Гармонізація законодавства у сфері інтелектуальної власності є важливою передумовою підвищення ефективності правозастосування, зміцнення системи захисту прав інтелектуальної власності та наближення України до європейських стандартів.

 

На базі Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) відбулась презентація Порівняльного аналізу законодавства України та acquis Європейського Союзу у сфері захисту прав інтелектуальної власності.

 

Організаторами заходу стали:

 

• Відомство з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) та проєкт EU4IP “Зміцнення прав інтелектуальної власності: розширення та партнерство”, що фінансується Європейським Союзом спільно з EUIPO;

 

• Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України;

 

• Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій.

 

Метою заходу було представлення ключових висновків та рекомендацій Порівняльного аналізу, а також започаткування наступного етапу структурованої взаємодії в межах ініціативи EU4IP.

 

Захід модерував перший заступник директора УКРНОІВІ Богдан Падучак, який підкреслив важливість практичного застосування результатів зустрічі для подальшого вдосконалення національного законодавства та посилення інституційної спроможності у сфері захисту прав інтелектуальної власності.

 

Відеотрансляція заходу з презентацією – на YouTube-каналі УКРНОІВІ:

 

 

Забезпечення захисту IP прав у процесі євроінтеграції

 

У відкритті заходу взяли участь:

 

• Микола Гора, керівник експертної групи з питань аграрної політики, захисту прав споживачів і технічного регулювання Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України;

 

• Інна Шатова, в.о. начальника управління інтелектуальної власності Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України;

 

• Олена Орлюк, директорка УКРНОІВІ;

 

• Ібон Ормазабал, проєктний керівник EU4IP (EUIPO).

 

 

Микола Гора підкреслив, що одним із ключових орієнтирів Європейського Союзу є забезпечення належної адміністративної спроможності у сфері реєстрації та захисту прав інтелектуальної власності, а також ефективна робота відповідних державних інституцій.

 

“Адаптація національного законодавства щодо захисту прав інтелектуальної власності в Україні до європейського є одним з ключових індикаторів виконання переданих від ЄК ключових умов (Closing Benchmarks) за переговорним Кластером 2 “Внутрішній ринок” та завдань Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС) прийнятої постановою КМУ №438 від 01.04.2026”, – наголосив Микола Гора.

 

Інна Шатова зазначила:

 

“Питання захисту прав інтелектуальної власності сьогодні є спільним пріоритетом для держави, бізнесу та міжнародних партнерів. Водночас, попри вже здійснені кроки, українське законодавство у цій сфері залишається лише частково узгодженим із правом Європейського Союзу”.

 

   

 

Директорка УКРНОІВІ Олена Орлюк наголосила на стратегічному значенні ефективного захисту прав інтелектуальної власності для розвитку держави та євроінтеграційних процесів України:

 

“Ми розуміємо, що говорити про державу як про цивілізовану інституцію можна лише за умови ефективного функціонування системи правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності. Саме тому імплементація європейських стандартів, зокрема положень права Європейського Союзу, є ключовим завданням”.

 

Ібон Ормазабал у своєму виступі наголосив на важливості співпраці з Україною у сфері інтелектуальної власності та правозастосування, підкресливши готовність і надалі підтримувати процес наближення до acquis ЄС як на системному, так і на інституційному рівні. Він відзначив високий рівень залученості українських учасників та складність, але необхідність гармонізації законодавства.

 

Презентація порівняльного аналізу

 

У межах першої теми Кеннет Райт, міжнародний експерт з питань захисту прав інтелектуальної власності проєкту EU4IP, представив оцінку стану наближення законодавства України до європейських стандартів у цивільно-правовій, митній та кримінально-правовій сферах.

 

Серед ключових пріоритетів було визначено:

 

• забезпечення відповідності національного законодавства Директиві 2004/48/ЄС, зокрема шляхом запровадження тимчасових заборон щодо правопорушників, а також визначення відповідальності посередників;

 

• приведення митних процедур у відповідність до Регламенту (ЄС) № 608/2013;

 

• посилення кримінальної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності у комерційних масштабах, а також визначення способів відшкодування збитків.

 

Серед міжнародних документів, що мають практичне значення у сфері інтелектуальної власності, експерт відзначив посібник Eurojust “Calculation of damages in criminal IP cases” та гайд EUIPO “Intellectual Property Owner Guide to Criminal Referrals in Intellectual Property Crime Cases”, підготовлений у межах EMPACT.

 

 

Антон Полікарпов, експерт та координатор проєкту EU4IP, відзначив важливість міжнародної оцінки та професійного діалогу у контексті вдосконалення механізмів цивільно-правового захисту прав інтелектуальної власності, зокрема щодо документування порушень, відшкодування збитків і застосування заходів забезпечення позову. За його словами, ефективне використання цих інструментів і послідовний розвиток судової практики є ключовими передумовами формування сучасної системи захисту IP прав в Україні.

 

Цивільно-правовий та кримінально-правовий захист

 

Під час сесії, присвяченої цивільно-правовому та кримінально-правовому захисту, виступили:

 

• Ігор Бенедисюк, секретар судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду;

 

• Іван Попач, старший детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України;

 

• Максим Убоженко, головний оперуповноважений Департаменту кіберполіції Національної поліції України;

 

• Михайло Дубинський, президент Української асоціації власників торговельних марок (UTA).

