8 грудня 2025 року провідні науковці та представники державних інституцій зібралися на науково-правовій конференції для представлення Наукової концепції розвитку законодавства України — комплексного дослідження, що визначає підходи до оновлення національної правової системи та юридичного прогнозування.
Організатори заходу: Інститут правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, Науково-консультативна рада при Голові Верховної Ради України та КНУ імені Тараса Шевченка.
У конференції взяли участь представники органів державної влади, судових інституцій, наукових установ і закладів вищої освіти, представники громадськості. До фахової спільноти долучилась і очільниця Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) Олена Орлюк.
Метою конференції було представлення й обговорення науково обґрунтованого бачення оновлення законодавства України, удосконалення правотворчих процесів і формування сучасної моделі юридичного прогнозування.
Під час заходу презентували монографію “Наукова концепція розвитку законодавства України”, підготовлену Інститутом правотворчості та науково-правових експертиз НАН України та Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України. Видання створено під загальною редакцією Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та заступника голови Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України, академіка НАПрН України Наталії Кузнєцової.
Основна мета монографії – сформувати цілісне бачення розвитку українського законодавства. На цьому наголосив Руслан Стефанчук у вітальному слові. За його словами, у монографії проаналізовано сучасний стан правової системи та запропоновано системну модель розвитку законодавства, що ґрунтується на принципах верховенства права, конституціоналізму та європейської інтеграції.
Як зауважив Руслан Стефанчук, у час війни та руху до ЄС Україні потрібна системна, науково обґрунтована концепція розвитку законодавства:
“Парламент не може творити право ізольовано – лише доктрина, аналіз практики та прогнозування дозволяють забезпечити стабільність, послідовність і високу якість правового регулювання”.
Показовим прикладом такої роботи є рекодифікація цивільного законодавства та підготовка нового Цивільного кодексу України, яку очолює Руслан Стефанчук.
“Наше завдання – перейти до повноцінного стратегічного юридичного прогнозування, яке визначатиме розвиток законодавства на роки вперед”, – зазначив Голова ВР.
Також з вітальними промовами виступили:
У виступах спікерів прозвучала спільна думка: наука має відігравати ключову роль у сучасній правовій політиці держави. Наголошувалося на необхідності ширшого використання результатів наукових досліджень у законотворчих процесах, посилення експертного супроводу реформ та розвитку міжінституційної співпраці. Ефективне правове регулювання, підкреслили учасники, є основою демократичного розвитку, стійкості інституцій та успішного європейського поступу України.
У другій частині пленарного засідання академік Наталія Кузнєцова презентувала монографію “Наукова концепція розвитку законодавства України: обґрунтування та прогнозування напрямів правотворчої діяльності”, як результат кропіткої роботи понад 90 провідних учених-правників країни.
Під час презентації було окреслено теоретичні та практичні засади формування Концепції, її значення для розвитку законодавства, а також можливі моделі впровадження в практичну площину. Монографія систематизує сучасні підходи до правотворчості, пропонує методологію комплексного юридичного прогнозування, аналізує стан окремих галузей права та визначає пріоритети їх модернізації.
Також було презентовано низку наукових доповідей, присвячених ключовим аспектам формування Наукової концепції розвитку законодавства України. Зокрема, були розглянуті такі теми:
Член-кореспондент НАПрН України Олексій Кот представив підходи до модернізації приватноправових галузей, наголосивши на важливості цивільного, господарського та інших приватноправових блоків у формуванні правового середовища, сприятливого для економічного розвитку.
У завершальній частині конференції відбулося широке обговорення представлених підходів, у ході якого учасники поділилися власними пропозиціями щодо реалізації Наукової концепції розвитку законодавства України у практичній діяльності парламенту та інших інституцій. Підсумовуючи роботу конференції, було наголошено, що представлена робота може стати фундаментом довгострокового планування законодавчої діяльності, сприяти підвищенню якості нормативних актів, забезпечити узгодженість галузей права та посилити спроможність держави реагувати на сучасні виклики.
“У монографії законодавству про інтелектуальну власність присвячена окрема глава Розділу V “Розвиток галузей законодавства приватноправового спрямування”. Це один із найбільших розділів – що свідчить про глибоке усвідомлення ролі інтелектуальної власності у сучасній економіці та європейській інтеграції України. Для нашої системи надзвичайно важливо, що дослідження, представлені в монографії, пропонують науково вивірені підходи до оновлення регулювання в IP сфері та враховують нові виклики, пов’язані з розвитком технологій, трансформацією ринків і потребами бізнесу. Така робота закладає підґрунтя для якісної модернізації законодавства і формує цілісний вектор його подальшого розвитку”, – прокоментувала Олена Орлюк, директорка УКРНОІВІ.
Фото: Євгеній Король, видання “Юридична практика”.
Читайте також:
Коментарів немає