Якими є особливості спадкування прав інтелектуальної власності? І яким має бути алгоритм дій нотаріусів у таких випадках? Що робити, коли права не зареєстровані, але їх потрібно передати у спадщину?
Ці питання обговорювали учасники круглого столу “Спадкування та інші підстави для переходу прав на об’єкти інтелектуальної власності в нотаріальній практиці”, організованого Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/ІР офіс) спільно з Нотаріальною палатою України (НПУ).
Мета заходу – налагодження відкритого діалогу та взаємодії між нотаріальною спільнотою і системою правової охорони інтелектуальної власності, спрямованих на підвищення ефективності захисту прав, утвердження принципу верховенства права та забезпечення законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Модерували захід Микола Потоцький, заступник директора УКРНОІВІ, та Олена Кирилюк, перша віцепрезидентка НПУ.
У круглому столі взяли участь представники Нотаріальної палати України:
Від ІР офісу до роботи заходу долучилися:
Також у заході взяли участь Микола Павлов, президент Української іноземної юридичної колегії, та Олександр Дорошенко, директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.
З вітальними словами виступили Олена Орлюк та Володимир Марченко. Під час круглого столу відбулося підписання Меморандуму про співробітництво між УКРНОІВІ та Нотаріальною палатою України.
“Ми розглядаємо цей діалог як початок системної співпраці, яка допоможе узгодити законодавчі та практичні аспекти і забезпечити єдиний підхід до захисту прав інтелектуальної власності в нотаріальній діяльності”, – наголосила Олена Орлюк, відкриваючи захід.
Олена Орлюк і Володимир Марченко
Серед тем, що обговорювалися:
Окрему увагу приділили питанням спільної власності та спадкування за участю малолітніх і неповнолітніх спадкоємців.
Микола Потоцький окреслив коло державних органів, що здійснюють владні повноваження у сфері інтелектуальної власності, та наголосив на ролі УКРНОІВІ як Національного органу інтелектуальної власності, який забезпечує проведення експертизи, реєстрацію об’єктів інтелектуальної власності, ведення Державних реєстрів і баз даних, що має безпосереднє значення для нотаріальної діяльності. Також він розповів про нормативно-правову базу – ключову систему нормативно-правових актів, які регулюють систему ІР.
Говорячи про диференціацію об’єктів авторського права та промислової власності, Микола Потоцький наголосив, що права на об’єкти промислової власності виникають з моменту їх державної реєстрації.
Натомість права на об’єкти авторського права і суміжних прав виникають автоматично з моменту створення твору – без необхідності проходження будь-яких формальних процедур. Такий підхід прямо передбачений законодавством і відповідає міжнародній практиці.
Водночас, як зазначила Любов Майданик, закон надає можливість добровільної державної реєстрації авторського права, але щодо об’єктів суміжних прав будь-які формальності не вимагаються. Це положення забезпечує гнучкість правового регулювання і водночас узгоджується з європейськими стандартами у сфері інтелектуальної власності.
Олена Орлюк, Микола Потоцький і Любов Майданик
Олена Орлюк звернула увагу, що, відповідно до національного законодавства, якщо під час ведення господарської діяльності юридичними особами виникає необхідність постановки на бухгалтерський облік об’єкта авторського права (або проведенні операцій з оцінки прав інтелектуальної власності), то така можливість виникає лише за наявності охоронного документа.
Микола Потоцький додав, що важливо пам’ятати: окремі об’єкти промислової власності охороняються в Україні не лише за фактом реєстрації в УКРНОІВІ, а й за міжнародною реєстрацією, наприклад, у Всесвітній організації інтелектуальної власності (ВОІВ). Такі права також можуть входити до складу спадщини.
На відміну від речових прав, майнові права інтелектуальної власності мають визначений строк чинності.
Як пояснила Олена Орлюк, це пов’язано з монопольним характером таких прав – щоб забезпечити баланс між інтересами правовласників і суспільства. Найтриваліший строк охорони має авторське право, яке діє протягом життя автора та 70 років після його смерті (або смерті останнього зі співавторів).
Очільниця ІР офісу також зауважила, що під час вчинення нотаріальних дій необхідно переконатися у чинності патенту чи іншого охоронного документа, адже навіть якщо документ було видано кілька років тому, його дія може бути припинена.
Детальніше про ці питання – у презентації представників УКРНОІВІ:
У межах круглого столу з доповіддю “Спадкування прав інтелектуальної власності: практика касаційного суду” виступив суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Василь Крат. Він зазначив, що на розгляді ВС була незначна кількість справ, пов’язаних зі спадкуванням прав інтелектуальної власності.
Спікер акцентував на тому, які права спадкуються в сфері інтелектуальної власності. Так, визначення переліку прав інтелектуальної власності, які підлягають спадкуванню, має здійснюватися з урахуванням положень статей 1218 та 1219 ЦК України. Їх тлумачення, крізь призму наявності майнових та особистих немайнових прав інтелектуальної власності, дозволяє стверджувати, що спадкуватися можуть тільки майнові права. Як наслідок – при визначенні спадкового активу, який складається із прав інтелектуальної власності, необхідно встановити, чи відносяться відповідні права до майнових (постанова КЦС ВС від 08.05.2019 у справі № 646/1750/17).
Василь Крат також звернув увагу на питання щодо спільності прав:
“Спільність у нас насправді є в різних сферах. І так склалося, певною мірою історично, що коли ми чуємо, про спільність, нас апріорі тягне на конструкцію «спільної часткової власності”. Але “спільна часткова власність” та “спільність прав” не є тотожними”.
Суддя ВС зазначив, що в сучасному приватному праві існують численні ситуації, за яких те чи інше суб’єктивне право належить двом або більше суб’єктам. При цьому в різних сферах приватного права законодавець конструює відповідні правові режими і з урахуванням сутності прав, “збудовані” відповідні конструкції. Зокрема:
Доповідач навів для прикладу постанову КЦС ВС від 08.05.2019 у справі № 646/1750/17, в якій йдеться, зокрема про конструкцію спільності прав спадкоємців. Так, Верховний Суд вказав: тлумачення статті 428 ЦК України свідчить, що в ній передбачено конструкцію спільності прав інтелектуальної власності. При цьому законодавець не пов’язує спільну належність прав інтелектуальної власності із правовим режим спільної власності, оскільки вона є притаманною для речових відносин.
Більш детально про судову практику щодо спадкування у сфері інтелектуальної власності – у презентації Василя Крата:
За результатами обговорення представники УКРНОІВІ та Нотаріальної палати України домовилися підготувати практичні рекомендації для нотаріусів щодо вчинення нотаріальних дій у сфері інтелектуальної власності.
Сторони наголосили на важливості продовження спільної роботи, спрямованої на гармонізацію правозастосовної практики, удосконалення процедур і підвищення правової обізнаності фахівців у сфері інтелектуальної власності.
Коментарів немає