У межах Українського тижня інтелектуальної власності (IP WEEK 2026) відбувся захід, присвячений актуальним питанням набуття прав на об’єкти промислової власності.
Перша сесія заходу була присвячена експертизі заявок на винаходи та корисні моделі: процедурі, специфіці об’єктів та новим підходам.
Модераторами зустрічі виступили:
Першою доповідачкою стала Олена Данилова, заступниця начальника управління експертизи заявок на винаходи, корисні моделі та компонування напівпровідникових виробів УКРНОІВІ. Вона виступила з презентацією на тему “Процедура розгляду заявок на винаходи та корисні моделі в УКРНОІВІ, окремі питання щодо строків”.
Виступ Олени Данилової. Модератори: Микола Потоцький та Наталія Петрова
Спікерка наголосила, що строки у патентному праві є критично важливими, адже їх недотримання може мати серйозні наслідки для заявника. Водночас у багатьох випадках законодавство передбачає механізми продовження або поновлення строків:
“Строки в патентному праві – важлива складова процедури. Їх недотримання може мати доволі серйозні наслідки, іноді такі, які неможливо виправити. Але в більшості випадків законодавець надав заявникам можливості виправити ситуацію і реалізувати своє право на отримання правової охорони”.
Олена Данилова також звернула увагу, що швидкість розгляду заявки залежить не лише від процедури, а й від попереднього пошуку, здійсненого заявником, та якості підготовлених ним матеріалів заявки, а також від комунікації заявника з експертизою:
“Експертиза – це не механічна перевірка. Особливо на етапі кваліфікаційної експертизи це складний процес, який потребує фахових знань, аналізу і пошуку. Кінцевий результат експертизи фактично є результатом роботи заявника і експерта разом”.
Повне відео зустрічі з таймкодами усіх доповідей та презентацій – на YouTube-каналі IP офісу:
Наступною слово мала Антоніна Жужнева, начальниця відділу міжнародних заявок УКРНОІВІ. Тема її доповіді: “Подання міжнародної заявки відповідно до Договору про патентну кооперацію (PCT) до відомства, що отримує”. Вона зосередилася на особливостях оформлення і подання міжнародної заявки та звернула увагу на типові помилки, яких заявники можуть уникнути ще на етапі планування зарубіжного патентування.
Спікерка окремо наголосила на необхідності дотримання вимог національної безпеки, передбачених статтею 37 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”:
“Починаючи планування зарубіжного патентування, завжди необхідно звертати увагу на дотримання вимог національної безпеки. Це особливо важливо сьогодні”.
Антоніна Жужнева
Антоніна Жужнева також нагадала, що міжнародну заявку можна подавати до УКРНОІВІ як до відомства, що отримує, а також до Міжнародного бюро ВОІВ як до відомства, що отримує, але в останньому випадку обов’язково необхідно виконати вимоги щодо попереднього подання заявки в Україні:
“Якщо заявник обирає Міжнародне бюро ВОІВ як відомство, що отримує, мають бути виконані вимоги частини першої статті 37 Закону, зокрема щодо попереднього подання заявки в Україні. Інакше неможливо забезпечити перевірку відповідно до вимог національної безпеки”.
Спікерка також пояснила, у яких випадках і в які строки, в залежності від мови подання міжнародної заявки та вибору Міжнародного пошукового органу, заявнику необхідно подавати до відомства, що отримує, переклад міжнародної заявки, а також які процедурні дії передбачені щодо опрацювання наданого перекладу.
Катерина Котик начальниця відділу хімічних технологій УКРНОІВІ, доповідала на тему “Особливості оцінки винаходу, об’єктом якого є речовина, що застосовується в діагностиці або лікуванні”.
Вона пояснила підходи експертизи до оцінки винаходів, пов’язаних із фармацевтичною та медичною тематикою, зокрема після змін у законодавстві щодо виключення з патентування способів лікування, профілактики та діагностування.
Катерина Котик
Спікерка наголосила, що для речовини або композиції, яка застосовується в діагностиці чи лікуванні, конкретне терапевтичне або діагностичне призначення може бути суттєвою ознакою винаходу:
“Для винаходу, об’єктом якого є речовина або композиція, що застосовується в діагностиці або лікуванні, як суттєва ознака враховується конкретне терапевтичне або діагностичне призначення цього об’єкта, зумовлене його хімічними властивостями та проявом біологічної активності”.
Катерина Котик також пояснила різницю між лікуванням і профілактикою у формулі винаходу та зазначила, що такі застосування не завжди можуть розглядатися як альтернативні, оскільки передбачають різні підходи, дозування і мету застосування.
Також було запропоновано пояснення щодо прийнятного формулювання об’єктів винаходів, що стосуються другого медичного застосування, де однією з важливих ознак призначення є шляхи застосування лікарського засобу
Андрій Веременко, начальник відділу інформаційних технологій, телекомунікацій та електротехніки УКРНОІВІ, презентував доповідь “Об’єкт винаходу в галузі ІТ”. Він пояснив, що під ІТ-винаходами у цьому контексті слід розуміти не лише програмування чи штучний інтелект, а ширше – винаходи з використанням комп’ютерів та інших обчислювальних засобів.
Андрій Веременко
Спікер акцентував, що винахід має бути технічним, а не лише абстрактним або інтелектуальним рішенням. Особливу увагу він приділив розмежуванню технічного і нетехнічного результату:
“Технічний результат має бути об’єктивним, вимірюваним і пов’язаним із технічними властивостями. Якщо результат є суб’єктивним або належить, наприклад, до фінансової чи організаційної сфери, він не може розглядатися як технічний”.
Андрій Веременко навів приклади, коли спосіб може вважатися об’єктом винаходу – зокрема, якщо він впливає на роботу технічної системи, забезпечує технічний результат або не може бути виконаний людиною як суто інтелектуальна дія.
Останнім у межах першої сесії виступив Федір Луценко, провідний експерт відділу контролю якості та удосконалення експертизи заявок УКРНОІВІ. Тема доповіді: “Окремі новації в експертизі винаходів та корисних моделей”.
Федір Луценко
Спікер окреслив три блоки питань:
Федір Луценко звернув увагу на методичні рекомендації, оприлюднені на сайті УКРНОІВІ, зокрема додатки, які деталізують підходи до внесення змін до формули та аналізу медичних способів:
“Підходи щодо виключення з правової охорони способів лікування та діагностики детально розкриті у методичних рекомендаціях. Наш підхід максимально, наскільки це можливо, приведено у відповідність до практики Європейського патентного відомства”.
Перша сесія фахової зустрічі засвідчила, що експертиза заявок на винаходи та корисні моделі охоплює не лише формальні процедури, а й комплексний аналіз технічної суті заявленого рішення, строків, міжнародних вимог, патентоздатності та практики правозастосування.
Читайте також:
Коментарів немає