Збереження культурної спадщини України під час війни в контексті цифровізації, формування практики розкриття авторами інформації про включення до їхніх творів об’єктів, згенерованих ШІ, застосування законодавства про авторське право з урахуванням євроінтеграційних процесів – ці та інші питання висвітлила заступниця директора ІР офісу (УКРНОІВІ) Любов Майданик під час участі у симпозіумі Комітету із захисту інтелектуальної власності (UBVA), який відбувся у Копенгагені (Данія).
Захід був присвячений авторському праву в міжнародній і національній перспективі та об’єднав фахівців з права інтелектуальної власності з різних країн.
У своєму виступі Любов Майданик акцентувала на тих питаннях у сфері авторського права, які постали перед Україною у зв’язку з процесом наближення національного законодавства з актами acquis ЄС та через триваючу збройну агресію рф проти нашої держави.
Так, за її словами, вкрай важливим є питання збереження культурної спадщини України в умовах війни. Адже сьогодні жоден об’єкт культурної спадщини не убезпечений від атак ворога: деякі з цих об’єктів зруйновані, окремі музейні колекції викрадені та привласнені росіянами, частина установ зі збереження культурної спадщини – під тимчасовою окупацією. Тому нині створення цифрових копій музейних предметів є одним із ефективних механізмів збереження культурної спадщини.
“У Законі України “Про авторське право і суміжні права”, який набрав чинності 1 січня 2023 року, був імплементований так званий виняток з авторського права для збереження культурної спадщини, що міститься в Директиві про авторське право і суміжні права на Єдиному цифровому ринку 2019/790 від 17 квітня 2019 року (Директива DSM)”, – зауважила Любов Майданик.
Заступниця директора ІР офісу наголосила: в законі є пряма вказівка на те, що музей, архів, бібліотека мають право на відтворення твору у цифровому форматі без звернення до правовласника, навіть якщо строк дії майнових авторських прав на твір не вичерпано, саме з метою збереження цього твору.
“Якраз цей виняток з авторського права надає кожному музею, архіву і бібліотеці України можливість здійснення оцифрування своїх фондів без порушень прав автора. В умовах війни це стало ефективним інструментом для збереження культурної спадщини”, – переконана Любов Майданик.
Крім того, спікерка розповіла про проєкт «34 полюси творчості: авторське право у креативних індустріях», покликаний допомогти креаторам у питаннях захисту інтелектуальної власності, розробити відповідні правові інструменти. За півтора року діяльності проєкту було розроблено низку рекомендацій щодо оцифрування музейних колекцій, а також зразки базових договорів про надання і передачу майнових авторських прав, які можуть стати в пригоді музеям України на різних етапах оцифрування (договір підряду на проведення робіт з оцифрування музейних предметів; ліцензійний договір; договір про створення віртуальної експозиції музейної колекції; договір дарування).
Також Любов Майданик звернула увагу на формування в Україні практики розкриття авторами інформації про включення до їхніх творів об’єктів, згенерованих ШІ, що відповідає EU AI Act. Такий підхід забезпечує дотримання принципу транспарентності та недопущення зловживання авторським правом.
У межах симпозіуму його учасники обговорили питання щодо:
“Такі питання є актуальними для України у контексті гармонізації національного законодавства з актами acquis ЄС, а також розвитку та зміцнення національної системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема авторського права”, – зазначила Любов Майданик.
Фото надані організатором заходу.
Читайте також:
Правові аспекти оцифрування музейних колекцій: новий мануал від IP офісу
Коментарів немає