Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ/WIPO) представила огляд “World Intellectual Property Report 2026: Technology on the Move”, присвячений дослідженню поширення інновацій світом та місцю, яке відіграє у цьому процесі система інтелектуальної власності.
У звіті представлено аналіз історичних даних за 250 років та сучасних тенденцій, що розкривають механізми перетворення винаходів на реальний економічний вплив. Експерти доходять висновку, що інновації ще ніколи не поширювалися так швидко, однак їхній економічний ефект усе ще залежить від здатності країн впроваджувати нові технології на практиці.
Ознайомитися зі звітом ВОІВ можна за посиланням:
Одним із головних висновків звіту є безпрецедентне прискорення глобального впровадження технологій. Якщо телеграфу знадобилося близько 40 років, щоб охопити світ, то сучасні цифрові рішення, зокрема генеративний штучний інтелект, стають доступними в різних країнах за лічені дні. Це змінює темп економічної конкуренції та підвищує значення готовності економік швидко засвоювати нові знання.
Водночас швидкість поширення не означає рівність можливостей. Дослідження показує, що хоча технологічний розрив між країнами поступово скорочується, різниця в інтенсивності використання інновацій залишається відчутною. Її визначають рівень інфраструктури, доступ до фінансування, якість освіти та ефективність регуляторної політики.
Для новітніх цифрових технологій розрив у інтенсивності використання між розвиненими країнами та економіками, що розвиваються, поступово зникає. Звіт фіксує позитивну тенденцію: розрив у використанні новітніх технологій між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, поступово зменшується. Це створює умови для “технологічного стрибка” (leapfrogging), коли держави можуть впроваджувати найсучасніші рішення (наприклад, у сфері відновлюваної енергії), оминаючи застарілі етапи.
Окрему увагу приділено глобальним потокам знань. ВОІВ відзначає, що міжнародний обмін науковими результатами та патентною інформацією суттєво прискорився, дозволяючи інноваторам у різних країнах швидше створювати нові продукти на основі вже існуючих рішень.
Важливим поняттям, яке підкреслює звіт, є абсорбційна здатність (absorptive capacity) економіки – спроможність країни розпізнавати, адаптувати та використовувати зовнішні знання. Наявність технологій на ринку не гарантує їх ефективного застосування без підготовлених кадрів, дослідницької бази та сприятливого правового середовища.
Наприклад, США у три рази швидше відтворюють проривні винаходи, що походять з Індії, ніж сама Індія. Саме тому поєднання доступу до технологій та внутрішніх можливостей країни визначає успіх її модернізації.
Звіт відзначає, що країни Центральної та Східної Європи, до яких належить і Україна, демонструють стабільну динаміку в отриманні знань, хоча швидкість внутрішнього освоєння інновацій все ще дещо поступається лідерам з Західної Європи та Східної Азії.
Водночас цифровізація практично нівелювала географічні бар’єри – якщо у 1988 році міжнародні потоки знань були на 12% повільнішими за внутрішні, то до 2020 року цей розрив фактично зник. Таким чином, країнам надаються безпрецедентні можливості для технологічного стрибка через інтеграцію в глобальні мережі знань.
Читайте також:
Звіт From Fakes to Forced Labour: як підробки призводять до трудового рабства
Зелені технології, інновації та інтелектуальна власність в Україні: перший узагальнений аналіз
Коментарів немає