Вивчення, узагальнення та фіналізація національних підходів і практик держав-членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) на виконання основних положень, які регламентує Договір ВОІВ про інтелектуальну власність, генетичні ресурси та пов’язані з ними традиційні знання (Договір ВОІВ).
Цим та іншим питанням присвячено роботу 48-ї та 49 сесії Міжурядового комітету ВОІВ з інтелектуальної власності, генетичних ресурсів, традиційних знань і фольклору, які відбуваються на цьому тижні у Женеві (Швейцарія).
До роботи Міжурядового комітету в штаб-квартирі ВОІВ долучилася українська делегація, до якої увійшли:
Договір ВОІВ про інтелектуальну власність, генетичні ресурси та пов’язані з ними традиційні знання було прийнято під час Дипломатичної конференції у травні 2024 року у Женеві.
Наразі це перший договір ВОІВ, що розглядає взаємозв’язок між інтелектуальною власністю, генетичними ресурсами та традиційними знаннями і включає положення, які стосуються охорони прав корінних народів, а також місцевих громад.
Під час засідання 48-й сесії Міжурядового комітету (відбулося 29 листопада 2024 року) було визначено рівень прогресу, досягнутого в галузі генетичних ресурсів і пов’язаних з ними традиційних знань, а також обговорено інші питання. Зокрема, під час засідання наголошувалося на необхідності застосування принципу інклюзивності, прозорості та науково-обґрунтованого підходу задля досягнення взаємоприйнятного результату в екосистемі інтелектуальної власності.
Засідання 49-ї сесії Міжурядового комітету розпочалося 2 грудня та триватиме до 6 грудня 2024 року. Відкриваючи це засідання, помічник директора ВОІВ Едвард Кваква наголосив на важливості докладання зусиль державами-членами щодо уніфікації підходів до регулювання питань стосовно традиційних знань та традиційних виражень культури. Також він звернув увагу на необхідність наповнення Фонду добровільних внесків задля фінансування та можливості участі представників місцевих громад і корінного населення у роботі Міжурядового комітету.
Українська делегація відзначила історичне прийняття Договору ВОІВ і зусилля Міжнародного бюро та держав-членів, які сприяли цьому важливому досягненню.
Україна залишається відданою цілям захисту прав і гідності корінних народів та місцевих громад. На цьому наголосив Богдан Падучак під час виступу на засіданні Міжурядового комітету.
“У контексті постійних зусиль із захисту генетичних ресурсів, традиційних знань і традиційних виражень культури необхідно знову привернути увагу цього Комітету до цілеспрямованого руйнування, спричиненого агресивною війною російської федерації проти України. росія систематично атакує та руйнує історію, культуру та систему інтелектуальної власності українського народу”, – наголосив представник української делегації.
Він акцентував, що після незаконної окупації та анексії Криму корінний народ України – кримські татари – зазнали систематичних переслідувань, залякувань, ув’язнень.
“З 2015 року близько 44 500 осіб були призвані на військову службу в окупованому Криму, а ті, хто відмовляється від російського громадянства, стикаються з погрозами, обмеженнями прав та свобод, а також потенційною депортацією”, – зазначив Богдан Падучак, додавши: російська агресія проти України призвела до руйнування понад 2100 культурних об’єктів, включно з бібліотеками, музеями, театрами та пам’ятниками. Історичні центри Львова, Одеси та інших міст зазнають серйозних пошкоджень. Ці напади спрямовані проти культурної ідентичності України і мають на меті знищити унікальну спадщину та культуру її корінних народів і місцевих громад”.
Заяву України підтримали:
У фокусі 48-ї та 49-ї сесій Міжурядового комітету ВОІВ розгляд та обговорення таких питань:
Читайте також:
Гармонізація української IP системи зі стандартами ЄС: підсумки візиту делегації УКРНОІВІ до EUIPO
Коментарів немає