До дня Києва (цього року – 25 травня) IP офіс розповідає, які смаки, події, будівлі та навіть інформкампанії мають київську прописку в реєстрі інтелектуальної власності, створеної в Україні.
В останню неділю травня ми святкуємо День Києва – міста з тисячолітньою історією, багатою культурою та невичерпною енергією. Столиця України – не лише адміністративне серце держави, а й потужний центр інтелектуального життя.
Підтвердженням цьому є безліч об’єктів інтелектуальної власності, народжених у Києві: від смаків дитинства до мистецьких шедеврів та інженерних рішень.
У нашій традиційній рубриці Винахідливі.UA вшановуємо не лише місто, а також IP об’єкти, які формують його унікальне, впізнаване в усьому світі обличчя.
Короткий огляд статті – в картках (гортайте слайдер):
Більше цікавих IP об`єктів, пов`язаних з Києвом, зареєстрованих і завантажених в Спеціальну інформаційну систему УКРНОІВІ (СІС) – у статті нижче.
Київ має власний ритм, характер і, звісно ж, смак. Гастрономічна культура столиці – це теж інтелектуальна власність.
Наприклад, одна із візитівок міста – київська перепічка, яку готують у середмісті з 1986-го, що фактично робить її найстарішим київським фаст-фудом. Ця страва згадується у багатьох путівниках і туристичних ресурсах, де іноземцям її радять сприймати як “невід’ємний досвід”.
Критики скажуть – та це ж звичайнісінька сосиска в тісті. Але все не так просто – спосіб приготування перепічки був зареєстрований як корисна модель. Тож якщо ви давно шукали рецепт, записуйте:
“Готують дріжджове тісто безопарним способом. Готове тісто викладають на стіл, формують коржі масою 100 г. На середину коржа кладуть очищену від оболонки сосиску, яку попередньо відварюють для кращого утримання вологи та запобігання розварювання. Краї тіста защипують, надаючи виробу овальну форму. Сформовані напівфабрикати укладають на змащені жиром листи на відстані 3-4 см один від одного і залишають для вистоювання на 40-50 хв. Смажать у фритюрі при температурі 180-190 °C до утворення рівномірної золотистої скоринки”.
Точні грамовки шукайте на СІС. Смачного!
Та звісно відомі IP смаки Києва не обмежуються перепічкою. Обирайте своє улюблене:
Виробництво, до речі, передбачає змішування цукрової пудри, какао-продуктів, сухого продукту з молока та введення у суміш смажених подрібнених ядер горіха.
Ба більше, навіть ті кремові квіточки, які ви звикли бачити зверху торта, були зареєстровані, як промисловий зразок в якості декоративної прикраси:
Нерідко Київ асоціюють зі спортивними перемогами, які здобувають столичні команди. Тож принагідно вітаємо ФК “Динамо” (Київ) зі здобуттям чемпіонства України у сезоні 2024/2025.
Цей титул став для команди 30-м за історію існування (17-м за часів Незалежності України). Зважаючи на це, динамівці оновлюють свою емблему – додають до неї третю зірку (кожна з них символізує здобуті 10 чемпіонських титулів).
Назва ФК “Динамо” (Київ), як і варіанти логотипів (з 2011-го використовується ромб, а до того тривалий час емблема була круглою), є зареєстрованими торговельними марками:
Проте, звісно, права інтелектуальної власності захищають не лише спорт вищих досягнень, а й ті об’єкти, що стосуються масової фізичної культури та здорового способу життя.
Маємо, наприклад, торговельну марку “Пробіг під каштанами”. Проєкт є благодійним і цьогоріч проходить вже у 32-й раз. На жаль, через воєнні ризики організатори змушені вчетверте провести захід онлайн. Тобто учасники можуть бігти у будь-якій точці світу за власним маршрутом.
Окрім, власне, команд та заходів, як IP об’єкти реєструють навіть арени, на яких відбуваються змагання. Наприклад, торговельна марка Київський Палац спорту.
