Збереження культурної спадщини України у контексті цифровізації, правові аспекти оцифрування музейних фондів, нова практика в сфері охорони творів зі штучним інтелектом, дотримання IP прав при використанні ШІ, захист прав інтелектуальної власності дизайнерів та ілюстраторів, цифровізація та інфлюенсери.
Про це йшлося під час сесії “Майбутнє креативних індустрій: як цифровізація трансформує підходи до ІР” ІIІ Національного форуму з інтелектуальної власності та інновацій “INTELLECTUAL PROPERTY: LAW, ECONOMY, TECHNOLOGY”.
Любов Майданик
Модераторка сесії Любов Майданик, заступниця директора IP офісу, акцентувала на тому, що в умовах розвитку різних технологій, воєнного стану питання, які стосуються культури, права, технологій, стають все більш дотичними одне до одного та залучають до їх вирішення, об’єднують все ширше коло стейкхолдерів. Тому ця сесія зібрала представників різних інституцій для обговорення актуального на сьогодні питання щодо перспектив креативних індустрій.
Анастасія Бондар
Анастасія Бондар, заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, розповіла, що у напрямі цифрової трансформації сфери культури МКСК працює зі створенням реєстру об’єктів нерухомої культурної спадщини та реєстру об’єктів музейного фонду України.
“Станом на 2014 рік в Україні налічувалося 12 млн предметів державної частини музейного фонду. Сьогодні 1,7 млн предметів перебувають на тимчасово окупованій території, ще приблизно пів мільйона предметів були переміщені та евакуйовані. Тому потрібно посилювати темпи цифрової трансформації, оцифрування і створення цифрових копій”, – зазначила спікерка.
Повний виступ цього та інших спікерів – можна переглянути у відеотрансляції на ютуб-каналі IP офісу:
За словами Анастасії Бондар, занесення цифрових копій до реєстрів дозволить, по-перше, довести належність музейних предметів Україні, адже ворог розграбовує наші музеї та вивозить культурні цінності. А по-друге, це забезпечить популяризацію української культури у світі та широкий доступ до відкритих даних у сфері охорони культурної спадщини та культурних цінностей.
У зв’язку зі створенням цифрових копій виникають питання щодо дотримання прав інтелектуальної власності, особливо це актуально для представників музейних установ. Так, нещодавно було презентовано Рекомендації для закладів культури щодо дотримання прав інтелектуальної власності при оцифруванні предметів музейного значення з інституційних колекцій, підготовлений фахівцями ІР офісу для МКСК.
Ці Рекомендації допоможуть не тільки захистити права представників музейної спільноти та авторів, а й упорядкувати процес оцифрування культурної спадщини країни. До Рекомендацій додаються зразки базових договорів щодо надання і передачі майнових авторських прав, які можуть стати в пригоді музеям України на різних етапах оцифрування.
Дмитро Решетченко
Дмитро Решетченко, заступник виконавчої директорки Українського культурного фонду (УКФ) з проєктної роботи, наголосив на нинішньому пріоритетному завданні – максимальній диджиталізації культурної спадщини на прифронтових та деокупованих територіях, зауваживши:
“Адже ми розуміємо: коли постає питання про необхідність відновлювення культурної спадщини, потрібно мати зразки, основу, оцифровану модель для відновлення того чи іншого обєкту”.
Дмитро Решетченко підкреслив: питання цифровізації та оцифрування є дуже актуальними та важливими для майбутнього. Крім того, застосування цифрових технологій у музейній сфері дозволяє розробляти мобільні ігрові застосунки, онлайн-квести, які можуть зацікавити сучасну молодь.
“З 2023 року ми активно дивимося у бік диджиталізації, оцифрування, підтримуємо інноваційні проєкти”, – сказав заступник виконавчої директорки УКФ з проєктної роботи.
Ярослав Белінський
Ярослав Белінський, дизайнер-активіст, засновник та голова Асоціації Design for Ukraine, розповів про проєкт “Узгода”, який направлений на підсилення української креативної спільноти в галузі інтелектуальної власності і договірних відносин. В межах цього проєкту були розроблені зразки стандартних договорів та керівництво з їх використання. До цієї роботи був долучений IP офіс.