 

Ігор Бенедисюк підкреслив активну участь судів у міжнародному співробітництві з ВОІВ, зокрема шляхом підготовки профільного посібника у сфері авторського права, та впровадженні передового світового досвіду у сфері захисту прав інтелектуальної власності. Також представники судової влади системно беруть участь у навчальних заходах і програмах підвищення кваліфікації.

 

Водночас суддя звернув увагу на питання створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності, зауваживши чітку потребу посилення спроможності судової системи.

 

 

У межах обговорення кримінально-правових аспектів правоохоронні органи підтримали пропозиції щодо посилення кримінальної відповідальності, наголосивши на їх значенні для ефективності досудового розслідування.

 

Іван Попач відзначив позитивні зміни у діяльності Бюро економічної безпеки України, зокрема не лише проведення переатестації, а й загальну трансформацію служби. Було підкреслено, що в оновленій структурі передбачено створення окремого структурного підрозділу, відповідального за розслідування кримінальних правопорушень у сфері захисту прав інтелектуальної власності.

 

Максим Убоженко окреслив низку практичних викликів під час досудового розслідування злочинів Національною поліцією України у сфері інтелектуальної власності, зокрема щодо взаємодії з правовласниками та процесуального залучення їх представників. Він наголосив на необхідності удосконалення адміністративних механізмів координації між державними органами та приватним сектором для підвищення оперативності реагування.

 

Михайло Дубинський звернув увагу на низку актуальних проблемних питань у сфері правозастосування інтелектуальної власності, що потребують додаткового нормативного врегулювання та узгодження судової практики. Окремо приділено увагу захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні та неузгодженість певних процедур, що ускладнює ефективне правозастосування.

 

До обговорення також долучився Анатолій Кодинець, директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, який наголосив на важливості збереження національних правових традицій у процесі гармонізації законодавства.

 

Захист IP прав на митному кордоні

 

Під час тематичної дискусії було наголошено на необхідності запозичення практик Європейського Союзу щодо врегулювання процедур захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні та їх імплементації в національне законодавство.

 

 

Оксана Пащенко, директор департаменту нетарифного регулювання Державної митної служби України, акцентувала увагу на необхідності впровадження європейських адміністративних процедур у цій сфері, а також запровадження механізму відповідальності утримувача рішення. Також було приділено увагу щодо знищення контрафактної продукції та зазначено необхідність чіткого законодавчого врегулювання цього процесу з урахуванням практик ЄС.

 

«Митна служба України вдосконалює механізми захисту прав інтелектуальної власності. Якщо у 2019–2021 роках ми фіксували до 7 тисяч призупинень митного оформлення щороку при ефективності 20–30%, то у 2025 році – близько 1000 призупинень із ефективністю 96%», – зазначила Оксана Пащенко.

 

Олександр Пахаренко, директор Українського альянсу з боротьби з підробками та піратством, підтримав посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та збут контрафактної продукції, наголосивши на необхідності підвищення штрафів, повернення санкції у вигляді позбавлення волі та застосування розрахунку збитків на основі вартості оригінальної продукції. Він також акцентував на запровадженні обов’язкового знищення контрафакту, вдосконаленні судової практики та усуненні законодавчих прогалин у цій сфері.

 

      

 

Серед учасників до заходу теж приєднались:

 

• Любов Майданик, заступниця директора УКРНОІВІ, голова Апеляційної комісії;

 

• Наталія Деніс, заступниця начальника Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності УКРНОІВІ;

 

• Євгеній Компанець, провідний професіонал з інтелектуальної власності відділу прав на промислові зразки департаменту розвитку сфери промислової власності УКРНОІВІ, адвокат;

 

• Інна Канюка, начальниця відділу ведення митного реєстру Управління сприяння захисту майнових прав ІВ Держмитслужба;

 

• Вікторія Сопільняк, заступниця голови Комітету АПУ з інтелектуальної власності;

 

• Дар’я Каплуненко, голова Правління НАПА;

 

• Василь Красніков, президент ВАПП;

 

• Микола Бойчук, провідний консультант з адвокації та зв’язків із урядом Німецько-Української промислово-торговельної палати.

 

До заходу також приєднались представники НАЗК, Європейської Бізнес Асоціації, Посольства США в Україні, а також приватних компаній “Байєр”, “Ашан Україна Гіпермаркет”, “Corteva Agriscience”.

 

 

Довідково:

 

Проєкт EU4IP, що фінансується Європейським Союзом спільно з EUIPO, спрямований на зміцнення системи правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності в Україні, Молдові та Вірменії, розвиток інституційної спроможності національних органів у сфері інтелектуальної власності, а також підтримку використання інтелектуальної власності як інструменту економічного зростання, інновацій і підвищення інвестиційної привабливості.

 

Читайте також:

 

В УКРНОІВІ відбулася фахова дискусія щодо оцінки впливу законодавчих змін та впровадження нової європейської моделі реєстрації ТМ в Україні

 

Україна продовжує гармонізацію законодавства в IP сфері: відбулася Інформаційна сесія з Європейською Комісією