Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) і Верховний Суд об’єднують зусилля для розвитку сфери захисту прав інтелектуальної власності та інноваційної діяльності, розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства та спільної роботи над підвищенням професійного рівня фахівців і суддів.
Відповідні наміри зафіксовані в Меморандумі про взаємодію та співробітництво, який було підписано 21 березня 2025 року. Документ підписали Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко та директорка УКРНОІВІ Олена Орлюк.
За словами Станіслава Кравченка, співпраця Верховного Суду та УКРНОІВІ, зокрема в межах організації спільних заходів, сприятиме кращому розумінню проблематики, пов’язаної із захистом прав інтелектуальної власності, та обізнаності правової спільноти про актуальні тенденції судової практики в цій сфері.
Як наголосив Голова ВС, у контексті євроінтеграційного процесу не менш важливою є і спільна робота на міжнародному рівні, а також забезпечення перекладу рішень Суду Європейського Союзу у справах, що стосуються інтелектуальної власності.
Олена Орлюк акцентувала на тому, що підписання цього меморандуму має для УКРНОІВІ стратегічне практичне значення.
“Від початку діяльності Українського ІР офісу ми взяли курс на проактивну позицію щодо захисту ІР прав, адже розуміємо їхній вплив на інноваційну привабливість країни. Інтелектуальна власність – це вагома частина нематеріальних активів, які формують до 70-80% капіталізації сучасних компаній. Ми також готуємося до масштабних законодавчих змін – гармонізації національного законодавства з правом ЄС, яка передбачатиме, серед іншого, нову систему реєстрації торговельних марок, що призведе до збільшення судових спорів, адже буде скасовано проведення кваліфікаційної експертизи. Планується, що до кінця цього року Уряд внесе до парламенту пакет законодавчих змін, що вплине й на формування судової практики”, – зазначила очільниця УКРНОІВІ.
Вона подякувала керівництву Верховного Суду за підтримку й готовність до спільної роботи, зокрема у популяризації європейських підходів до вирішення ІР спорів.
“Спільно ми зможемо підвищити довіру до судової системи та показати міжнародним партнерам, що Україна – це цивілізована, високотехнологічна, креативна країна з ефективним правовим полем і з високим рівнем правозастосування”, – переконана Олена Орлюк.
Також учасники зустрічі наголосили на актуальності запуску діяльності Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ІР суд), адже це питання залишається важливою складовою судової реформи та одним із пріоритетів посилення захисту прав в межах набуття Україною повноправного членства в ЄС. Про необхідність забезпечення функціонування суду з питань інтелектуальної власності йдеться у звітах Європейської Комісії щодо України в рамках Пакета розширення за 2023 та 2024 роки. Також питання запуску ІР суду розглядалося під час скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за переговорним розділом 7 “Право інтелектуальної власності”, що відбувся 10-11 грудня 2024 року в Брюсселі.
Голова Касаційного господарського суду у складі ВС Лариса Рогач зауважила, що на сьогодні Верховна Рада України приділяє значну увагу розвитку законодавства у сфері інтелектуальної власності, тож і судова система не може залишатися осторонь та має активно продовжувати вдосконалення підходів до забезпечення належного захисту відповідних прав. Крім того, ініціатива щодо створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності продемонструвала пріоритети держави в цьому питанні, а вже наявний досвід господарських судів засвідчив, що спеціалізація щодо розгляду справ вказаної категорії довела свою ефективність та сприяла розвитку забезпечення єдності судової практики.
Секретар судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності‚ а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством КГС ВС Ігор Бенедисюк акцентував, що об’єднання зусиль ВС і УКРНОІВІ не лише важливе з огляду на необхідність привернути увагу до значущості забезпечення належного захисту прав інтелектуальної власності, а й стане запорукою зміцнення економічного потенціалу держави. Цьому, безперечно, сприятиме і створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Заступниця директора УКРНОІВІ Любов Майданик зосередила увагу на тому, що функціонування Вищого суду з питань інтелектуальної власності тісно пов’язане з економічними чинниками, адже на міжнародній арені важливо демонструвати, що Україна приділяє належну увагу захисту прав інтелектуальної власності та готова до залучення інвестицій. Водночас ліквідація спеціалізованого суду може стати негативним сигналом для міжнародних партнерів.
Заступник директора УКРНОІВІ Владислав Білоцький також є прибічником ідеї якомога швидшого запуску діяльності Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Це питання має стратегічне значення для процесів євроінтеграції та співпраці з іншими країнами.
Ключові напрями співпраці, зафіксовані у меморандумі:
У межах підписаного меморандуму сторони також планують активізувати співпрацю із залученням міжнародних експертів та організацій для розвитку кращих практик правозастосування в Україні. Одним із пріоритетів стане спільна робота над гармонізацією українського законодавства з міжнародними стандартами у сфері інтелектуальної власності.
Фото: Верховний Суд.
Читайте також:
Інформаційний дашборд: показники діяльності IP офісу за 2024 рік
Екосистеми інноваційного розвитку: IP офіс поглиблює співпрацю з Львівською міською радою
Коментарів немає