За словами спікера, розроблено шаблони договорів за чотирма дизайнерськими напрямами:
“Це не фінал проєкту, а тільки початок. Зараз потрібно привчати дизайнерів використовувати ці напрацювання, адже багато хто з них навіть не замислювався, що окремі питання потрібно врегульовувати в договорах. Тобто цей проєкт – не тільки про покращення роботи, захист прав інтелектуальної власності, а й певною мірою про просвітництво”, – наголосив Ярослав Белінський.
Також учасники сесії обговорили питання щодо використання штучного інтелекту (ШІ) у творчості. Є ШІ загрозою для авторів чи все ж таки допоміжним інструментом, який дозволяє оптимізувати сили та час креаторів?
Олена Андрієнко
У цьому контексті Олена Андрієнко, заступниця директора з правових питань Publicis Groupe Ukraine, експертка комітету з питань ШІ при Мінцифри, яка долучалася до розробки “Рекомендацій щодо відповідального використання ШІ: питання права інтелектуальної власності”, окреслила юридичні виклики в аспекті прав інтелектуальної власності, які постають під час використання ШІ, зокрема в рекламній галузі.
“Коли розроблялися Рекомендації, одним із основних завдань було структурувати виклики, напрацювання, які є на сьогоднішній день, щоб показати, зокрема, рекламодавцям, що у сфері використання ШІ можна працювати легально. Це з одного боку. А з іншого – щоб формувати культуру використання ШІ з поправкою на повагу до інтелектуальної власності. У нас було завдання із зірочкою: звести ШІ та ІР і показати, як можна це використостовувати у чинному правовому полі України”, – зауважила Олена Андрієнко.
Петро Білик
Ще один розробник згаданих Рекомендацій Петро Білик, керівник практики технології та інвестиції Juscutum, Chief Innovation Officer, зазначив, що нині одним із найбільших викликів у використання ШІ є визначення того, є оригінальним чи ні створений об’єкт.
“У Рекомендаціях можна знайти відповіді на багато питань, які виникають у креаторів, правовласників, розробників, користувачів”, – сказав Петро Білик.
Він акцентував, що хоча ШІ іноді й сприймається як загроза, але також ШІ – це можливості. Адже за допомогою штучного інтелекту, наприклад, можна моніторити дотримання прав інтелектуальної власності на платформах електронної комерції, і завдяки цьому правовласники можуть захистити себе і припинити порушення. ШІ можна використовувати для написання скарг на таких порушників, для допомоги з поданням заяв на реєстрацію IP об’єктів тощо. Тобто використання штучного інтелекту дає змогу отримати певні переваги та захистити права інтелектуальної власності.
Також учасники сесії дискутували питання щодо юридичних та етичних аспектів використання цифрових копій образу людини, її голосу, віртуальних інфлюенсерів, відповідальності і сфері інтелектуальної власності, ІР культури.
На завершення сесії Любов Майданик наголосила, що це обговорення – приклад того, як завдяки об’єднанню різних установ, представників креативної сфери економіки, авторів, юристів та інших зацікавлених осіб можна сформувати відповіді на запити, які виникають в ІР сфері, та розробити ефективні й дієві інструменти.
Довідково:
Національний форум з інтелектуальної власності та інновацій – IP LET FORUM “INTELLECTUAL PROPERTY: LAW, ECONOMY, TECHNOLOGY” – відбувається вже втретє і збирає основних стейкхолдерів сфери інтелектуальної власності: представників законодавчої та виконавчої влади України, фахівців у сфері інтелектуальної власності, права та економіки, бізнесу, креативних та інноваційних індустрій, профільних асоціацій, міжнародних та національних експертів, науковців, винахідників, креаторів, майстрів народних промислів та всіх інших, хто цікавиться IP питаннями.
Організатори IP LET FORUM 2024 – Міністерство економіки України та ІР офіс. Захід відбуватиметься в рамках співпраці зі Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (WIPO).
Інформаційні партнери: Торгово-промислова палата України (ТПП України), Асоціація правників України (АПУ), Національна асоціація патентних повірених України (НАПА), Український альянс по боротьбі з підробками та піратством (УАПП). Медіа підтримку форуму надають LIGA 360, The Page, Speka, видання “Юридична практика” та “Юридична газета”.
Онлайн-трансляція IP LET FORUM 2024 – на YouTube-каналі ІР офісу.
Фото: Артем Тищенко
Читайте також:
IP LET FORUM: як стимулювати підприємництво та розвиток українських брендів
IP LET FORUM 2024: як Україна інтегрується до ЄС у сфері інтелектуальної власності
Коментарів немає