. Людське втручання буде лише на рівні контролю. Це дозволить зменшити витрати, прибрати помилки та зробити роботу максимально прозорою для кожного автора.
Ми працюємо з усіма авторами, незалежно від жанру, віку чи популярності. У ГО “УААСП” немає поділу на “важливих” і “другорядних” – усі мають однакові права й можливості отримати винагороду, якщо їхня музика звучить.
Цього року помітна приємна тенденція: до нас все активніше долучаються молоді автори. Вони реєструються, ставлять запитання, хочуть розібратися, як працює система ефективного управління майновими правами і як захистити свої права.
Але водночас і досвідчені митці, чиї твори відомі вже давно, теж починають активніше передавати права в колективне управління. Це означає, що і молоде покоління, і визнані автори дедалі серйозніше ставляться до інтелектуальної власності.
Ми підтримуємо цю динаміку: консультуємо, робимо реєстрацію максимально простою, впроваджуємо цифрові сервіси, аби співпраця була зручною для всіх – від дебютанта до зірки.
Затвердження у грудні 2024 року Правил розподілу справедливої винагороди для виконавців та виробників фонограм стало для нас важливим кроком. Насамперед тому, що ми – перші й поки що єдині, хто на виконання закону не просто розробив, а й реалізував ці правила на практиці.
Практичне застосування Правил підтвердило ефективність та системність розподілу і виплати справедливої винагороди виконавцям та виробникам фонограм. Завдяки прозорості процесу, з Правилами можна ознайомитися на офіційному сайті організації, а наші співробітники надають консультації від заповнення Декларацій до підписання Договору та отримання винагороди.
Таким чином ГО “УААСП” на практиці демонструє виконання вимог щодо справедливої винагороди відповідно до європейських стандартів, а Правила розподілу повністю відповідають законодавству України та міжнародним нормам.
Уже протягом першого півріччя 2025 року нам вдалося провести розподіл справедливої винагороди за 2023–2024 роки, а також реалізувати виплати за оновленими правилами. Це не лише практичний результат для виконавців і виробників, а й суттєвий крок до європейських стандартів у сфері сплати справедливої винагороди.
Угода з TikTok – це справді історичний крок. Вперше українські автори можуть отримувати роялті за свою творчість від однієї із найпопулярніших платформ світу. Раніше мільйони переглядів, трендів і реміксів проходили повз систему збору роялті, і автори нічого з цього не отримували.
Тепер кожне легальне використання твору в TikTok – чи то фонова музика, чи повний трек для відео – приноситиме винагороду. Ми отримуємо звітність від платформи, аналізуємо використання й розподіляємо доходи авторам за міжнародними стандартами.
Це відкриває нове джерело доходу як для відомих артистів, так і для молодих авторів, які просувають себе саме через TikTok. Фактично, ми інтегруємо українську музику в глобальний цифровий ринок – і це лише початок, бо ми продовжуємо розширювати мережу партнерств.
Стрімінгові сервіси відкрили авторам дорогу до світової аудиторії, але водночас створили чимало викликів. Найперше – непрозорість у виплатах. Автори часто бачать у звітах якісь суми, але не розуміють, звідки вони взялися й чому виходить настільки мало навіть при великих прослуховуваннях.
Ще одна проблема – складність розподілу. Адже один трек може мати кількох правовласників: композитора, автора тексту, видавця. У результаті конкретний автор отримує лише невелику частку.
До цього додається й нестача контролю. Наприклад, YouTube може показати загальну кількість переглядів, але не дає детальної статистики, яка потрібна для правильного розподілу. А ще трапляється, що платформи некоректно ідентифікують твори через помилки у метаданих.
Є й інша проблема: не всі сервіси мають прямі угоди з українськими організаціями. Через це частина роялті зависає за кордоном або взагалі не доходить до наших авторів.
А для молодих чи незалежних митців усе це взагалі може виглядати як лабіринт: треба стежити за використанням своїх творів, знати юридичні нюанси, мати доступ до технічних інструментів. Саме тому роль ГО “УААСП” тут ключова – ми беремо на себе ці складнощі, укладаємо угоди з платформами (як-от із TikTok), автоматизуємо процеси й гарантуємо, що автори отримають відповідну винагороду за використання їхньої музики.
