Департамент “Академія інтелектуальної власності” УКРНОІВІ (IP Academy) презентує нову серію фахових розмов із тими, хто має цінний досвід у IP сфері і готовий поділитися практичними порадами з новачками.
Продовжуємо давати українській IP спільноті “Поради щодо успішного старту та розвитку кар’єри у сфері інтелектуальної власності”. Цей проєкт представляє собою цикл бліц-інтерв’ю із фахівцями про те, як знайти свій шлях у сфері інтелектуальної власності.
Героїнею першої розмови була очільниця Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) Олена Орлюк. А у новому інтерв’ю своїм досвідом ділиться Владислав Білоцький, заступник директора УКРНОІВІ, голова Апеляційної палати НОІВ.
Зокрема, розкриваємо такі питання:
– Які ключові напрями в сфері інтелектуальної власності наразі є найбільш актуальними та характеризуються дефіцитом кваліфікованих фахівців?
– Сьогодні ринок інтелектуальної власності – це не просто про закони та патенти. Це вже своєрідний гібрид юриспруденції, технологій і стратегічного менеджменту. Найгостріший дефіцит ми відчуваємо в трьох напрямах:
По-перше, цифровий захист прав. Інтернет – це нескінченний потік контенту, який щосекунди копіюють, поширюють і змінюють. Соцмережі, відео- та музичні платформи, стрімінгові сервіси – все це створює нові виклики. Тож юристу вже недостатньо просто знати закон. Потрібно розуміти, як працюють алгоритми, як відслідковуються порушення, які інструменти дає AI для автоматизації пошуку і збору доказів.
По-друге, високотехнологічні галузі. Штучний інтелект, біотехнології, робототехніка – це вже не майбутнє, а реальність, яка змінює бізнес-моделі. Тут потрібні фахівці, які одночасно розуміють технічний зміст розробки і можуть побудувати юридичну стратегію її захисту. Такі люди зараз на вагу золота.
І по-третє – діджиталізація процедур інтелектуальної власності. Ми рухаємося до того, що класична паперова подача заявок чи розгляд справ у суді – це вже вчорашній день. Потрібні фахівці, які вміють працювати з великими базами даних, впроваджувати автоматичні системи, аналізувати тренди на рівні цифр, а не інтуїції.
– Які поради Ви могли б дати молодим спеціалістам, які прагнуть досягти високого професійного рівня в галузі інтелектуальної власності?
– Моя головна порада – ніколи не замикайтесь лише в юриспруденції. Світ інтелектуальної власності – це перетин щонайменше трьох площин: права, технологій і бізнесу. Якщо ви розумієте, як працює ІТ, як мислить маркетолог і чому інвестор оцінює ризики саме так, – ви стаєте не просто юристом, а стратегом.
Окрім того – починайте відразу з практики. Не чекайте ідеальної нагоди чи “зручного моменту”. Беріть маленькі кейси, волонтерські проєкти, стажування – все, що дає досвід роботи з реальними проблемами і живими клієнтами. У цій сфері теорія без практики швидко вивітрюється.
Ще одне – будуйте мережу контактів. IP світ маленький, і репутація тут шириться швидше, ніж новини в соцмережах. Знайомтеся з колегами, експертами, представниками суміжних сфер. Дуже часто рішення складної задачі приходить не з книжки, а з п’ятихвилинної розмови з потрібною людиною.
І останнє – постійно вчіться. Технології і ринки змінюються так швидко, що навіть за рік можна опинитися “поза грою”, якщо зупинитися. Читайте, відвідуйте профільні події, стежте за міжнародними трендами – це ваша страховка від професійного вигорання і застою.
– Які ключові особистісні якості та професійні здібності Ви вважаєте пріоритетними для кандидатів, які прагнуть приєднатися до Вашої команди?
– У моїй команді важлива перш за все аналітична глибина. Не просто знати закон, а вміти бачити картину ширше: як це вплине на бізнес, які технології за цим стоять, які ризики можуть виникнути завтра.
Друге – гнучкість мислення. Світ інтелектуальної власності надто динамічний, щоб працювати за одним шаблоном. Сьогодні ви розбираєтесь у порушенні авторського права на TikTok, завтра – консультуєте про патентування біотехнології, післязавтра – ведете переговори з міжнародними партнерами.
Третє – орієнтація на результат. Ми тут не для галочки і не для красивих звітів. Ми вимірюємо успіх виграними справами, зупиненими порушеннями та користю для держави.
І нарешті – командна взаємодія. У мене немає місця для “одинаків-геніїв”, які не вміють працювати разом. IP захист – це командна гра, де всі члени команди працюють як одне ціле.
У нашій команді ми цінуємо ініціативність і здатність працювати в умовах невизначеності. Інтелектуальна власність – це сфера, де не завжди є готові відповіді, тому важливо мати критичне мислення, вміння аналізувати ситуацію, приймати обґрунтовані рішення у нових для себе обставинах.
Мені важливо бачити у кандидаті допитливість – щиру зацікавленість у темі, прагнення розібратись, поставити запитання, запропонувати нестандартне рішення. Людина, яка не боїться вийти за межі формального підходу й готова не просто виконувати інструкції, а створювати зміни – це безцінно.
Із професійних навичок я можу виділити високий рівень правничої грамотності, здатність працювати з нормативною базою, аналізувати міжнародні нормативно-правові акти, зокрема законодавство ЄС, судову практику, готувати якісні юридичні документи.
Але крім суто правничих компетентностей, звертаю увагу на володіння іноземною (англійською) мовою, базове розуміння ІТ-технологій, знання про цифрові платформи, розуміння бізнес-процесів. І, безумовно, відповідальність, порядність і вміння будувати продуктивну робочу взаємодію. Людина, яка готова розвиватися і розвивати інших, дуже потрібна в сучасному світі інтелектуальної власності.
Довідково:
Це інтерв’ю стане частиною п’ятого розділу видання “Навчання впродовж життя”, присвяченого порадам експертів для студентів і тих, хто лише починає свій професійний шлях.
Незабаром ми презентуємо повну добірку інтерв’ю з провідними представниками державного сектору, бізнес-спільноти, мережі Центрів підтримки технологій та інновацій (TISC) та фахівцями, які мають вагомий професійний досвід як в Україні, так і на міжнародному рівні.
Читайте також:
Поради щодо IP кар’єри від Олени Орлюк: “Зростає попит на фахівців із міждисциплінарними знаннями”
Навчання впродовж життя (частина 4): добірка інтерв’ю з викладачами та провідними IP фахівцями
Коментарів немає