IP офіс розповідає про найцікавіші об’єкти інтелектуальної власності, що допомагають писати, читати, перекладати й зберігати українську писемність та мову.
Щороку 27 жовтня ми відзначаємо День української писемності та мови – свято не лише слова, а й усіх, хто його створює, зберігає, передає та переосмислює. У нинішніх реаліях цей день набуває особливого значення та символізму, бо українська – не просто система знаків, а й акт спротиву, спосіб самоідентифікації та вияв віри у майбутнє.
Ми звикли вважати, що мова належить нам усім – і це правда. Але водночас мова – це й сфера, де активно працює інтелектуальна власність. Про те, як винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та об’єкти авторського права допомагають нам писати, друкувати, перекладати, читати й вивчати, розповідаємо у новому випуску рубрики #Винахідливі.UA.
Короткий огляд статті – в картках (гортайте слайдер):
Чому саме 27 жовтня? За церковним календарем у цей день вшановують пам’ять преподобного Нестора Літописця – автора (за іншими версіями, упорядника) “Повісті временних літ”, яка фактично є першою писемною історією України.
Науковці називають Нестора одним із найвизначніших авторів раннього європейського середньовіччя, а його літопис – унікальним твором, що не має аналогів в історичній спадщині тієї доби.
Тож нинішнє свято спонукає цінувати здобуте й працювати над тим, щоб українська мова жила в нових технологічних і культурних формах.
Власне, саме над цим працюють українські винахідники, створюючи різноманітні прилади та пристрої для навчання письму.
Як, наприклад, ось ця диво-ручка для молодших школяриків. На неї вже нанесені символи літер, щоб полегшити їхнє запам’ятовування. Окрім того, пристрій може подавати звуковий чи світловий сигнал, якщо дитина занадто нахиляється до зошита. Тож це ще й профілактує проблеми із зором та поставою.
А ця ергономічна ручка може підійти і дітям, і дорослим. Її корпус має спеціальні напрямні елементи – місця для великого, вказівного та середнього пальців, щоб рука автоматично займала правильне положення та не перевантажувала м’язи. Фактично, це тренажер для руки, який допомагає без надзусиль мати красивий і розбірливий почерк та запобігати швидкій втомі.
Та, звісно, прогрес йде вперед, тож українські винаходи стосуються не лише письма від руки, а й більш технологічних рішень для читання та перекладу. Як, наприклад, електронний контекстно-орієнтований словник.
Його ідея проста та цікава: кожне “складне” для розуміння слово або сталий вираз у тексті має свій унікальний код значення. Коли людина клацає по слову, система показує єдиний правильний переклад саме в цьому контексті (а не список із десятка варіантів). Використовувати можна для навчальної чи художньої літератури. Або навіть вузькопрофільних наукових тем.
Вважається, що українською говорить приблизно 45 млн людей в Україні та за її межами, тож за цим показником вона входить до топ-30 найбільш поширених у світі. І це попри те, що українську намагались заборонити або знищити щонайменше 134 рази – саме така кількість актів лінгвоциду проти нашої мови є офіційно задокументованою.
Та попри всі заборони, переслідування і спроби асиміляції, українська вистояла і зберегла особливості, за якими її легко впізнати та вирізнити серед інших. Наприклад, літери “ґ” “є” та “ї” ви не знайде більше в жодній мові. А ще кличний відмінок – рідкісний гість у світі мов, але в українській він удома.
Також українська має власну жестову мову та дактильну абетку їй на допомогу. Власне, останньої стосується один із патентів на корисну модель – спосіб розпізнавання дактилем. Він робить магію в режимі реального часу: камера ловить руку, знаходить контур долоні й “знімає мірки” з пальців. Далі все перетворюється на числа, і система крок за кроком відсіює зайве – поки не лишається одна-єдина літера. На фінал – контрольна звірка, щоб спрацьовувало навіть під іншим кутом чи при поганому світлі. Результат – показаний дактиль миттєво стає текстом: у субтитрах, чаті, навчальному застосунку. Менше бар’єрів, більше розуміння й доступності української жестової мови.
Як саме має виглядати українська мова на папері? Понад сто років тому над цим замислився Георгій Нарбут – художник-графік, ілюстратор, автор перших українських банкнот і поштових марок УНР. У 1917 році він створив “Українську абетку”, у якій поєднав традиції рукописної і друкованої книги з європейськими шрифтовими тенденціями. Саме ця робота стала основою української шрифтової школи.
Сучасні українські шрифти реєструють переважно як промислові зразки. Лиш погляньте на це різноманіття:
У 2019 році український Уряд затвердив офіційний системний шрифт e‑Ukraine – сучасну й інклюзивну гарнітуру, створену для державних сайтів та комунікацій. Він має уніфікувати візуальну комунікацію держави та забезпечити читабельність у різних форматах.
Попри постійні атаки рф, внаслідок яких серед іншого страждають друкарні, склади та книгарні, українська книжкова галузь продовжує працювати та розвиватися. За даними Книжкової палати України, у першому півріччі 2025 року було зареєстровано 6680 назв книжок загальним накладом 13,2 млн примірників – приблизно стільки ж, як і за аналогічний період минулого року.
Водночас самі видавці зазначають, що ринок переживає серйозний спад – зростають витрати на виробництво, матеріали та логістику, а попит і купівельна спроможність читачів знижуються.
Тож, для підтримки української мови та української продукції в ці непрості часи варто купити книжку. Щоб нагадати, де саме шукати книжки, ми зібрали логотипи деяких українських видавництв (їхні бренди офіційно зареєстровані як торговельні марки):
Українське слово звучить та популяризується у світі не лише мовою оригіналу, а й в перекладах. “Заповіт” Тараса Шевченка входить до п’ятірки книжок світу за кількістю перекладів – його вже переклали щонайменше 150 мовами.
А відомий хоровий твір Миколи Леонтовича “Щедрик” став різдвяним символом планети під назвою Carol of the Bells.
Тим часом українські автори продовжують творити та закликають інших вивчати українську через об’єкти авторського права: тести у мобільному застосунку, комп’ютерні програми, енциклопедії, словники, пісні та навіть кросворди.
Довідково:
#Винахідливі.UA – проєкт Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс), який демонструє, що інтелектуальна власність так чи інакше криється в усьому, що нас оточує і чим ми користуємося щодня.
Ми розповідаємо про зареєстровані у Спеціальній інформаційній системі (СІС) УКРНОІВІ об’єкти, аби ви могли отримати суперздібність – бачити IP у кожній речі та дізнатися про важливість реєстрації інтелектуальної власності.
Коментарів немає