Штучний інтелект уже дуже змінює креативну сферу. З одного боку – це крутий інструмент: він пришвидшує роботу, бере на себе рутину, допомагає з ідеями, адаптацією контенту, навіть створює музику чи графіку. Тобто митці отримують більше простору для головного – сенсу, емоцій і творчої ідеї.
Але є й інший бік. З’являються питання: чи можна вважати роботу, створену ШІ, об’єктом авторського права? Хто власник, якщо модель навчалась на тисячах чужих творів, часто без дозволу? Як захистити митця, якщо його стиль чи голос копіює машина?
Для нас важливо, щоб у цій новій реальності була збережена ключова річ – право автора на справедливу винагороду та визнання. Ми уважно стежимо за тим, що відбувається у світі, бо віримо: майбутнє – це співіснування людини й технологій. Але за умови прозорих правил і збереження головного принципу – людина й надалі є в центрі творчості, а ШІ має залишатися лише інструментом, а не автором.
Саме тому ми беремо активну участь в обговореннях можливостей захисту творчості авторів в міжнародній конфедерації CISAC, отримуємо матеріали та роз’яснення щодо творів, які створені автором та ШІ.
Цифровий світ відкрив для авторів купу можливостей: глобальна аудиторія, нові формати, легший доступ до людей. Але разом із цим з’явилися й серйозні виклики.
По-перше, захист авторських прав. У мережі твір можна скопіювати й поширити в два кліки, і відслідкувати це практично неможливо. Піратство й нелегальне використання – досі болюча тема.
По-друге, гроші. Алгоритми стрімінгів чи соцмереж часто непрозорі: автори отримують мало або із запізненням і не завжди розуміють, як формується винагорода.
Ще одна проблема – правильна реєстрація прав і метаданих. Якщо в системах є помилки або дані відсутні, автор може взагалі не отримати свою частку.
Також конкуренція: доступ до платформ спростився, контенту стало в рази більше, і пробитися крізь цей “шум” дуже складно.
І нарешті – нові виклики від штучного інтелекту. Тут і питання авторства, і використання чужих творів для навчання моделей, і ризик того, що унікальний стиль автора може бути скопійований машиною. Тому головне завдання зараз – зробити так, щоб у цифровій реальності автори мали справедливий захист і чесну винагороду за свою творчість.
Сьогодні більшість роялті, які отримують українські автори через УААСП, надходить саме з-за кордону – це близько 70% усіх виплат. Приблизно 30% формують наші іноземні партнери – організації колективного управління в інших країнах, з якими ми маємо прямі угоди. А ще близько 40% забезпечують глобальні цифрові платформи, де українська музика активно використовується й набирає мільйони прослуховувань.
В Україні ж наразі формується лише близько 30% надходжень. Це пов’язано з тим, що через початок повномасштабного вторгнення не була проведена акредитація єдиної організації колективного управління, тож ринок досі розділений між кількома структурами.
Наше завдання – поступово зміщувати цей баланс, щоб український ринок працював так само прозоро й ефективно, як у країнах Європи, і щоб автори отримували гідну винагороду не лише з-за кордону, а й у себе вдома.
Тут варто бути чесними: акредитація потрібна, але точно не за старими правилами. У 2020 році вона відбулася з численними порушеннями, що викликало обурення в більшості авторів і зрештою призвело до ухвалення закону №5572. Цей закон задав нові орієнтири, але для реального запуску процесу необхідно оновити законодавство ще раз і чітко виписати процедуру проведення акредитації.
Тому наше бажання просте: після війни цей процес має відбутися зовсім інакше. З притомним законодавством, чітко прописаними правилами, без корупції та кулуарних домовленостей. Бо тільки тоді автори зможуть відчувати довіру до системи й розуміти, що їхня творчість справді захищена.
Підвищення правової обізнаності авторів – це наш пріоритет. Бо тільки автор, який добре знає свої права, може реально їх захищати й отримувати чесну винагороду.
Ми працюємо в кількох напрямах. У соцмережах ведемо “Словник автора” – рубрику, де складні юридичні терміни пояснюємо простою мовою й ділимося практичними порадами. Це особливо добре працює з молоддю.
Наразі ведемо перемовини про запуск спецпроєкту на радіо, де наші спікери будуть пояснювати важливі речі на прикладі власного досвіду простою мовою. Так ми плануємо донести інформацію і до авторів, і до слухачів чи користувачів музики.
