Експерти Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) презентують аналітичну довідку, присвячену державним програмам підтримки інновацій та інтелектуальної власності в Естонії, Латвії та Литві.

 

Дослідження демонструє, як невеликі за розміром країни Балтії змогли сформувати конкурентоспроможні інноваційні екосистеми завдяки комплексному поєднанню фінансових інструментів, податкових стимулів, інституційної консолідації та цифровізації державних сервісів.

 

Нижче – короткий аналіз фактів щодо того, як у країнах Балтії стимулюють інновації.

 

🇪🇪 Естонія: держава-акселератор та цифрова економіка

 

Естонія є світовим лідером цифрового врядування, де створено модель “держави-платформи”, яка максимально спрощує адміністрування бізнесу та стимулює реінвестування прибутку.

 

Серед найбільш показових фактів:

 

• корпоративний податок фактично становить 0% на реінвестований прибуток, що стимулює інвестиції у розвиток і R&D;

 

• Естонська агенція з бізнесу та інновацій надає єдине “вікно” для всіх фінансових і нефінансових інструментів;

 

• у 2025 році понад 52% інвестицій у стартапи припадало на deep tech.

 

🇱🇻 Латвія: фінансовий інжиніринг та інноваційні ваучери

 

Латвійська модель підтримки інновацій базується на поєднанні грантів ЄС, фінансових інструментів та активній ролі державних інституцій розвитку

 

Важливі ініціативи:

 

• в країні запроваджено ініціативу Green Corridor, що скорочує адміністративні процедури для інвесторів щонайменше вдвічі;

 

• інноваційні ваучери можуть покривати до 100% витрат на дослідження або патентний пошук;

 

• держава може списувати до 30% інноваційного кредиту, якщо проєкт успішний.

 

🇱🇹 Литва: консолідація інституцій та масштабні інвестиції

 

Литва зробила ставку на інституційне об’єднання і централізовану систему підтримки інновацій.

 

Серед ключових фактів:

 

• створено єдине агентство інновацій, що супроводжує бізнес від ідеї до міжнародних ринків;

 

• державна фінансова установа фактично працює як інвестиційний банк з портфелем понад 1,4 млрд євро;

 

• програма “Мільярд для бізнесу” передбачає позики до 150 млн євро на один проєкт.

 

Значення для України

 

Досвід країн Балтії демонструє ефективність переходу від моделі “держави-донора” до моделі “держави-акселератора”, де основний акцент робиться на інвестиціях у технологічні компанії, розвитку інноваційних екосистем і стимулюванні комерціалізації інтелектуальної власності.

 

Використання таких інструментів, як податкові стимули, інноваційні ваучери, державні венчурні фонди та цифрові сервіси, може бути корисним для формування сучасної політики підтримки інновацій і IP в Україні.

 

Більш детальний аналіз – в інформаційній довідці за посиланням:

 

 

Для кого і для чого?

 

Інформаційна довідка стане корисною для широкого кола стейкхолдерів інноваційної екосистеми.

 

Зокрема, вона буде актуальною для:

 

• органів державної влади та регіональних адміністрацій – як джерело практичних прикладів формування ефективної політики підтримки інновацій та інтелектуальної власності;

 

• малих і середніх підприємств, стартапів та інноваційних компаній – для розуміння сучасних фінансових і нефінансових інструментів стимулювання розвитку бізнесу;

 

• наукових установ, університетів та центрів трансферу технологій – з метою вивчення моделей співпраці науки і бізнесу, а також механізмів комерціалізації результатів досліджень;

 

• інвесторів, донорських організацій та міжнародних партнерів – як аналітична база щодо функціонування інноваційних екосистем у країнах ЄС;

 

• експертів у сфері інтелектуальної власності – для ознайомлення з сучасними підходами до стимулювання патентування, управління IP та розвитку інноваційних ринків.

 

Довідка також може бути корисною для формування стратегічних рішень щодо розвитку інноваційної політики України та адаптації кращих європейських практик до національних умов.

 

Читайте також:

 

Як стимулюють інновації у Великій Британії: інформаційно-аналітична довідка від УКРНОІВІ

 

Програми підтримки IP та інновацій у країнах Східної Європи: УКРНОІВІ представив аналітичну довідку