Київський міський простір та інфраструктурні об’єкти – це тема для окремої розмови. Наприклад, Київський метрополітен – це не лише громадський транспорт, а й торговельна марка, що має відповідне свідоцтво.
Та це ще не все, схема руху метро (а також швидкісного транспорту) – це промисловий зразок.
Окрім солідного пасажиропотоку (у 2024-му підземкою скористались 241 млн разів) під час повномасштабного вторгнення метро стало важливим об’єктом укриття – 46 станцій працюють для цього у цілодобовому режимі і за минулий рік прихистили під час нічних повітряних тривог близько 450 тисяч людей.
Звісно, коли вже говоримо про транспорт, то не можемо не згадати той об’єкт, за якими під час війни сумують не лише киян, а загалом українці (та й іноземці теж). Йдеться про Міжнародний аеропорт “Київ” (Жуляни), який має свідоцтво на торговельну марку:
2018-го Київська міська рада присвоїла аеропорту ім’я авіаконструктора Ігоря Сікорського. До закриття українських аеропортів у 2022-му він був третім за пасажиропотоком у країні після “Борисполя” та “Львова”.
Що ж є офіційним символом міста? На різноманітних варіаціях герба неодмінно фігурує архангел Михаїл, який вважається покровителем міста. Тож у Києві є відразу декілька кілька його скульптур.
Фото: Ольга Косова/Вечірній Київ
Найбільш впізнавана – авторства Анатолія Куща, зареєстрована як твір образотворчого мистецтва. Вона була встановлена у 2002-му році на Майдані Незалежності, безпосередньо над Лядськими воротами, де, на думку істориків, раніше знаходилась давньоруська брама.
Скульптура чорного кольору виконана у бронзі з позолоченими частинами та деталями в барочній стилізації. Архангел на монументі тримає піднятий до гори меч, охоплений полум’ям, в іншій руці – щит. Виступає символом захисту, боротьби добра проти зла.
Проте, звісно, окрім офіційних, Київ має безліч впізнаваних архітектурних символів, які формують його візуальний код і культурну ідентичність, які також внесені в нашу СІС.
Наприклад:
Зображення цих та багатьох інших столичних об’єктів колись були зареєстровані як торговельні марки.
Та Київ відомий не лише пам’ятками. Столиця була і залишається потужним промисловим центром, тож не дивно, що київські заводи різних галузей промисловості – теж доволі відомі ТМ, як, скажімо, Ювелірний, Вітамінний чи Київхліб.
І останнє на сьогодні, проте не останнє за важливістю. Поговоримо про назву міста. Не припиняється боротьба за дерусифікацію назви української столиці та її коректне вживання у міжнародному контексті: адже правильно говорити та писати Kyiv, а не Kiev.
Кампанія щодо коректної транслітерації – CorrectUA – була ініційована Міністерством закордонних справ України у 2018 році. Вона охопила міжнародні медіа, авіакомпанії та аеропорти, державні інституції, перетворившись на символ інформаційного спротиву й утвердження української ідентичності на глобальній арені.
Гасло цієї кампанії, яке звучить як Kyiv Not Kiev, є зареєстрованою торговельною маркою.
Довідково:
#Винахідливі.UA – проєкт українського IP офісу, який допомагає спільноті переконатися, що інтелектуальна власність криється чи не в усьому, що нас оточує і чим ми користуємося щодня.
Ми розповідаємо про зареєстровані в Спеціальній інформаційній системі УКРНОІВІ (СІС) об’єкти, аби ви могли отримати суперздібність – бачити IP у кожній речі та дізнатися про важливість реєстрації інтелектуальної власності.
Читайте також:
IP in LOVE: солодкі серця, пісні про любов та місця для побачень (картки серії Винахідливі.UA)
Вишиванка в інтелектуальній власності: що подають на реєстрацію в Україні
Коментарів немає