Ще один напрям – співпраця. Ми часто виступаємо на конференціях і форумах, працюємо з освітніми закладами та медіа, відповідаємо на питання авторів напряму.
Крім того, ми готуємо буклети, FAQ (Frequently Asked Questions тобто “часто задавані питання”), також в планах спеціальні курси, щоб кожен автор мав доступ до знань у зручному форматі.
Ну і, звісно, консультуємо особисто. У нас працює гаряча лінія: +38 044 223 60 40, +38 050 223 60 41 або ж завжди можна написати на електронну пошту: info@uacrr.org.ua. А також ознайомитися з інформацією щодо діяльності Організації, взаємодії з Авторами – на сайті uacrr.org.ua.
Ми завжди за те, щоб домовлятися мирно – через переговори чи медіацію. Але буває, що порушники ігнорують усі вимоги, і тоді єдиний шлях – суд. У таких випадках ми повністю підтримуємо авторів: і юридично, і організаційно.
Порушення бувають різні – від нелегального використання музики у кафе чи ресторанах до піратського поширення в інтернеті. Один із цікавих недавніх кейсів – справа з однією з піцерій. Суд встав на нашу сторону й визнав порушення авторських прав. Зараз чекаємо на остаточне рішення, щоб розповісти детальніше на широку аудиторію.
Цей приклад добре показує: організації колективного управління – це не тільки про збір роялті. Це ще й про реальний захист авторів, відстоювання справедливості й дотримання закону.
Війна стала величезним викликом для всіх сфер життя, і креативна індустрія – не виняток. Але, парадоксально, вона ж дала поштовх до багатьох важливих змін.
По-перше, відбулася справжня популяризація українського контенту. Патріотичні настрої підняли інтерес до нашої культури й музики – як всередині країни, так і серед діаспори та іноземної аудиторії. Також важливо, що зник російський продукт і комплекс меншовартості. Автори почали створювати ще більше якісної української музики.
По-друге, зросла прослуховуваність українських треків на цифрових платформах. А це напряму дало ефект у вигляді збільшення роялті для авторів – своєрідна фінансова підтримка в надзвичайно складний час.
Третій напрям – законодавчі зміни. Війна пришвидшила євроінтеграційні процеси. Ми вдосконалюємо систему ліцензування, впроваджуємо цифрові технології для прозорого збору й розподілу роялті, держава та сфера спільно працюють над імплементацією директив ЄС, щоб захист авторів став ще сильнішим.
І нарешті – міжнародна співпраця. Українські організації активніше інтегруються у світову систему: підписуємо угоди з глобальними платформами, співпрацюємо з іноземними колегами. Це дає авторам більше можливостей для монетизації й захисту прав не лише в Україні, а й у світі.
Митці – це духовний фундамент нації. У час війни їхня роль особлива: вони підтримують людей, піднімають моральний дух, надихають і військових, і цивільних. Пісні, вірші, картини стають не просто мистецтвом – вони стають зброєю, яка об’єднує й мотивує.
Також вони є голосом правди. Вони документують події, показують світові і біль, і героїзм українців. Через творчість передаються цінності та пам’ять, формується наша ідентичність.
А під час відновлення країни мистецтво відіграє не меншу роль. Воно допомагає людям пережити травми війни, повертає відчуття нормального життя, формує новий культурний образ України. До того ж творчі індустрії – це ще й економіка: робочі місця, доходи, нові можливості для розвитку.
І тут дуже важливо, щоб держава це усвідомлювала. Бо саме автори й виконавці є двигуном культури. Якщо вони не відчуватимуть підтримки й захисту у своїй країні, ми ризикуємо втратити їх – адже інші держави вже зараз пропонують потужні програми допомоги для творчих людей. Тому інтереси митців мають стояти вище інтересів бізнесу. Лише так ми збережемо й примножимо наш культурний потенціал.
Наша місія – це комплексна стратегія, яка охоплює кілька напрямів. Якщо коротко, то ми працюємо і для того, щоб автори отримували чесну винагороду, і щоб у суспільстві формувалася культура поваги до авторських прав.
