Під час заходу відбулася дискусія про те, як інтелектуальна власність, медичні інновації та технології змінюють можливості спортсменів, ветеранів і людей з ампутаціями.
Третя сесія SPORT & IP Forum була присвячена важливій темі – “Технології відновлення: інновації, що повертають у спорт”. Вона охопила такі ключові питання:
Модераторкою сесії виступила Оксана Кашинцева, начальниця Центру розвитку права інтелектуальної власності УКРНОІВІ, яка наголосила, що дискусія присвячена не лише спорту як індустрії, а й спорту як частині ширшого суспільного добробуту – у зв’язці зі сферою охорони здоров’я, реабілітації і якості життя.
Оксана Кашинцева (ліворуч) і Олена Орлюк
Першою слово мала директорка українського IP офісу Олена Орлюк, яка звернула увагу на те, що, говорячи про інновації у спорті, важливо бачити не лише високі технології та великі ринки, а й реальні потреби суспільства – особливо в умовах війни:
“Якщо подивитися на європейський досвід, одним із лідерів за кількістю реєстрацій у спортивній галузі є Німеччина. За 2020–2025 роки там подано 1494 заявки у сферах спорту, розваг, пов’язаних зі спортом, а також спортивного приладдя. В Україні за цей самий період маємо 20 патентів на винаходи, 121 патент на корисні моделі та 20 реєстрацій промислових зразків у цій сфері.
Проте сьогодні ми маємо говорити не лише про спорт, а в першу чергу про українські реалії, у яких спорт поєднується з війною, реабілітацією, доступністю технологій і якістю життя.
Велика кількість людей в Україні потребує протезів: доступних, якісних, функціональних, які би давали можливість адаптації до повноцінного життя. Технології продовжують розвиватися, і конкуренція на цьому ринку буде лише посилюватися.
Інтелектуальна власність при цьому стає складовою частиною культури. Вона має працювати на автора, креатора, винахідника, розробника, інноватора і споживача. Тож ми маємо навчитися достатньо добре захищати свої інновації і працювати з ними як із комерційним інструментом. Саме тому сьогодні критично важливо спільними зусиллями – держави, бізнесу, суспільства – формувати розуміння того, як працює IP”.
Михайло Гераскевич
До обговорення долучився тренер національної збірної України зі скелетону Михайло Гераскевич. Він акцентував на тому, що сучасний спорт дедалі більше залежить від технологій, а Україні потрібна власна інфраструктура для розробки інноваційного спортивного спорядження:
“Сучасний спорт рухається вперед разом із технологіями. Ми це бачимо і в сучасних легкоатлетичних доріжках, і у взутті, і в спорядженні. В Україні в тих видах спорту, де можна купити сучасне екіпірування і устаткування, немає великого відставання. Але є види спорту, як-от скелетон, де ключову перевагу дає не просто доступ до обладнання, а власні наукові розробки.
У Німеччині, наприклад, є лабораторія прикладних досліджень, яка працює на потреби спорту: збирає запити від спортсменів і тренерів, передає завдання технічним університетам, а потім доводить рішення до тестування і практичного використання. Це повний цикл – від ідеї до готового спорядження.
Якби в Україні була така науково-виробнича лабораторія, від цього виграли б усі: і спортсмени, і студенти, і промисловість, і військові розробки. У нас є молодь, яка здатна працювати над такими проєктами, є знання, є запит. Питання в тому, чи зможемо ми створити для цього систему”.
Юрій Зозуля
Наступним слово мав Юрій Зозуля, засновник і інвестор Ікспарку, офіцер, командир РМГ Північ 4ЦР ТРО ЗСУ, який підкреслив, що в умовах війни інновації у сфері спорту й реабілітації мають починатися із цілісної екосистеми доступності та інклюзивності:
“Сьогодні головне завдання – не просто дати людині окремий снаряд чи окрему активність, а створити такі умови, аби вона знову відчула можливість жити повноцінно. Тому ми говоримо не про один пристрій, а про цілу екосистему: від спеціального транспорту і безбар’єрного доступу – до спорядження, яке можна адаптувати під різні типи ампутацій.
Кожен випадок ампутації – індивідуальний. Щоразу потрібно шукати індивідуальне рішення, яке дає людині не лише технічну можливість, а й повертає відчуття повноцінності.
Ми постійно стикаємося з тим, що такі рішення народжуються тут, на місці, але не встигають бути оформлені. Якщо ми не навчимося швидко працювати з такими інноваціями і захищати їх, хтось інший буде фіксувати, патентувати і потім продавати нам те, що фактично виникло з українського досвіду”.
