У межах Українського тижня інтелектуальної власності (IP WEEK 2026) на базі УКРНОІВІ відбулось обговорення практичних аспектів експертизи заявок, державної реєстрації об’єктів промислової власності, міжнародних процедур і правозастосовної практики у сфері інтелектуальної власності.
Третя сесія мала назву “Торговельні марки і географічні зазначення: експертиза, цифровізація та міжнародний вимір”.
Модераторкою цього етапу дискусій виступила Наталія Петрова, начальниця департаменту експертизи заявок на об’єкти промислової власності УКРНОІВІ.
Повне відео зустрічі з таймкодами усіх доповідей та презентацій – на YouTube-каналі IP офісу:
Про переваги сервісу Madrid eFiling розповів Дмитро Кондик, начальник відділу міжнародних реєстрацій торговельних марок УКРНОІВІ, у своїй доповіді “Digital first у сфері міжнародних реєстрацій торговельних марок: як Madrid eFiling змінює роль національного офісу походження за Мадридською системою”.
Дмитро Кондик
Зокрема представник ІР офісу розповів про актуальні нюанси подання заявки, надав повний алгоритм дій і важливі поради, розкрив аспекти реєстрації ТМ.
За словами спікера, Madrid eFiling – це не лише зручний електронний інструмент для заявника, а й важливий елемент цифрової трансформації роботи національного офісу походження.
“Madrid eFiling змінює саму логіку взаємодії між заявником, національним офісом та WIPO. Якщо раніше значна частина процесу була пов’язана з ручною підготовкою документів і технічною перевіркою даних, то зараз акцент зміщується на якісну верифікацію, правильність міжнародної заявки, коректність переліку товарів і послуг МКТП та швидку цифрову комунікацію”, – акцентував Дмитро Кондик.
Він зазначив, що ключова перевага сервісу полягає у тому, що заявник працює в більш прозорому та передбачуваному середовищі, а національний офіс отримує інструмент для більш ефективної сертифікації міжнародної заявки.
“Сильні сторони Мадридської системи: одна заявка – одне відомство (WIPO) – одна мова – одна валюта (CHF) – одна реєстрація – одне провадження – одна зміна реєстраційних даних”, – резюмував Дмитро Кондик.
Особливості реєстрації та експертизи торговельних марок описала Тетяна Бабенко, начальниця відділу кваліфікаційної експертизи заявок на торговельні марки №2 УКРНОІВІ, у доповіді “Кваліфікаційна експертиза торговельних марок: практичні акценти, які визначають результат”.
Тетяна Бабенко
“У сучасних умовах зростаючої конкуренції та значної кількості зареєстрованих торговельних марок особливого значення набуває якісна підготовка позначення до реєстрації. Саме на цьому етапі закладається правова доля позначення — чи отримає воно охорону, і в якому обсязі.
Великі компанії формують цілі підрозділи, які займаються розробкою, дослідженням і виведенням на ринок нових перспективних торговельних марок. Малий та середній бізнес, як правило, покладається на власні ідеї або звертається до патентного повіреного”, – зазначила спікерка.
За її словами, кваліфікаційна експертиза – це не лише формальна перевірка відповідності заявленого позначення вимогам законодавства. Це комплексна оцінка, яка вимагає балансу між правами заявника, інтересами суспільства та вже існуючими правами третіх осіб.
У межах професійного обговорення було зосереджено увагу на ключових аспектах експертної практики, що безпосередньо впливають на кінцеве рішення. Серед них:
“Практика вкотре підтвердила: саме деталi та підходи, закладені на етапі підготовки і взаємодії, визначають результат кваліфікаційної експертизи торговельних марок”, – резюмувала Тетяна Бабенко.
Про український і європейський досвід реєстрації географічних зазначень розповіла Ольга Теньова, провідна експертка відділу кваліфікаційної експертизи заявок на торговельні марки та географічні зазначення УКРНОІВІ, під час доповіді “Особливості набуття прав на використання географічних зазначень”.
Ольга Теньова
“Географічне зазначення – найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території”, – повідомила Ольга Теньова.
За її словами, в ЄС є близько 3,5 тис. географічних зазначень, і цей список постійно поповнюється. Значна частина ГЗ припадає на Італію (близько 800) та Францію (500), найпоширеніші категорії продукції – вино й сир. В Україні ситуація дещо інша.
“Безпосередньо за національною процедурою наразі зареєстровано 43 таких обʼєкти, серед яких 30 географічних зазначень є виключно українськими”, – зазначила спікерка.
Також вона нагадала про те, що у квітні 2026 року набрав чинності Порядок ведення Державного реєстру України географічних зазначень, який розроблено у відповідність до законодавства про публічні електронні реєстри та врахування законодавчих змін у сфері правової охорони географічних зазначень.
Особливості роботи зі базами даних вільного доступу, які стосуються торговельних марок, окреслила Вікторія Грищенко, начальниця департаменту інформаційно-документального забезпечення УКРНОІВІ. Тема її доповіді: “Короткий огляд безоплатних БД ВОІВ, ЄПВ та інших міжнародних організацій, які доцільно використовувати як додатковий інструмент під час створення заявок на торговельні марки”.
Вікторія Грищенко
“Це бази, які вже відомі, але цікаві факти про які, можливо, стануть для когось несподіванкою. Зокрема: міжнародні стандарти – ISO та ВОІВ, MedNet INN, Global Brand Database, Global Design Database, PLUTO Plant Variety, eAmbrosia, Traditional Specialities Guaranteed тощо. Деякі з них платні, однак безоплатний функціонал в кожній з них дозволяє проводити якісний аналіз”, – окреслила Вікторія Грищенко.
Фахова зустріч, наповнена доповідями і презентаціями на актуальні теми щодо набуття прав на об’єкти промислової власності, стала ефективним майданчиком для обговорення практичних аспектів роботи, нюансів українського та європейського законодавства, де представники IP спільноти отримали не лише нові теоретичні знання, а й конкретні практичні поради.
Читайте також:
Експертиза заявок на винаходи та корисні моделі: інсайти першої сесії фахової зустрічі (відео)
Коментарів немає