Представник УКРНОІВІ розповів про судову експертизу в справах з інтелектуальної власності.
Як працює судова експертиза у спорах щодо інтелектуальної власності? Якою є усталена судова практика щодо необхідності призначення судової експертизи IP об’єктів? І чому надмірна кількість експертиз у справах з інтелектуальної власності ускладнює судовий процес і не сприяє ефективному правосуддю?
Ці та інші питання висвітлив Юрій Романюк, начальник департаменту захисту прав інтелектуальної власності Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс), під час XІІI Міжнародного судово-правового форуму. Захід, який відбувся 5-6 червня 2025 року, організувало видання “Юридична практика”.
Юрій Романюк разом із суддею Верховного Суду, представниками Міністерства юстиції України, юристами та судовими експертами виступив в межах сесії, присвяченої експертному забезпеченню правосуддю.
Юрій Романюк звернув увагу на специфіку IP спорів, у яких нерідко потрібні спеціальні знання – особливо у випадках, коли йдеться про визнання охоронних документів недійсними або про захист прав на об’єкти інтелектуальної власності. У таких справах висновки експертів та/або судових експертиз часто відіграють ключову роль у формуванні доказової бази.
Водночас, практика останніх років демонструє перевантаженість IP процесів надмірною кількістю експертних висновків – іноді з однакових питань, на підставі тих самих доказів, але з протилежними висновками. Це ставить під сумнів якість експертиз, ускладнює роботу суддів і часто призводить до скасування рішень судами вищих інстанцій.
Наприклад:
За словами представника IP офісу, позиція найвищої судової інстанції залишається стабільною вже понад 20 років: судова експертиза має призначатися лише тоді, коли дійсно потрібні спеціальні знання для встановлення обставин справи. Відповідно, критично важливим є правильне формулювання питань до експерта.
1. Правових, що передбачають оцінку відповідності об’єкта умовам охороноздатності або факту порушення.
2. Проміжних, відповіді на які не мають доказового значення для суду.
3. Таких, що не стосуються предмета доказування (наприклад, щодо розрізняльної здатності знака, коли йдеться про схожість).
4. Таких, що не потребують спеціальних знань (наприклад, визначення класу товару за МКТП).
Детальніше – у презентації:
У разі постановки подібних питань експерт має відмовитися від проведення експертизи, письмово повідомивши про це орган чи особу, що її призначили, та зазначивши відповідні підстави.
“Судова експертиза є важливим, але не універсальним інструментом у спорах щодо інтелектуальної власності. Її ефективне застосування можливе лише за чіткої потреби у спеціальних знаннях і належному формулюванні питань. Це дозволить уникнути затягування розгляду справ і знизить ризики скасування судових рішень”, – зазначив Юрій Романюк.
Юрій Романюк
Спікер переконаний, що запуск роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності (IP суд) та поглиблення спеціалізації суддів стануть чинниками для пришвидшення розгляду ІР спорів, які не будуть обтяжені томами судових експертиз, які за змістом часто є діаметрально протилежними.
Фото: Євгеній Король, «Юридична практика»
Читайте також:
Чи може колір бути торговельною маркою: що про це каже український суд?
Коментарів немає