Завдяки запуску Національного органу інтелектуальної власності та ухваленню Закону України “Про авторське право та суміжні права” Україною було досягнуто значного прогресу в сфері інтелектуальної власності у звітному періоді. Про це йдеться в історичному звіті Європейської Комісії про прогрес України в рамках Пакету Розширення, який було опубліковано сьогодні.

Європейська Комісія рекомендувала Раді ЄС розпочати переговори про вступ України до Євросоюзу.

Окрема глава у Звіті Єврокомісії (Ukraine 2023 Report) присвячена інтелектуальній власності.

У Звіті констатовано, що Закон України “Про авторське право і суміжні права”, ухвалений у грудні 2022 року, спрямований на узгодження національного законодавства із EU acquis у сфері авторського права. Законодавство України про винаходи і корисні моделі 2020 року, в якому інкорпоровано європейські стандарти правової охорони, не повною мірою узгоджується із EU acquis. Єврокомісія наголошує на необхідності подальшої роботи з законодавством України про торговельні марки. Відповідні імплементаційні Правила очікують затвердження. Українське законодавство щодо промислових зразків також відповідає європейським стандартам.

Україна потребує подальшого наближення внутрішнього законодавства до EU acquis щодо примусового ліцензування та положень Протоколу про внесення змін до Угоди TRIPS.

Закон України про захист прав інтелектуальної власності загалом відповідає EU acquis. Однак залишаються недоліки у боротьбі з піратством та контрафактною продукцією, оскільки Україна залишається одним із чотирьох основних транзитних пунктів для поставок контрафактної продукції до ЄС.

У Звіті зазначено, що у продовження реалізації інституційної реформи у сфері інтелектуальної власності, прийнятої у 2020 році, новим органом, відповідальним за інтелектуальну власність, став Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій. Він розпочав свою діяльність у листопаді 2022 року як Національний орган інтелектуальної власності. УКРНОІВІ також виступає координаційною платформою для діалогу щодо прав інтелектуальної власності з усіма стейкхолдерами. Відомство сприяє зміцненню інституційної спроможності шляхом проведення різноманітних навчальних курсів. УКРНОІВІ також тісно співпрацює з WIPO та EUIPO, – йдеться у Звіті.

Також констатовано, що національним законодавством передбачено створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ІР-суд), однак призначення суддів цього суду ще не відбулося, оскільки Вища кваліфікаційна комісія суддів України не працювала до 2022 року.

У наступному році Україна повинна, зокрема:

• продовжити узгодження національного законодавства із EU acquis у сфері авторського права та прав промислової власності, в т.ч. щодо комерційної таємниці;
• продовжувати вдосконалювати функціонування системи колективного управління майновими правами та механізм виплати роялті правовласникам;
• продовжувати вдосконалювати систему захисту прав інтелектуальної власності, зокрема шляхом боротьби з піратством та контрафактною продукцією, запуску ІР-суду, а також розвивати співпрацю з EUIPO.

Довідково:

Щороку Європейська Комісія ухвалює Пакет Розширення (Enlargement Package) – набір документів, які окреслюють політику щодо подальшого розширення ЄС. У 2023 році Україну вперше було додано до Пакету Розширення як країну-кандидата на членство ЄС.

Читайте також:

ЄС та Україна домовилися про підтримку інтеграції України до системи інтелектуальної власності ЄС

ІР офіс поінформував учасників Діалогу з права інтелектуальної власності Україна-ЄС про основні досягнення в ІР-сфері