Ми пишаємося тим, що змогли значно розширити можливості для монетизації творчості. Завдяки цифровим системам, партнерствам із провідними платформами та активній роботі з ліцензіатами обсяги зібраних роялті стабільно зростають. Автори отримують виплати швидше, прозоріше й у більшому обсязі. Плюс цифровізація процесів зробила саму систему управління майновими правами набагато ефективнішою.
Водночас, одним із найскладніших завдань є формування культури поваги до авторського права. У цифрову епоху, коли будь-який контент копіюється й поширюється в один клік, люди часто навіть не замислюються, що за цим стоїть авторська праця. І мова не лише про користувачів, а й про бізнес. Тому просвітництво лишається найбільш тривалим і непростим завданням.
Чого ще не вистачає? Нам потрібні більш чіткі й ефективні механізми: сучасне законодавство з реальними санкціями за порушення, автоматизовані технічні інструменти для моніторингу використання творів, більша підтримка держави у просвітницьких ініціативах. І, звісно, міжнародна співпраця, адже контент сьогодні глобальний, і права українських авторів мають бути захищені й за кордоном.
Держава тут – ключовий гравець. Саме вона задає “правила гри” і створює умови, за яких система збору та розподілу роялті може працювати ефективно й прозоро.
По-перше, законодавство. Без чітких норм про ліцензування, розподіл винагороди й відповідальність за порушення вся система просто не може функціонувати.
По-друге, прозорість і довіра. Коли є державний нагляд, це підвищує довіру і з боку авторів, і з боку бізнесу, і з боку суспільства загалом.
По-третє, цифровізація. Держава може допомогти впроваджувати сучасні технології для автоматизації збору й розподілу роялті, щоб процес був максимально швидким і відкритим.
І ще одна важлива річ – міжнародна співпраця. Завдяки угодам і дипломатії держава інтегрує українську систему у світову, щоб наші автори й виконавці отримували винагороду не лише вдома, а й за кордоном.
Найбільше завдань пов’язано з цифровізацією. Ми й надалі маємо автоматизувати процеси збору та розподілу роялті, щоб усе відбувалося швидко, прозоро й без помилок. Не менш важливо – посилювати захист авторських прав. Тут і законодавство, і судова практика повинні працювати так, аби порушники реально несли відповідальність.
Ще одним викликом є просвіта. Люди часто не усвідомлюють, що за будь-яким контентом стоїть автор, і його робота має цінність. Тому наше завдання – формувати культуру поваги до творчої праці і серед суспільства, і серед бізнесу, і навіть на рівні державних структур.
І, звісно, міжнародний напрямок. Українські автори мають отримувати винагороду не лише вдома, а й за кордоном. Для цього потрібно ще активніше інтегруватися у світові системи колективного управління і розвивати партнерства.
Я б не став виділяти якусь окрему категорію як “складну”. Для нас усі користувачі рівні. Наприклад, із малим і середнім бізнесом у сфері послуг та HoReCa – ресторанами, кафе, салонами краси, готелями чи фітнес-центрами – ми сьогодні активно працюємо й укладаємо договори. І ми бачимо позитивну тенденцію: бізнес поступово стає більш обізнаним, розуміє, що використання музики передбачає виплату авторської винагороди, і дедалі більше готовий робити свій внесок у розвиток індустрії.
Водночас, звісно, проблеми ще залишаються. Часто підприємці не до кінця розуміють, що навіть фонове відтворення музики в закладі вважається публічним використанням і потребує ліцензії. Є й поширене хибне уявлення, що якщо трек звучить із легального сервісу на кшталт YouTube чи Spotify, то цього достатньо, хоча насправді ці сервіси не покривають прав на публічне використання у закладах. Для когось роялті виглядають як зайвий податок, особливо у складних економічних умовах, а ще певна частина бізнесу все ще відчуває історично сформовану недовіру до системи колективного управління.
Попри це ми налаштовані на співпрацю. Ми розширюємо інформаційну діяльність, пояснюємо простими словами, навіщо потрібні роялті і чому це важливо. Бо зрештою йдеться не про додаткові витрати, а про внесок у розвиток української культури і підтримку тих, хто її творить.
Читайте також:
Захист IP прав музикантів: презентуємо комплексні рекомендації
Авторське право для композиторів: як побудувати цивілізований ринок?
Захист прав музикантів: підсумки вебінару (відео та презентації)
Коментарів немає