Михайло Бакалюк
До дискусії також долучився Михайло Бакалюк, керівник напряму соціальної підтримки ветеранів і амбасадор БО “БФ “ПРОТЕЗ ХАБ”, ветеран російсько-української війни. Він поділився особистим досвідом користування протезом і наголосив, що жодне технологічне рішення не є універсальним:
“Жоден сучасний протез, навіть найдорожчий, не замінить здорову кінцівку. Це допоміжний засіб реабілітації, який дозволяє максимально наблизитися до природних рухів і відчувати себе більш повноцінно.
Якісний протез – це не той, який найдорожчий чи зроблений із найінноваційніших матеріалів. Якісний протез – це той, який задовольняє твої потреби у побуті. І готового універсального рішення для всіх немає. Навіть ампутації одного рівня у різних людей означають різні технічні підходи, різну довжину кукси, різні можливості користування протезом.
У реабілітації дуже важливо не просто одразу “витягнути” людину в активність, а спочатку навчити її прийняти себе новою. Без цього будь-які інші досягнення будуть тимчасовими. Спочатку треба адаптуватися до себе і до свого простору, а вже потім думати про спорт і про те, в якому напрямку рухатися далі”.
Олена Цимбалюк
Ще одна учасниця сесії – операційна директорка БО “БФ “ПРОТЕЗ ХАБ” Олена Цимбалюк – підкреслила, що в Україні вже сформувалася сильна експертиза у сфері протезування, а держава забезпечує широкий спектр протезних рішень бюджетним коштом:
“Ми 12 років розвиваємо сферу протезування, розвиваємо фахівців протезистів-ортезистів і вдосконалюємо законодавчу базу. Якщо порівняти, якими протезами люди забезпечувалися до 2014 року і якими забезпечуються зараз, – це небо і земля.
Міністерство соціальної політики забезпечує людей з ампутаціями протезами за державний кошт – як звичайними, так і біонічними та спортивними. Водночас важливо розуміти: протез – це допоміжний засіб, який не замінює кінцівку, а допомагає відновити функціональність. А якщо ми говоримо про спеціальні пристрої для окремих активностей чи видів спорту, то це вже інша сфера, яка також потребує окремого інституційного рішення. І тут ключове – не просто чекати, а приходити, аргументувати, об’єднуватися і системно працювати з державними інституціями”.
Ольга Гургула доєдналася до дискусії онлайн
Старша викладачка права інтелектуальної власності, директорка з міжнародних та зовнішніх партнерств Лондонського університету Брунеля Ольга Гургула зосередилася на правових механізмах доступу до критично важливих технологій відновлення:
“Інтелектуальна власність може відігравати ключову роль у розвитку інновацій у сфері реабілітації та відновлення. Але є й інша сторона: вона може створювати монополію на критично важливі технології, внаслідок чого такі рішення стають недоступними через високу ціну або обмежену кількість вироблених об’єктів.
Якщо держава не може отримати доступ до таких технологій на добровільних засадах, існують юридичні механізми, які дозволяють діяти інакше. Один із них – примусове ліцензування, коли уряд дозволяє іншій особі виробляти запатентований продукт або процес без згоди власника патенту. У випадках національної надзвичайної ситуації, а саме в таких обставинах сьогодні перебуває Україна, держава може діяти без тривалих попередніх переговорів.
Ще один механізм – безпекові виключення, передбачені міжнародним правом, зокрема угодою ТРІПС. Під час війни держава має право відійти від окремих зобов’язань щодо захисту прав інтелектуальної власності, якщо це потрібно для захисту її основних безпекових інтересів, у тому числі у сфері охорони здоров’я та відновлення населення”.
Наприкінці сесії Олена Орлюк також презентувала новий портал, який УКРНОІВІ готує для ширшого інформування суспільства про те, як працює інтелектуальна власність і які можливості вона відкриває.
Запис трансляції заходу SPORT & IP Forum можна переглянути на нашому Youtube-каналі:
Довідково:
SPORT & IP Forum – це платформа для фахового діалогу про те, як інтелектуальна власність впливає на розвиток спорту: від створення брендів і технологій до захисту прав та комерціалізації інновацій. Форум спрямований на формування практичних підходів до використання IP у спортивній індустрії та розвиток міжсекторальної взаємодії. Захід організовано Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) під егідою Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (Мінекономіки) за підтримки Асоціації правників України (АПУ).
Фото: Юрій Бєлах
Читайте також:
Коментарів немає